Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №521/5561/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/5561/26

Провадження №2/521/5045/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М.В.,

при секретарі – Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях, Головний сервісний центр МВС про поновлення державної реєстрації транспортного засобу-

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях про поновлення державної реєстрації транспортного засобу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 29 червня 2016 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо відчуження на користь позивача транспортного засобу — фургона малотоннажного-В автомобіля вантажної марки CITROEN NEMO, 2008 року випуску, колір червоний, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . На виконання вказаних домовленостей позивач сплатив відповідачу грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується розпискою від 29 червня 2016 року, власноруч підписаною ОСОБА_2 , згідно з якою останній отримав кошти за продаж вищевказаного автомобіля у розмірі 3 000 доларів США та претензій фінансового характеру до ОСОБА_1 не має. У свою чергу, Відповідач передав Позивачу транспортний засіб, ключі та оригінал Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Центром ДАІ 5112 від 28.12.2013 року. Належність автомобіля марки CITROEN, моделі NEMO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідачу — ОСОБА_2 підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 28.12.2013 року ВРЕР № 12 м. Любашівка. Того ж дня, 29.06.2016 р., Відповідач, підтверджуючи законність володіння Позивачем вказаним майном, видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Милимко Н.М. за реєстровим № 1461. З моменту передачі автомобіля у 2016 році Позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє вказаним майном як власним, здійснює його технічне обслуговування, ремонт та страхування. Проте, Відповідач ОСОБА_2 , діючи всупереч положенням довіреності та досягнутим домовленостям, неправомірно ініціював процедуру зняття автомобіля з обліку за процедурою «вибраковки», чим порушив право власності Позивача та створив перешкоди у законному користуванні транспортним засобом.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.04.2026 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 09 червня 2026 року до участі у справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головний сервісний центр МВС.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 11 серпня 2026 року (протокольною) відмовлено в прийнятті заяв відповідача ОСОБА_2 про визнання позову.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 11 серпня 2026 року (протокольною) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи ГСЦ МВС надав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неможливість поновлення державної реєстрації транспортного засобу у разі зняття його з обліку у зв1язку із вибракуванням, закінчення строку дії довіреності позивача на час зняття автомобіля з обліку, відсутність належних доказів переходу права власності на спірний автомобіль до позивача.

Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2013 року за відповідачем ОСОБА_2 було на праві власності зареєстровано транспортний засіб: автомобіль Citroen Nemo, 2008 р.в., колір червоний, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , днз. НОМЕР_4 , що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 28.12.2023 р. Центром ДАІ 5112 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу наявна в електронній справі).

29 червня 2016 року відповідачем позивачеві та гр. ОСОБА_3 було видано довіреність на право керування та розпорядження вказаним транспортним засобом строком на три роки до 29 червня 2019 р., довіреність було посвідчено Милимко Н. М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр. 1461 (копія наявна в електронній справі).

25 червня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ТСЦ 5141 з заявою № 2470273205 про зняття з обліку вказаного транспортного засобу у зв`язку із вибраковкою, зазначив, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було втрачено за невстановлених обставин (копія заяви наявна в електронній справі).

25 червня 2024 року ТСЦ 5141 за вказаною заявою було знято з обліку вказаний автомобіль, що підтверджується карткою обліку транспортного засобу (копія наявна в електронній справі).

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (із змінами), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що підтверджують, окрім іншого, правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів.

Пунктом 8 вказаного Порядку визначений вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, у тому числі, перелік договорів на підставі яких здійснюється державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів, зокрема:

- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб`єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб`єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);

- укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

- нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

- договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою;

- договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

- договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Отже, спеціальним законодавством встановлено умови щодо форми укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, внаслідок якого відбувається правомірний перехід права власності на таке майно та строки реєстрації/ перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників.

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Видача розписки та довіреності на право володіння, користування та розпорядження автомобілем не свідчить про укладення договору купівлі-продажу автомобіля та не є підставною набуття особою права власності на такий автомобіль.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові КЦС ВС від 15 лютого 2018 року по справі № 640/7052/16-ц.

Враховуючи викладене, позивачем не надано доказів наявності у нього на момент звернення до суду права власності або іншого цивільного (приватного) права на спірний автомобіль.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2026 року в справі № 713/1153/23 (провадження № 61-17202сво23)).

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий: