Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №511/1509/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/1509/26

Номер провадження: 1-кп/511/221/26

17 вересня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162390000181 від 14 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біляївка Одеської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

за участі: прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

У зв`язку з військовою агресією збройних сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан строком на 90 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв станом на 11.03.2026.

В період дії воєнного стану, а саме 11.03.2026 у денний час доби, більш точного часу встановити не надалось можливим, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна у знайомої йому ОСОБА_5 .

Реалізуючи протиправний намір, у період дії воєнного стану, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що потерпілої ОСОБА_5 та її родичів не має вдома та де зберігається ключ від будинку, діючи таємно з метою незаконного власного збагачення, обвинувачений ОСОБА_3 11.03.2026 у денний час доби проник на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та шляхом відкривання вхідних дверей ключом, проник в будинок в дитячу кімнату, звідки з шафи з металевої коробки від цукерок викрав грошові кошти у сумі 64 000 грн та 300 доларів США, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 64 000 грн та 300 доларів США.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно тривалий час працював у потерпілої по господарству. 11.03.2026 вирішив вчинити у неї крадіжку грошей, які потерпіла зберігала в будинку. Де потерпіла зберігала ключ від вхідних дверей до будинку та те, що в будинку є гроші, він достовірно знав. Дочекався, поки потерпіла з сином уїдуть, впевнився, що його ніхто не бачить, відчинив ключем вхідні двері, знайшов в дитячий кімнаті в шафі коробку від цукерок та забрав гроші, які в подальшому витратив на придбання мобільного телефону та продуктів харчування. Мобільний телефон наразі втрачений.

Шкоду потерпілій не відшкодував, немає чим, у вчиненому щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність.

Відтак обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення по всім обставинам пред`явленого йому обвинувачення, не оспорював фактичних обставин і не заперечував проти них.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні доведена, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до житла, вчинене в умовах воєнного стану.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого кримінальне правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Так обставини, які пом`якшують покарання для ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання для обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, потерпіла не наполягала на суворому покаранні.

Враховуючи вищевикладене, а також відомості про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідне й достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі без його реального відбуття, так як суд з урахуванням всіх обставин справи вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Призначене в такий спосіб покарання обвинуваченому ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати в сумі 6685,50 грн за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/116-26/7527Д від 31.03.2026 слід стягнути в дохід держави з обвинуваченого.

Питання по речовим доказам по справі необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, арешт, накладений на тимчасово вилучене майно – скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_3 підстав обирати немає.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 377 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 17.08.2006 Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, процесуальні витрати в сумі 6685,50 грн за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/116-26/7527Д від 31.03.2026 в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.03.2026 року на тимчасово вилучене майно: сліди папілярних візерунків з дерев`яної шафи, на якій зберігались грошові кошти, сліди папілярних візерунків з металевої ємкості (коробки), де зберігались грошові кошти; замикаючий пристрій вхідних дверей будинку разом з личинкою замка та ключем, три упаковки крупи «Пшенична №1 Сонця дар» - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: три упаковки крупи «Пшенична №1 Сонця дар» конфіскувати в дохід держави після набрання вироком законної сили.

Речові докази: сліди папілярних візерунків з дерев`яної шафи, на якій зберігались грошові кошти, сліди папілярних візерунків з металевої ємкості (коробки), де зберігались грошові кошти; замикаючий пристрій вхідних дверей будинку разом з личинкою замка та ключем – знищити після набрання вироком законної сили.

Речові докази: копію квитанції про покупки та послуги страхування, два фіскальні чеки про придбання мобільного телефону «ЧЕК №6398309582» та придбання захисного скла на мобільний телефон разом із підключенням послуги (мобільний захист) «ЧЕК №62632», компакт диск «RIDATA» DVD-R 4.7GB/120MIN з відеозаписом з камери відеоспостереження магазину «Кібернетика» - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12026162390000181 від 14 березня 2026 року.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1