Суд: Саратський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №513/661/26
Суддя: Рязанова К. Ю.
Справа № 513/661/26
Провадження № 3/513/272/26
Саратський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Златіної О.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 18 жовтня 2006 року Центр ДАІ 5104,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
у с т а н о в и в:
09 травня 2026 року 17:30 год. в с. Фуратівка, по польовій дорозі водій керував транспортним засобом марки DAEWOO LANOS реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводилось із застосуванням приладу ДРАГЕР ALCOTEST 6810 під запис на бодікамеру 000013. Відповідно до тесту номер 1382, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 0.33 проміле) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився під запис на бодікамеру, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що свою вину він не визнає, оскільки, у той день він з ОСОБА_2 поїхали дивитися на сіно до сусіднього села. Попереду їхав малий на квадроциклі, йому десь 10 років, дід йому посигналив, малий різко повернув уліво. Він виліз з машини, підійшов запитати чи все добре, на що він відповів, що нас не помітив. Поліції Фєтєско В.О. казав що дід був за кермом, але інші казали що це був він, тому і на нього склали протокол за те що був п`яним за кермом. Дід це ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує таке.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, в тому числі чеком Драгер № 1382 від 09 травня 2026 року, результат якого становить 0,33 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області С. Пономаренко, та іншими матеріалами справи.
Судом досліджено відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, зокрема вбачається, що на відео № 0000000_00000020260509183100_0006 працівник запитує хто перебував за кермом ТЗ, у відповідь невстановлена особа, вказує на ОСОБА_1 (00:45). В подальшому неповнолітня особа, вказує на ОСОБА_1 та пояснює, що бачив його, як він виходив з машини з боку водія (01:42). На запитання працівника поліції: «Як це вийшло?» (02:05), ОСОБА_1 пояснив: «Дід посигналив, він взяв праву сторону, ось видно слід, дитина взяла різко вліво, водій затормозив, ось тормозний путь» (02:10). На запитання працівника поліції: «Ви його не бачили?» (04:17). ОСОБА_1 відповів: «не я був» (04:19). В подальшому неодноразово ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції про те, що за кермом був не він.
Також судом допитано свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що вони їхали у Фуратівку дивитись сіно 09 травня 2026 року. Попереду них їхав хлопець. Він посигналив, притормозив, однак хлопець попав під колеса. Син вийшов з машини і попросив покликати батьків. Голова сільради викликав поліцію. Він був за кермом.
Постановою Саратського районного суду Одеської області в межах справи №513/660/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
У межах справи 513/660/26 судом досліджувались питання хто був за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, а також допитувались учасники ДТП та свідки події. У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що штраф в межах вказаної справи ним сплачено, постанова суду набрала законної сили. Штраф сплачено 17 липня 2026 року.
Отже, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_1 , оскільки дані покази спростовуються дослідженим в судовому засіданні доказами.
Така версія сторони захисту спрямована на уникнення відповідальності, оскільки ОСОБА_1 на відеозаписах та у своїх поясненнях повідомив, що вживав келих пива.
ОСОБА_1 дії працівників поліції не оскаржив, зауваження до протоколу не вносив, сплатив визначений у межах справи 513/660/26 штраф.
Суд звертає увагу, що жодні докази, в тому числі і показання свідка, надані суду під присягою, не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оскільки суд оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан. Судом не встановлено обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України Судам «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (за змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2018 року) суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
В матеріалах справи мається інформація щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , так відповідно до довідки наданої відділенням поліції №1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області №166763-2026 від 11 травня 2026 року, згідно облікових даних ГЦС МВС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія отримував 18 жовтня 2006 року серії НОМЕР_1 виданий Центр ДАІ 5104.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу – стягнення судового збору на користь держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К. Ю. Рязанова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua