Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №360/142/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року справа №360/142/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І. В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/142/25 (головуючий І інстанції С.В. Борзаниця) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №360/142/25 позов адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток в загальній кількості 209 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 20.05.2025.

Ухвалою суду від 02.01.2026 встановлено контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/142/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 надати до суду звіт про виконання рішення протягом місяця з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 02.01.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт від 27.01.2026 про виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/142/25.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 31.03.2025 у справі № 360/142/25.

Представник позивача, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, прийняти нове рішення яким задовольнити заяву.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що після набрання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року по справі №360/142/25 законної сили неодноразово було подано адвокатські запити з метою виконання рішення суду. Однак, станом на 16.12.2025 відповіді не отримано.

У зв`язку із тривалим не виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 своїх обов`язків, було подано заяву про встановлення судового контролю, оскільки це єдиний можливий метод впливу після багаторазових спроб звернення до відповідача.

Апелянт вважає, що відсутність додаткового фінансування бюджету на цілі виконання судових рішень не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Таким чином, тривале невиконання рішення суду несе негативні наслідки виключно для сторони позивача, оскільки це прямо пов`язано із фінансовим становищем ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №360/142/25, яке набрало законної сили 20.05.2025, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні відпусток в загальній кількості 209 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 02.01.2026 встановлено контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/142/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 надати до суду звіт про виконання рішення протягом місяця з дня отримання ухвали.

На виконання ухвали суду від 02.01.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт від 27.01.2026 про виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 360/142/25.

У звіті зазначено, що згідно довідки-розрахунок від 21 серпня 2025 року №4793/ФЕС грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток, виходячі із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року зазначено, що недоплата по грошовій компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток позивачу по рішенню суду №360/142/25 складає 90565,97 грн.

Враховуючи відсутність бюджетного та іншого фінансування, кошти на виплату грошових сум на виконання судового рішення відсутні, що унеможливлює проведення відповідних виплат, а тому зазначено, що не здійснення виплати, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування, нарахованої заборгованості не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Від заявника надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відсутність додаткового фінансування бюджету на цілі виконання судових рішень не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Таким чином, тривале невиконання рішення суду несе негативні наслідки виключно для сторони позивача, оскільки це прямо пов`язано із фінансовим становищем позивача.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 31.03.2025 у справі № 360/142/25.

Приймаючи звіт, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, після набрання рішенням від 31.03.2025 у справі № 360/142/25 законної сили 20.05.2025, здійснено розрахунок грошового забезпечення позивача та відповідних доплат.

При цьому, у відповідача відсутні кошти для повного виконання вказаного рішення суду.

Надані матеріали та зазначені обставини свідчать, що відповідачем на цей час вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду від 31.03.2025 у справі № 360/142/25, а причиною тривалого невиконання рішення в частині виплати коштів є відсутність бюджетних коштів у межах передбаченого обсягу видатків.

При цьому, наразі судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій боржника саме під час виконання даного рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість судових рішень закріплено також і статтею 370 КАС України.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені ст. 382 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

В поданому до суду першої інстанції звіті про виконання судового рішення по справі №360/142/25 військова частина НОМЕР_1 зазначила, що з метою виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, зроблено розрахунок грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористанні дні щорічних оплачуваних відпусток, виходячі із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року. Зазначено, що недоплата по грошовій компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток ОСОБА_1 по рішенню суду №360/142/25 складає 90565,97 грн.

Військовою частиною щомісячно направлялись основні заявки-розрахунки на фінансування для виплат на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу, в яких наявне прізвище позивача ОСОБА_1 .

Разом з цим, у зв`язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені. У зв`язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати. Станом на 27 січня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 06 лютого 2026 року про прийняття звіту військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення по справі №360/142/25, обмежився посиланням на те, що позивачу було проведено розрахунок грошового забезпечення позивача і відповідних доплат та надіслані заявки на фінансування для виплати грошового забезпечення. А відтак, за висновками суду, рішення суду виконується відповідачем з дотриманням чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про прийняття звіту, оскільки наразі судове рішення виконано військовою частиною лише в частині перерахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток в загальній кількості 209 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В частині виплати на користь позивача донарахованих сум рішення суду відповідачем не виконано. При цьому, до звіту військовою частиною НОМЕР_1 не надано жодного доказу в підтвердження відсутності у відповідача коштів, за рахунок яких могла б бути погашена заборгованість перед позивачем, як і не надано належних доказів того, що військовою частиною вживались заходи, спрямовані на забезпечення виділення коштів.

Судом першої інстанції не враховано, що незважаючи на те, що судове рішення у справі №360/142/25, набрало законної сили 20.05.2025, а судовий контроль за його виконанням встановлено 02.01.2026, військова частина лише у вересні 2025 року сформувала заявку-розрахунок на виділення коштів. Будь-яких інших дій, спрямованих на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.

За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що прийняття судом такого звіту, як належного виконання судового рішення, суперечить статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідно ч.11 ст.382-3 КАС України, наявні підстави для прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 31.03.2025 у справі № 360/142/2 лише в частині здійснення розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток в загальній кількості 209 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», із одночасним встановленням відповідачу нового строку для подання звіту в частині виплати на користь позивача донарахованих сум, з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених в цій постанові.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/142/25 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №360/142/25 - скасувати.

Постановити у справі нову ухвалу, якою прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 31.03.2025 у справі №360/142/25 в частині здійснення розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпусток в загальній кількості 209 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 31.03.2025 у справі № 360/142/25 в частині виплати ОСОБА_1 донарахованих сум - протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

А.В. Гайдар