Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №522/15965/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15965/25-Е

Провадження №2/522/1459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої – судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Клепиковим Максимом Сергійовичем, до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у якій заявниця просить суд стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на її користь:

- 85 180,75 гривень у відшкодування матеріальної шкоди;

- 10 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

- 5 500,00 гривень у відшкодування судових витрат пов`язаних з проведення експертного дослідження;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі та згідно розрахунку, який буде наданий у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Ковтун Ю.І.

Ухвалою судді від 28 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Судове засідання призначено на 11 вересня 2025 року.

Судове засідання 11 вересня 2025 року було знято з розгляду у зв`язку з перебування судді у відпустці.

08 серпня 2026 року від представника КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» – Зуєвої Ірини Іванівни надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявниця зазначає, що відповідач не погоджується із розміром заявлених позовних вимог, оскільки розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач повинен визначатись як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. Також зазначає, що факт завдання позивачу моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень обґрунтований належним чином не був, відсутнє посилання на те, у чому вона полягає не підтверджено відповідними доказами та яким чином розраховано суму її відшкодування відсутнє. Заявник зазначає, що у зв`язку із значним збільшенням собівартості перевезення одного пасажира, зростання мінімальної заробітної плати, вартості матеріалів на ремонт і технічного обслуговування рухомого складу, трамвайних колій, контактно-кабельних мереж, на сьогоднішній день КП «ОМЕТ» знаходиться у важкому матеріальному становищі. Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу вказує, що дана справа не є складною, не потребувала додаткових процесуальних дій (допит свідків, проведення слідчих дій тощо), не містить об`ємної доказової бази, а отже розмір витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. У прохальній частині просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Одесміськелектротранс» в повному обсязі. Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача було подано клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи.

12 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява у якій заявник просить суд клопотання КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» про призначення експертизи , додане до відзиву на позовну заяву, – залишити без розгляду у зв`язку з відсутністю у ньому підпису заявника.

12 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява у якій заявник просить суд відмовити у задоволенні клопотання КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» про призначення авто-товарознавчої експертизи.

13 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що оскільки, відновлювальний ремонт транспортного засобу не здійснено, достатнім і належним доказом розміру матеріальної шкоди є висновок експерта ОСОБА_4 від 05.06.2025 №035-СЕ/25 щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля KIA K5 реєстраційний номер НОМЕР_1 2015 року випуску. Також заявник вказує, що вважає заявлений розмір моральної шкоди обґрунтований, оскільки позивачка зазнала значної матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а ця подія стала не тільки великим стресом для неї, але й порушила звичний ритм життя. Також представник зазначає, що заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу є передчасними, оскільки наразі, розмір витрат на професійну правничу позивача не визначений, про що було ним зазначено в позовній заяві. В прохальній частині заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позовну заяву задовольнити.

26 серпня 2025 року від представника КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» – Зуєвої Ірини Іванівни надійшло заперечення на клопотання, відповідно до змісту якого заявник просить суд відмовити в задоволенні заяви представника позивача про залишення без розгляду клопотання КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» про призначення експертизи.

04 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

04 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Клепикова Максима Сергійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду – відмовлено.

Судове засідання 22 жовтня 2025 року було знято з розгляду у зв`язку з перебування судді у відпустці.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2025 року клопотання представника відповідача КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» – адвоката Зуєвої Ірини Іванівни про призначення експертизи – задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП судову автотоварознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. В розпорядження експертів було надано матеріали цивільної справи №522/15965/25-Е. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

05 березня 2026 року від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло клопотання судового експерта про надання об`єкту дослідження та додаткових вихідних даних, необхідних для складання висновку експерта.

23 березня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява у якій заявник надає відповідь на поставлені питання у клопотанні судового експерта, що надійшло до суду 05 березня 2026 року.

03 квітня 2026 року від представника КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» – Зуєвої Ірини Іванівни надійшла заяву у якій заявниця надає докази сплати вартості призначеної ухвалою суду від 27.11.2025 судової експертизи.

