Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №200/2374/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року справа №200/2374/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 р. у справі № 200/2374/26 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області , в якому просив:

- визнати протиправними дії Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109084), щодо відмови нарахуванні та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 частини 1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію”, в зв`язку з втратою працездатності та визначення 2 групи інвалідності, за захворюванням пов`язаним з проходженням служби в поліції;

- зобов`язати Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109084) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 частини 1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію”, в зв`язку з втратою працездатності та визначення 2 групи інвалідності, за захворюванням пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправною відмову Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області в отриманні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особою, якій визначено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції.

Зобов`язав Маріупольський міжрайонний відділ Управління поліції охорони в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Мандрика, 11, код ЄДРПОУ 40109084) направити до департаменту поліції охорони Національної поліції висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як особі, якій визначено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції.

У задоволенні іншої частини вимог відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Мандрика, 11, код ЄДРПОУ 40109084) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, наступне.

Згідно пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646, одноразова грошова допомога (далі – ОГД) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується у випадках, визначених частиною першою статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), у розмірах, встановлених статтею 99 Закону№ 580-VIII.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 646 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Позивачу інвалідність визначена 12 січня 2026 року, а з поліції він звільнився 06 лютого 2026 року (наказ Маріупольського МВПО від 06.02.2026 р. № 15 о/с).

Таким чином, оскільки інвалідність поліцейському ОСОБА_1 була визначена до його звільнення з поліції, тобто до початку перебігу шестимісячного строку, визначеного пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII, він не набув права на призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З аналізу змісту та побудови статті 97 Закону № 580-VIII вбачається, що ця норма матеріального права виражає поділ на складові елементи, що пов`язані з настанням певних фактів та різних обставин для їх застосування.

Вказана норма відмежовує випадки для виплати ОГД відповідно до зазначених у ній обставин та підстав.

Так, пункти 3 і 4 пов`язані з визначенням особі інвалідності внаслідок: 3 – поранення, яке пов`язане із виконанням службових обов`язків; 4 – захворювання, яке пов`язане із проходженням служби в поліції, а також строком – 6 місяців – протягом якого, після звільнення такої особи внаслідок поранення чи захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків чи службою в поліції, таку інвалідність встановлено.

Тобто, за вказаних правових підстав, передбачених пунктом четвертим частини першої статті 97 Закону № 580-VIII, виплата ОГД здійснюється виключно у випадках звільнення з поліції особи, яка звільняється за станом здоров`я (тобто за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII), а також встановленням інвалідності протягом шести місяців після звільнення.

Юридичний факт настання інвалідності у позивача, в розумінні підпункту другого пункту 5 Порядку № 646, датується 12 січнем 2026 року, на момент, коли позивач не набув статусу звільненого зі служби поліцейського, тобто ще перебував у штаті Маріупольського МВПО (ЄДРПОУ 40109084), а відтак це суперечить вимогам пункту четвертого частини першої статті 97 Закону № 580-VIII щодо шестимісячного строку для встановлення інвалідності після звільнення зі служби внаслідок захворювання.

Оскільки Закон № 580-VIII та Порядок № 646 не містять окремих положень щодо правил обчислення часових строків, відповідно до принципів аналогії закону та загальної практики застосування норм права, слід було керуватися положеннями статті 253 Цивільного кодексу України .

Таким чином, право на ОГД у відповідності до пункту четвертого частини першої статті 97 Закону № 580-VIII у позивача могло виникнути за умови вперше визначення йому інвалідності протягом шести місяців після звільнення зі служби в поліції. Інвалідність має бути встановлена вперше або вищої групи саме протягом шести місяців після звільнення.

Питання конституційності пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII (яким право на отримання ОГД поставлено у залежність від підстав звільнення зі служби та строків встановлення інвалідності) було предметом розгляду Конституційного Суду України, у рішенні від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 Справа № 3-76/2019(1635/19, 2339/19, 3616/19, 4133/19).

Щодо зобов`язання Маріупольського МВПО направити до департаменту поліції охорони Національної поліції висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як особі, якій визначено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції, скаржник зазначає, що чинне законодавство не передбачає окремої форми рішення про відмову в призначенні ОГД. Натомість, абзац другий пункту 15 Порядку № 646 визначає обов`язок органу поліції поінформувати заявника про прийняте рішення у разі відмови з обґрунтуванням відповідних підстав.

Судом не враховано, що після звернення ОСОБА_1 , до Маріупольського МВПО з відповідною заявою (рапортом) про призначення і виплату ОГД, Маріупольським МВПО було проведено повний та всебічний розгляд наданих позивачем матеріалів. За результатами цього розгляду, діючи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Маріупольський МВПО надав позивачу відповідь, у який було детально роз`яснено порядок здійснення виплат відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII та Порядку № 646, що фактично є належним повідомленням про відсутність підстав для затвердження висновку.

Таким чином, Маріупольським МВПО належним чином виконав покладений на нього обов`язок щодо розгляду заяви позивача. Оскільки законодавство не встановлює виключного переліку форм документів чи затвердженого їх зразка для оформлення рішення про відмову, надання обґрунтованої відповіді листом повністю відповідає вимогам пункту 15 Порядку № 646.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Позивач, проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 12.08.2004 по 06.11.2015, з 07.11.2015 по 06.02.2026 в Національній поліції України.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 13-с/НПУ від 06.01.2026 (за направленням Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області) ОСОБА_1 пройшов медичну (військово-лікарську) комісію в Державній установі “Східне територіальне медичне об`єднання МВС України”, за результатами якої комісією було винесено висновок про непридатність до служби в поліції, захворювання пов`язано з проходженням служби в поліції.

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 29.01.2026 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності.

Наказом Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області від 06.02.2026 № 15о/с “По особовому складу” старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено 06.02.2026 зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу) – за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію”.

У матеріалах справи міститься заява (рапорт) позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням II группи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції.

Листом від 11.03.2026 №674-2026 відповідач фактично відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням останньому інвалідності під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення, чим порушено термін установлення інвалідності визначений п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліції”.

На запит адвоката від 19.03.2026, відповідач листом від 26.03.2026 повідомив про дату отримання свідоцтва про хворобу, та дату подання рапорту на звільнення зі служби в НП України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Питання призначення та виплати одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтею 97 Закону № 580-VIII.

Відповідно до частини 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

Згідно з частиною 3 статті 97 Закону № 580-VIII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

За положеннями частини 5 статті 97 Закону № 580-VIII у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають відповідні поліцейські.

Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

За приписами частини 2 статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили (частина друга.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Обставин, визначених ч. 1 ст. 101 Закону № 580-VIIІ матеріали справи не містять, їх відсутність сторонами не заперечується.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, який набрав чинності з 11 червня 2024 року (далі - Порядок № 646).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 04 червня 2024 року, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29 березня 2024 року.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 13-с/НПУ від 06.01.2026 (за направленням Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області) ОСОБА_1 пройшов медичну (військово-лікарську) комісію в Державній установі “Східне територіальне медичне об`єднання МВС України”, за результатами якої комісією було винесено висновок про непридатність до служби в поліції, захворювання пов`язано з проходженням служби в поліції.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку № 646).

Пунктом 12 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646).

За правилами пункту 7 частини 2 статті 61 Закону № 580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу, - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

У постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):

1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;

3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

При цьому положення пункту 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII в частині встановлення шестимісячного строку не містять ознак дискримінації при реалізації поліцейським права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, оскільки встановлення шестимісячного строку, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).

Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у №12-р/2020 від 22 жовтня 2020 року.

Отже, встановлення на законодавчому рівні такої обов`язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров`я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.

Тому суд дійшов висновку, що пунктом 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII встановлено граничний шестимісячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Цей термін спливає за закінченням шести місяців після звільнення поліцейського з поліції, тобто законодавцем закріплено саме граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення, проте не обмежено поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції.

Законом № 580-VIII не встановлено заборони щодо можливості встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції.

Також Закон №580-VIII не містить приписів щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності під час проходження служби в поліції.

Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначена відповідачем підстава для відмови позивачці у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського (встановлення інвалідності під час проходження служби до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення), не може бути визнана обґрунтованою.

Відтак, суд першої інстанції правильно визнав протиправним рішення відповідач про відмову в призначенні та виплат ОГД, та обґрунтовано зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач діяв не обґрунтовано, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій справі мають бути задоволені шляхом зобов`язання відповідача направити до департаменту поліції охорони Національної поліції висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як особі, якій визначено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції.

За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 р. у справі № 200/2374/26 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 р. у справі № 200/2374/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 17 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.В. Гайдар

І.В. Сіваченко