Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №620/8352/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/8352/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого мені грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, замість належних до утримання 1,5% військового збору;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24;

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати мені компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, за весь час затримки виплати з 10.04.2024 по день фактичної виплати - 25.06.2026;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, за весь час затримки виплати з 10.04.2024 по день фактичної виплати - 25.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні має право на виплату компенсації втрати частини доходів, а також відповідачем здійснено відрахування військового збору в неналежному розмірі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не погоджувався з поданим позовом та просив відмовити у його задоволенні.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 620/669/24 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 лютого 2020 року по 07 лютого 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 01 лютого 2020 року по 07 лютого 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 6320/6669/24 виправлено описку, допущену в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 620/6669/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Вважати вірним період за який необхідно здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення - з 01 лютого 2020 року по 10 квітня 2024 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2026 у справі № 620/6669/24 апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 – задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №620/6669/24 – скасовано Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у червні 2020 року, лютому 2021 року, березні 2022 року, березні 2023 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення у червні 2020 року, лютому 2021 року, березні 2022 року, березні 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2020 року, грудні 2021 року та листопаді 2022 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2020 року, грудні 2021 року та листопаді 2022 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

25.06.2026 позивачу відповідачем на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 620/6669/24 було нараховано грошове забезпечення у розмірі 308174,04 (а.с.24).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з цим позовом до суду

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати мені компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, за весь час затримки виплати з 10.04.2024 по день фактичної виплати - 25.06.2026; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, нарахованого на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, за весь час затримки виплати з 10.04.2024 по день фактичної виплати - 25.06.2026, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Стаття 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 22.11.2018 у справі № 522/1404/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 14.05.2019 у справі № 487/6312/16-а, які відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для врахування судом при вирішенні даної справи.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Як було встановлено судом, Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 620/669/24 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 лютого 2020 року по 07 лютого 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 01 лютого 2020 року по 07 лютого 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 6320/6669/24 виправлено описку, допущену в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у справі № 620/6669/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Вважати вірним період за який необхідно здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення - з 01 лютого 2020 року по 10 квітня 2024 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2026 у справі № 620/6669/24 апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 – задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №620/6669/24 – скасовано Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у червні 2020 року, лютому 2021 року, березні 2022 року, березні 2023 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення у червні 2020 року, лютому 2021 року, березні 2022 року, березні 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2020 року, грудні 2021 року та листопаді 2022 року без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2020 року, грудні 2021 року та листопаді 2022 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

Таким чином, несвоєчасне нарахування суми індексації грошового забезпечення відбулось у зв`язку з неправомірними діями відповідача, що встановлено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 тобто з вини органу, що виплачує грошове забезпечення, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати.

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Стреч проти Сполученого Королівства» («Stretch - United Kingdom» № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Крім того, у справі «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) Європейський суд з прав людини надав тлумачення поняттю «майно» саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке нараховано та виплачено згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке нараховано та виплачено згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 за весь час такої затримки.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого мені грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, замість належних до утримання 1,5% військового збору; зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23 травня 2025 року у справі № 620/6669/24, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» № 4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів чітко видно, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 відповідач провів позивачеві нарахування грошового забезпечення та утримав військовий збір у розмірі 5%.

Разом з тим, з огляду на приписи вищезазначених норм, що оскільки несвоєчасна виплата позивачу грошового забезпечення сталася з вини відповідача та фактично здійснена за попередні періоди з 01.02.2020 по 19.05.2023, відповідач із вказаної суми грошового забезпечення протиправно утримав військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення стосувалась податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати (у 2026 році) грошового забезпечення позивача.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо утримання при виплаті позивачу грошового забезпечення, яке нараховане та виплачене згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 № 620/6669/24, військового збору у розмірі 5 % замість 1,5 %; зобов`язання відповідача виплатити позивачу надлишково утриманий з грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025 № 620/6669/24, військовий збір у розмірі 3,5 %.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке нараховано та виплачено згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, яке нараховано та виплачено згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 за весь час такої затримки.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання при виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, яке нараховане та виплачене згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 за весь час такої затримки, військового збору у розмірі 5 % замість 1,5 %.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надлишково утриманий з грошового забезпечення, який нарахований та виплачений згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 23.05.2025 у справі № 620/6669/24 за весь час такої затримки., військовий збір у розмірі 3,5 %.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА