Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №521/11716/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/11716/26

Номер провадження № 2/521/8024/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

09 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Папінян В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» про визнання трудових відносин припиненими,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 08 липня 2026 року звернувся до суду та просив визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) припиненими за власним бажанням на підставі ст.. 38 КЗпП України.

Обгрунтовуючи позов тим, що з 2010 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) фактично перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) (далі- Відповідач), де працювала на відповідній посаді працівника, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України від 07.07.2026 року.

Наприкінці квітня та на початку травня 2012 року позивачка вибула у декретну відпустку (народження дитини 11.07.2012 року). В подальшому теж перебувала у декретній відпустці у зв`язку з народженням другої дитини (14.06.2014року). Останні декретні виплати були здійснені підприємством на протязі квітня-серпня 2014 року, про що відображено у Реєстрі застрахованих осіб, який додається. Під час перебування позивачки у відпустці по догляду за дітьми філія ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) у місті Одеса повністю припинив свою діяльність, а керівництво підприємства зникло.

Також, позивач зазначає що згідно відомостей державної податкової служби України, стосовно відповідача внесені відомості про відсутність юридичної особи ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) за її зареєстрованим місцем знаходження, а його свідоцтво як платника ПДВ анульовано у 2015 році. На теперішній час підприємство ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) не функціонує більш як 12 років, керівництво відсутнє, через що позивачці не була повернута трудова книжка та не був оформлений наказ про її звільнення. Згідно із базами даних Пенсійного фонду України позивачка рахується як працевлаштована особа, що є на її думку порушенням права на працю та соціальний захист, оскільки державна служба зайнятості не може надати офіційний статус безробітної, та призначити допомогу по безробіттю через перебування у трудових відносинах з ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659).

Інформація про фактичне місцезнаходження керівництва ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) у Позивача відсутня. Жодних засобів зв`язку з Відповідачем у Позивача немає. Втім, через відсутність зв`язку з Відповідачем Позивач не може звільнитися.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) припинило свою діяльність у 2015 році. Проте, юридично Позивач до цього часу залишається офіційно працевлаштованим у ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) та через відсутність будь-яких каналів зв`язку з Відповідачем, Позивач позбавлений можливості у передбачений законом спосіб оформити своє звільнення.

Враховуючи, що з моменту, коли підприємство -ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) припинило свою діяльність (з 2015 року) минуло майже 11 років, та будь-яких відомостей про роботу Товариства або про можливість встановити контакт з його уповноваженими особами немає, то Позивач не може у встановлений законом спосіб звільнитися та будь-яким іншим способом, крім судового, реалізувати своє право на звільнення.

Таким чином, Позивач не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з Відповідачем, а тому наявні усі підстави визнані припиненими трудові відносини між Сторонами у судовому порядку.

З проставлених у поштових повідомленнях відміток вбачається відсутність відповідача за адресою місцезнаходження, що зареєстровано у встановленому законом порядку і відповідач не повідомив суду іншої адреси, а тому відповідно до ст.128 ч.8 п.4 ЦПК України повістка є врученою відповідачу та ухвалено провести заочний розгляд справи відповідно до ст.280 ч.1 ЦК України, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.07.2026 року було відкрито провадження в загальному позовному порядку та призначено провести підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання 23.07.2026 року сторони не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення або інших письмових клопотань на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» про визнання трудових відносин припиненими, та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 09.09.2026 року сторони не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені належним чином.

Відповідач була повідомлена шляхом направлення електронних листів, які доставлені, про що свідчать довідки у справі. На адресу суду 06.08.2026 року повернулося поштове відправлення з відміткою “адресат відсутній” з незалежных від суду причин.

Відзиву, письмових пояснень або клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення повного тексту цього судового рішення є 09.09.2026 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 2010 року Позивачка фактично перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) (далі- Відповідач), де працювала на відповідній посаді працівника, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України від 07.07.2026 року.

Наприкінці квітня та на початку травня 2012 року позивачка вибула у декретну відпустку (народження дитини 11.07.2012 року). В подальшому теж перебувала у декретній відпустці у зв`язку з народженням другої дитини (14.06.2014року). Останні декретні виплати були здійснені підприємством на протязі квітня-серпня 2014 року, про що відображено у Реєстрі застрахованих осіб, який додається. Під час перебування позивачки у відпустці по догляду за дітьми філія ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) у місті Одеса повністю припинив свою діяльність, а керівництво підприємства зникло.

Також, позивач зазначає що згідно відомостей державної податкової служби України, стосовно відповідача внесені відомості про відсутність юридичної особи ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) за її зареєстрованим місцем знаходження, а його свідоцтво як платника ПДВ анульовано у 2015 році. На теперішній час підприємство ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) не функціонує більш як 12 років, керівництво відсутнє, через що позивачці не була повернута трудова книжка та не був оформлений наказ про її звільнення. Згідно із базами даних Пенсійного фонду України позивачка рахується як працевлаштована особа, що є на її думку порушенням права на працю та соціальний захист, оскільки державна служба зайнятості не може надати офіційний статус безробітної, та призначити допомогу по безробіттю через перебування у трудових відносинах з ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659).

Інформація про фактичне місцезнаходження керівництва ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) у Позивача відсутня. Жодних засобів зв`язку з Відповідачем у Позивача немає. Втім, через відсутність зв`язку з Відповідачем Позивач не може звільнитися.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) припинило свою діяльність у 2015 році. Проте, юридично Позивач до цього часу залишається офіційно працевлаштованим у ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) та через відсутність будь-яких каналів зв`язку з Відповідачем, Позивач позбавлена можливості у передбачений законом спосіб оформити своє звільнення.

Враховуючи, що з моменту, коли підприємство -ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) припинило свою діяльність (з 2015 року) минуло майже 11 років, та будь-яких відомостей про роботу Товариства або про можливість встановити контакт з його уповноваженими особами немає, то Позивач не може у встановлений законом спосіб звільнитися та будь-яким іншим способом, крім судового, реалізувати своє право на звільнення.

Таким чином, Позивач не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з Відповідачем, а тому наявні усі підстави визнані припиненими трудові відносини між Сторонами у судовому порядку.

Відповідно до норм ст. 46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Так, ст. 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується викопувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Отже, трудовий договір - це юридично оформлені відносини між працівником і роботодавцем. Змістом трудових[ відносин є взаємні права та обов`язки сторін, а предметом таких відносин є робота, яку працівник зобов`язується виконувати за плату. При цьому, невиконання протягом тривалого часу працівником з тих або інших причин своїх трудових обов`язків свідчить про відсутність реальних трудових відносин між роботодавцем та працівником. Належні трудові відносини існують одразу у двох площинах - фактичній та юридичній. Відсутність роботи, яка фактично виконується працівником на умовах, передбачених трудовим договором, при юридично оформлених трудових відносинах не відповідає нормам чинного законодавства та є підставою для розірвання трудового договору на вимогу працівника.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст.36 та інших статтях КЗпП України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи:

- припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

- розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38.39 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України);

- розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3,7 ст.36, ст.45 КЗпП України та ін.).

Таким чином, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору: 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

За ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 2.2, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Отже, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивач, який бажає звільнитися з ТОВ «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659), не може цього зробити через фактичну відсутність Товариства за його місцезнаходженням, а також відсутність будь-яких засобів зв`язку з його керівництвом, то Позивач позбавлений можливості розірвати трудові відносини з Відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України

Враховуючи викладене, права Позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з Відповідачем припиненими за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст. 5 ЦГІК України), - про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд. встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як Припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

На теперішній час рішення про звільнення позивача з роботи відповідачем не прийнято, відповідний запис до трудової книжки не внесений.

Наявність формально незавершених трудових відносин порушує права Позивача як працівника, зокрема право на належний облік трудового стажу, оформлення пенсійних та соціальних прав. Визнання трудових відносин припиненими у судовому порядку є необхідним для належного обліку його страхового та трудового стажу, а також для реалізації його права на пенсійне забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, а зазначені у позовній заяві обставини підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Отже, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визнання трудових відносин між ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659)-припиненими.

У зв`язку з цим, з метою надання можливості позивачу в подальшому реалізовувати своє право на працю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання припиненими трудових відносин, на підставі ч. 1 ст.38 КЗпП України, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевказане та Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст.36, 38 КЗпП України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» про визнання трудових відносин припиненими,-– задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 34965659) - припиненими з 08 липня 2026 року, за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КзПП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО