Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №577/5180/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Суми

Справа №577/5180/25

Номер провадження 22-ц/816/2577/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Сидоренко А. П. , Нестеренка М. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом ЮСАН Інною Олександрівною, на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2026 року у складі судді Ярмак О.М., ухваленого в м. Конотоп Сумської області,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У серпні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі – ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з указаним позовом.

Позов мотивований тим, що 27.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою укладений кредитний договір № 4001882 в електронній формі, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 12 500 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредит в розмірі, визначеному умовами кредитного договору. У свою чергу відповідачка не виконала належним чином свої зобов`язання.

02.07.2021 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір відступлення права вимоги № 73-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги, в тому числі до відповідачки за указаним кредитним договором.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 55 937 грн 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 12 500 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків – 42 187 грн 50 коп.; прострочена заборгованість за комісією – 1250 грн.

Позивач відповідачці надіслав письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 20909491/666 від 15.07.2025.

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4001882 від 27.03.2021 в сумі 55 937 грн 50 коп. та судові витрати.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 4001882 від 27.03.2021, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 12 500 грн 00 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 42 187 грн 50 коп., всього 54 687 грн 50 коп. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не здійснила погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №4001882 від 27.03.2021 ні ТОВ «МІЛОАН», ні ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 55 937 грн 50 коп., яка складається із заборгованості: за основною сумою боргу у розмірі 12 500 грн 00 коп. та за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 42 187 грн 50 коп.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд вказав, що положення п. 1.5.1 договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому застосував наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи та зменшив суму боргу на суму комісії за надання кредиту у розмірі 1250 грн 00 коп.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

04.07.2026 представник ОСОБА_2 – адвокат Юсан І.О. через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подала Сумському апеляційному суду апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2026 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 17 187 грн 50 коп., яка включає в себе заборгованість за сумою кредиту – 12 500 грн та заборгованість за сумою відсотків – 4687 грн 50 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що після закінчення 26 квітня 2021 року строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідачки заборгованості по процентах за користування позикою в розмірі 37 500 грн, нарахована за період після 26 квітня 2021 року є безпідставною та задоволенню не підлягає. Вважає, що підлягає стягненню заборгованість за процентами в межах дії кредитного договору, а саме з 27.03.2021 по 26.04.2021 у розмірі 4687 грн 50 коп., яку відповідачка визнає.

Судове рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні комісії за надання кредиту в апеляційному порядку не оскаржується та відповідно в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

27.03.2021 відповідачка на сайті miloan.ua заповнила анкету-заяву на кредит № 4001882, яка містить її персональні дані. В заяві просила надати їй кредит в сумі 12 500 грн зі строком кредиту 30 днів з 27.03.2021, дата повернення кредиту 26.04.2021, сума до повернення 18 437 грн 50 коп. Складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1250 грн, нараховується одноразово за ставкою 10% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 4687 грн 50 коп., нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 11 на звороті - 12).

27.03.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою укладений договір про споживчий кредит № 4001882 (індивідуальна частина) в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства (а.с. 5 на звороті - 9), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума кредиту становить 12 500 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається загальним строком на 30 днів з 27.03.2021 (строк кредитування).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.04.2021.

Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту - 1250 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом 4687 грн 50 коп., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.3.1.2 передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах:

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6 договору.

Указаний договір відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором U11323 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 11).

Додаток № 1 до указаного кредитного договору містить Графік платежів (а.с. 9 – на звороті).

Відповідно до платіжного доручення № 42484607 від 27.03.2021 первісний кредитор перерахував ОСОБА_2 кошти в сумі 12 500 грн на картку 473121*56 згідно договору №4001882 (а.с. 12 – на звороті).

02.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» (кредитор) та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 14 на звороті - 20).

Відповідно до п. 6.2.3 договору відступлення прав вимоги права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Позивачем надано платіжну інструкцію від 02.07.2021 про сплату на користь ТОВ «МІЛОАН» 4 000 000 грн 00 коп. плати за відступлення права вимоги згідно указаного договору № 73-МЛ від 02.07.2021 (а.с. 23).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021 позивач набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4001882 від 26.04.2021, загальний розмір заборгованості – 55 937 грн 50 коп., залишок тіла кредиту – 12 500 грн, залишок по відсотках – 42 187,50 грн, залишок по комісії – 1250 грн (а.с. 23 – на звороті).

Позивач як новий кредитор надіслав претензію від 15.07.2025 за № 20909491/666, адресовану відповідачці, про погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 55 937,50 грн (а.с. 24).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи установлено, що договір про споживчий кредит № 4001882 між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою укладений 27.03.2021 в електронній формі та підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, який ОСОБА_2 підписала в електронному вигляді.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Оскільки між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 02.07.2021 року укладений Договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, тому відповідачка несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке в оскаржуваній частині відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги представника відповідачки адвоката Юсан І.О. указаний висновок апеляційного суду не спростовують, зважаючи на такі мотиви.

У цій справі відповідачка обставини укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та перехід права грошової вимоги до позивача не заперечує.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 500 грн 00 коп. та процентами за користування кредитними коштами, нарахованими з 27.03.2021 по 26.04.2021 року в сумі 4687 грн 50 коп. не оспорює.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими після 26.04.2021 в сумі 37500 грн апеляційний суд вважає необґрунтованими і відхиляє зважаючи на такі мотиви.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом першої інстанції правильно установлено, що нарахування відсотків кредитором здійснено в межах строку, узгодженого сторонами.

Так, пункт 2.3.1.2 Договору про споживче кредитування передбачає погоджені умови щодо пролонгації на стандартних (базових) умовах, а саме, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у наступному:

а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;

б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору.

Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується Кредитодавцем в особовому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

Таким чином, сторонами погоджено, що строк користування кредитом автоматично продовжується у разі продовження позичальником користування кредитними коштами, що не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника.

З огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати у цей період відсотки у визначеному договором розмірі.

Підписанням цього договору відповідачка ОСОБА_2 погодилася на зазначені умови. Отже, нею було надано згоду на пролонгацію договору у разі продовження користування кредитними коштами після спливу 30-денного строку кредитування, визначеного згідно п.1.3 Договору.

ОСОБА_2 після 26.04.2021 продовжила користуватись кредитом у розмірі 12 500 грн 00 коп., тому відповідно до п. 2.3.1.2 відбулася пролонгація строку кредитування на стандартних (базових умовах) ще на 60 днів.

Оскільки відсотки в сумі 37 500 грн 00 коп. кредитором нараховані за період з 27.04.2021 по 25.06.2021, який не перевищує визначений пунктом 2.3.1.2 Договору максимальний строк пролонгації строку кредитування (60 днів), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача указаної суми відсотків у повному обсязі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявниці апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом ЮСАН Інною Олександрівною, залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 березня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді А. П. Сидоренко

М. В. Нестеренко