06 квітня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заяву, у якій заявник просить суд здійснити повторний автоматизований розподіл справи №522/15965/25-Е за позовом ОСОБА_1 до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка перебуває у провадженні судді Ковтун Ю.І.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 06.04.2026 №464/26 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, справу передано на розгляд судді Косіциній В.В.

08 квітня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшло клопотання, у якому заявник просить суд направити судовому експерту Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підтвердження оплати КП «ОМЕТ» рахунку фактури №2026-214 від 02.03.2026, повідомити судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підтвердження оплати КП «ОМЕТ» про необхідність проведення розрахунку розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу KIA K5 д.н.з. НОМЕР_1 на день проведення експертом огляду транспортного засобу KIA K5 д.н.з. НОМЕР_1 , повідомити судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про можливість надання транспортного засобу KIA K5 д.н.з. НОМЕР_1 до адміністративної будівлі Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у дату час який буде визначено судовим експертом.

Ухвалою судді Косіциної В.В. від 14 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження. Провадження у справі поновлено.

30 квітня 2026 року від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшла відповідь про неможливість надання висновку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП судову автотоварознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №522/15965/25-Е. Витрати по оплаті експертизи покладено на КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС». Провадження у справі на час проведення експертизи – зупинено.

28 травня 2026 року від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло клопотання судового експерта про надання об`єкту дослідження, необхідного для проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

01 червня 2026 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 надійшла заява, відповідно до змісту якої, ОСОБА_1 зобов`язується надати колісний транспортний засіб «КІА К5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 12.06.2026 о 10:00 годині до експертного пункту №5141 МВС в Одеський області, розташованого в місті Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А.

02 липня 2026 року від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов висновок експерта.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2026 року провадження у справі №522/15965/25-Е за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП – поновлено Призначено проведення судового засідання на 21 липня 2026 року.

14 липня 2026 року від представника ОСОБА_5 – Клепикова Максима Сергійовича надійшли додаткові пояснення у справі, у яких заявник зазначив, що новий висновок експерта є неповним та хибним, а висновок судового експерта Кеосаса А.П. від 05.06.2025 №035-СЕ/25 є таким, що відображає та встановлює реальний характер пошкоджень транспортного засобу КІА К5 та просить суд відхилити новий висновок під час ухвалення рішення по суті спору. Також вказує, що на переконання позивача, стягненню з відповідача підлягає розмір завданої матеріальної шкоди, виходячи з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування коефіцієнта фізичного зносу, встановленого висновком судового експерта 05.06.2025 №035-СЕ/25. Окрім того, представника позивача вказує, що судовому експерту ставилось питання лише про встановлення матеріального збитку, що в свою чергу визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу та величини втрати його товарної вартості, відтак, єдиним доказом що підтверджує вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА К5, є висновок експерта від 05.06.2025 №035-СЕ/25.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2026 року клопотання представника КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» про виклик експертів – задоволено. Викликано в судове засідання судового експерта Кеосака Андрія Петровича для надання пояснень щодо висновку від 05.06.2025 №035-СЕ/25. Викликано в судове засідання судового експерта Мороза Владислава Анатолійовича для надання пояснень щодо висновку від 26.06.2026 №СЕ-19/116-26/12867-АВ. Відкладено судове засідання на 09 вересня 2026 року.

У судове засідання призначене на 09 вересня 2026 року з`явилися: представник відповідача – Зуєва Валерія Володимирівна, представник позивача – ОСОБА_3 , експерт – Мороз Владислав Анатолійович, експерт – Кеосак Андрій Петрович. Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися, хочу були повідомленні належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засідання 09 вересня 2026 року були допитані експерт – ОСОБА_6 та експерт – ОСОБА_4 . Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року у справі №521/5097/25 (провадження №3/521/2686/25) було встановлено, що 14 березня 2025року о 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 в м. Одесі по вул. Стовпова, 27, під час розвороту не врахувала дорожньої обстановки, не врахувала габарити керуючи т/з Тролейбус 0044, який належить КП «Одесміськелектротранс», не дотрималася безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з т/з КІА д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився поруч, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Винність ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №271046 від 14.03.2025; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовим поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , які пояснили про обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначеною вище постановою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

На момент настання ДТП ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» та виконувала свої службові обов`язки, керуючи трамваєм підприємства. Зазначені обставини сторонами не оспорюються, про що прямо зазначається у заявах по суті справи.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 – ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб марки «KIA K5» VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 .

Позивач разом із позовною заявою надав висновок експерта №035-СЕ/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля KIA K5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., власником якого є ОСОБА_1 , складеного 05 червня 2025 року судовим експертом Кеосаком Андрієм Петровичем, який має свідоцтво №1360, видане Міністерством Юстиції України 29 травня 2009 року. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаного висновку експерта:

- вартість відновлюваного ремонту автомобіля KIA K5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., станом на 23 травня 2025 року визначається рівною 85 180,75 гривень;

- вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля KIA K5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., станом на 23 травня 2025 року визначається рівною 39 037,20 гривень.

Згідно відомостей, що містяться у наявному в матеріалах справи листі від 25.06.2025 №019/2-897, ОСОБА_1 звернулася до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» із заявою про відшкодування матеріальної шкоди до якої надала висновок судового експерта Кеосака Андрія Петровича від 05.06.2025 №035-СЕ/25.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» зазначило, що заявниці слід звернути увагу на рік випуску транспортного засобу «KIA K5» д/н НОМЕР_1 , тобто авто на момент ДТП було в експлуатації вже 10 років, показання одометра становлять 241 106 км., а отже пред`явлення вимоги про виплату вартості відновлюваного ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неналежним. З урахуванням викладеного, зазначає, що сплаті підлягатиме вартість матеріального збитку, встановленого висновком судового експерта Кеосака Андрія Петровича від 05.06.2025 №035-СЕ/25 у розмірі 39 037,20 гривень.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м Одеси з позовною заявою до КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» у якій просить суд стягнути з КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на її користь:

- 85 180,75 гривень у відшкодування матеріальної шкоди;

- 10 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

- 5 500,00 гривень у відшкодування судових витрат пов`язаних з проведення експертного дослідження;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі та згідно розрахунку, який буде наданий у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідач, не погоджуючись із висновком експерта №035-СЕ/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля KIA K5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., складеного 05 червня 2025 року судовим експертом Кеосаком Андрієм Петровичем, 08 серпня 2026 року звернувся до суду з клопотанням про призначення судової авто-товарознавчої експертизи. Судом зазначене клопотання було задоволено та призначено відповідну експертизу, про що детально викладено в описовій частині рішення.

02 липня 2026 року на адресу суду від Одеського наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов висновок експерта №СЕ-19/116-26/12867-АВ, складений 26 червня 2026 року судовим експертом сектору дублювання ідентифікаційних номерів транспортних засобів та транспортно-товарознавчих досліджень відділу криміналістичного дослідження і дублювання ідентифікаційних номерів транспортних засобів та товарознавчих досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Морозом Владиславом Анатолійовичем. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вказаного висновку експерта розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки «KIA K5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., внаслідок ДТП, що мала місце 14 березня 2025 року на момент проведення огляду транспортного засобу, а саме 12 червня 2026 року, визначається рівні 25 971,80 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначається, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Тобто, у розумінні ч. 1 ст. 1172 ЦК України, якщо службовий транспортний засіб потрапить у ДТП з вини водія, внаслідок чого буде ушкоджене майно чи здоров`я інших осіб, то відповідальність за шкоду завдану водієм під час виконання ним трудових обов`язків нестиме роботодавець.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

КП «Одесміськелектротранс» підтвердило перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, хоча доказів на підтвердження цього факту надано не було.

Таким чином, діями працівника відповідача ОСОБА_2 було завдано шкоду майну позивача, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні 2 різні висновки експертів, а саме від 05.06.2025 №035-СЕ/25 та від 26.06.2026 №СЕ-19/116-26/12867-АВ. Вказані висновки відрізняються між собою вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «KIA K5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в. та методикою розрахунку такої вартості.

Зокрема експерт ОСОБА_4 у своєму висновку від 05.06.2025 №035-СЕ/25 вказав, що: «двері передні ліві – деформоване 60*40 см., деформація в зоні підсилювача дверей – при зазначених пошкодженнях відновлення не передбачене, економічно недоцільно, потребує заміні, фарбування (пп. 4.16.9, літ. 7)».

У той же час експерт ОСОБА_6 у своєму висновку від 26.06.2026 №СЕ-19/116-26/12867-АВ зазначає: «Ремонту підлягають наступні складові: двері передні ліві – (деформація пошк. = 56*14 см = 7,84 дм, доступ до пошкодження утруднений) – приймається ремонтом трудомісткістю 3,8 нормо-години».

Під час судового засідання, призначеного на 09 вересня 2026 року, у ході допиту експертів встановлено, що розбіжності між наданими висновками стосуються способу відновлення пошкоджених дверей транспортного засобу, а саме необхідності їх ремонту або заміни. При цьому, як убачається з пояснень експертів, визначальним для вирішення зазначеного питання є встановлення наявності або відсутності пошкодження підсилювача дверей.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне дослідити характер, глибину та місце розташування пошкоджень передніх лівих дверей транспортного засобу, а також інші встановлені під час експертних досліджень обставини, які мають значення для вирішення питання щодо способу їх відновлення.

Як убачається з фотоматеріалів, які є додатками до висновків експертів від 05.06.2025 №035-СЕ/25 та від 26.06.2026 №СЕ-19/116-26/12867-АВ, пошкодження, завдані переднім лівим дверям транспортного засобу, в основному локалізуються на зовнішній обшивці дверей. При цьому на зазначених фотоматеріалах відсутні ознаки розрізів металу, його заломів або інших пошкоджень, які за своїм характером могли б свідчити про пошкодження внутрішніх деталей та вузлів дверей транспортного засобу.

Суд також бере до уваги відомості, наведені у висновках експертів, відповідно до яких зазори між дверима та кузовом транспортного засобу перебувають у межах норми. Зазначена обставина має істотне значення для визначення характеру та обсягу пошкоджень, оскільки відповідність зазорів нормативним показникам свідчить про відсутність встановлених ознак деформації каркасу дверей або кузова транспортного засобу.

Крім того, під час допиту судового експерта ОСОБА_6 встановлено, що вільний рух скла, а також безперешкодне відчинення та зачинення дверей є ознаками, які свідчать про відсутність пошкодження підсилювача дверей.

Експерт пояснив, що рух скла відбувається у просторі між підсилювачем дверей та їх обшивкою. У разі пошкодження підсилювача дверей, яке призвело б до зміни його геометрії або порушення взаємного розташування конструктивних елементів, вільний рух скла міг би бути ускладнений або унеможливлений. Аналогічні наслідки могли б виникнути й щодо функціонування механізму відчинення та зачинення дверей.

Водночас, під час допиту експерта ОСОБА_4 йому було поставлено питання, чи можна, враховуючи площу та характер пошкодження дверей, достовірно стверджувати про пошкодження підсилювача дверей. Експерт зазначив, що така можливість існує.

Разом із тим, з урахуванням наведених пояснень експерта та досліджених судом доказів, суд доходить висновку, що твердження про пошкодження підсилювача дверей ґрунтується лише на припущенні про можливість такого пошкодження та не підтверджене належними і достатніми доказами. Натомість матеріали справи свідчать про протилежне, оскільки характер, глибина та місце розташування пошкоджень, відповідність зазорів між дверима та кузовом транспортного засобу, а також вільний рух скла і безперешкодне відчинення та зачинення дверей не підтверджують наявності пошкодження підсилювача дверей.

Відтак висновок про необхідність заміни дверей, який ґрунтується на припущенні щодо пошкодження підсилювача, не може бути покладений в основу визначення розміру матеріальної шкоди.

Відтак, з урахуванням встановленого характеру пошкоджень та відсутності підтверджених пошкоджень підсилювача дверей, суд вважає за доцільне покласти в основу рішення висновок експерта №СЕ-19/116-26/12867-АВ, складений 26 червня 2026 року судовим експертом сектору дублювання ідентифікаційних номерів транспортних засобів та транспортно-товарознавчих досліджень відділу криміналістичного дослідження і дублювання ідентифікаційних номерів транспортних засобів та товарознавчих досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Морозом Владиславом Анатолійовичем.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на користь позивача – ОСОБА_1 матеріальних збитків, завданих унаслідок пошкодження автомобіля «KIA K5», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.03.2025, у розмірі 25 971,80 гривень.

Щодо моральної шкоди, суд зазначає наступне.

В заявах по суті справи представник ОСОБА_1 вказує, що позивачка зазнала матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, оскільки ця подія стала не тільки великим стресом для неї, але й порушила значний ритм життя. Також вказує, що ДТП є відповідною подією, яка супроводжується стресом, оскільки у момент її настання існує загроза життю її учасника, в момент її виникнення неможливо оцінити її кінцеві наслідки, а особі який є її учасником, визначити рівень свого стресу та тривоги в залежності від майбутніх наслідків ДТП. З урахуванням викладеного вказує, що позивач оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі №454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п. 3, 9) №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Суд визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ту обставину, що позивачем не доведено факт того, що на момент ДТП ОСОБА_1 безпосередньо керувала пошкодженим транспортним засобом.

Зокрема, позивач зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було порушено її звичайний ритм життя, однак не конкретизує, у чому саме полягали такі зміни, які саме обставини вплинули на звичний для неї спосіб життя та яким чином вони проявилися.

Позивачкою не надано доказів, які б підтверджували той факт, що внаслідок ДТП їй було завдано фізичну шкоду.

Тому, враховуючи характер правопорушення, відсутність фізичних та глибоких душевних страждань, характер пошкодження транспортного засобу, часткове погіршення якості життя позивача, суд вважає, що 3 000,00 гривень є тією сумою, яка у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою, а тому, доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви в цій частині та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3 000,00 гривень.

Щодо витрат на проведення експертного дослідження вартості матеріальних збитків, суд зазначає наступне.

В якості доказу на підтвердження завданих матеріальних збитків, позивачкою було подано №035-СЕ/25 транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля KIA K5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 р.в., власником якого є ОСОБА_1 , складеного 05 червня 2025 року судовим експертом Кеосаком Андрієм Петровичем, який має свідоцтво №1360, видане Міністерством Юстиції України 29 травня 2009 року.

З його змісту вбачається, що замовником висновку експерта є ОСОБА_1 .

Згідно копії квитанції від 25.05.2025 №0007-2915-9254-9484, позивачка сплатила на користь ФОП ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 5 500,00 гривень за оплату послуг з експертного дослідження (оцінки збитків) колісного транспортного засобу «KIA K5», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 у справі №524/710/21 містила висновок про те, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС та КЦС ВС щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи, визначивши, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Так, відповідно до Постанови ВП ВС від 22.11.2023 у справі №712/4126/22, у випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Оскільки судом при визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди було враховано висновок судового експерта від 26.06.2026 №СЕ-19/116-26/12867-АВ, наданого відповідачем, а не висновок експерта від 05.06.2025 №035-СЕ/25, витрати на складання якого поніс позивач, суд не вбачає підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат, понесених нею на проведення відповідної експертизи.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Згідно копії квитанції від 12.08.2025 №9578-6730-7170-5875 позивачкою сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 968,96 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову – 95 180,75 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог – 28 971,80 гривень.

Питома вага – 0,3044 (28 971,80 / 95 180,75).

Розмір судового збору – 294,95 гривень (968,96 * 0,3044)

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, пропорційна до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 294,95 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», третя особа – ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з відповідача – Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03328497, на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , шкоду, завдану в результаті ДТП у розмірі 28 971 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) гривня 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з відповідача – Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03328497, на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , суму сплаченого судового збору у розмірі 294 (двісті дев`яносто чотири) гривні 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 16 вересня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.