Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №583/747/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Суми

Справа №583/747/24

Номер провадження 22-ц/816/404/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Щербаченко М. В. , Нестеренка М. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2025 року у складі судді Яценко Н.Г., ухвалене в м. Охтирка Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», третя особа – Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних збитків та 3% річних,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та остаточно уточнивши позовні вимоги (а.с. 119-122) просила стягнути з ТОВ «Райз Північ» на свою користь: заборгованість за договором оренди землі №89/17 від 20 квітня 2017 року та за договором оренди землі №571/16 від 20 грудня 2016 року в розмірі – 15020 грн 20 коп., обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; 4083 грн 56 коп. – пені; 2992 грн 85 коп. - інфляційних збитків та 1031 грн 51 коп. – 3% річних, а також всі понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,8545 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0541, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (колишньої Хухрянської сільської ради) Охтирського району Сумської області. 20 червня 2017 року вона уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №89/17 строком на 10 років, відповідно до якого передала цю земельну ділянку у строкове платне користування. У договорі №89/17 сторонами визначено орендну плату в розмірі 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8302 грн 54 коп., обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації.

22 серпня 2018 року між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «Райз Північ» було укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору №89/17, відповідно до якої новий орендар ТОВ «Райз Північ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко», а також сторони вирішили внести зміни/доповнення, зокрема про те, що з 2017 року орендна плата складає 10378 грн 18 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки.

Крім того, вона є власником земельної ділянки площею 0,3 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:2534, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (колишньої Хухрянської сільської ради) Охтирського району Сумської області. 20 грудня 2016 року вона уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №571/16 строком на 10 років, відповідно до якого передала зазначену земельну ділянку у строкове платне користування. У договорі №571/16 сторонами визначено орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 618 грн 33 коп., обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації.

22 серпня 2018 року між нею, ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «Райз Північ» було укладено трьохсторонню додаткову угоду №1 до договору №571/16, відповідно до якої новий орендар ТОВ «Райз Північ» приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко», а також сторони вирішили внести зміни/доповнення, зокрема про те, що з 2017 року орендна плата складає 883 грн 32 коп., що становить 10% нормативної грошової оцінки.

Однак, незважаючи на погоджені сторонами умови договорів оренди земельних ділянок, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 : невиплачену індексацію в розмірі 15020 грн 20 коп., обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів; пеню у розмірі 4061 грн 10 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2992 грн 85 коп.; 3% річних у розмірі 1031 грн 15 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 11209 грн 79 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, приймаючи заяву про збільшення позовних вимог, не взяв до уваги те, що позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, позивачем заявлено нові позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, які не були заявлені у первісному позові.

Стверджує, що наведені позивачем розрахунки не грунтуються на матеріалах справи, не було доведено в яких місяцях проводилася виплати орендної плати у 2018-2020 роках, у зв`язку з чим заявлені вимоги не підлягають задоволенню. На переконання заявника апеляційної скарги, загальна сума недоплаченої орендної плати з урахуванням індексації за договором становить 18002 грн 37 коп.

Звертає увагу на те, що пунктом 14 договору оренди землі визначено, що в разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% облікової ставки НБУ. Посилаючись на те, що позивачем не було доведено місяці сплати орендної плати у 2018-2020 роках, вважає наведений позивачем розрахунок пені необґрунтованим, а заявлені вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачем наведено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за орендною платою у 2021 та 2022 році.

Представник позивача – адвокат Абрамович О.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги просить залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 5920388700:01:001:0541, площею 3,8544 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (колишньої Хухрянської сільської ради) Охтирського району Сумської області (а.с. 8-9).

20 квітня 2017 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі №89/17 з ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920388700:01:001:0541, площею 3,8545 га, строком на 10 років (а.с. 10-11).

20 квітня 2017 року право оренди ПрАТ «Райз-Максимко» було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 20096350 (а.с. 12).

Пунктом 9 договору №89/17 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 8% нормативної грошової оцінки, що складає 8302 грн 54 коп.

Пунктом 10 договору №89/17 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору №89/17 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Пунктом 14 договору №89/17 передбачено сплату пені у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором.

22 серпня 2018 між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №89/17, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103781,78 грн, з 2017 року орендна плата складає 10378 грн 18 коп. (а.с. 46).

Крім того, ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 5920388700:01:001:2534, площею 0,3000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (колишньої Хухрянської сільської ради), Охтирського району, Сумської області (а.с. 13-14).

20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди землі №571/16 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920388700:01:001:2534, площею 0,3000 га, (далі – договір №571/16) строком на 10 років (а.с. 15-16).

23 грудня 2016 року право оренди ПрАТ «Райз-Максимко», що виникло за договором №571/16 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 18291024 (а.с. 17).

Пунктом 9 договору №571/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 618 грн 33 коп.

Пунктом 10 договору №571/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору №571/16 орендна плата вноситься 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

Пунктом 14 договору №571/16 передбачено сплату пені у розмірі 1% несплаченої суми за кожний місяць прострочення у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором.

22 серпня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №571/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8833,24 грн, з 2017 року орендна плата складає 883 грн 32 коп. (а.с. 44 зворот).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 01 лютого 2024 року вбачається, що ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2018 році – 11258,39 грн (3 квартал) + 3,17 грн (4 квартал), у 2019 році – 6575,88 грн (1 квартал) + 5810,16 грн (2 квартал) + 1,61 грн (4 квартал), у 2020 році – 12387,67 грн (4 квартал), у 2021 році – 0,63 грн (березень) + 12387,06 грн (липень), у 2022 році – 12387,67 грн (грудень) (а.с. 18).

З виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ТОВ «Райз Північ» було виплачено ОСОБА_1 орендну плату з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів: 16.07.2021 – 9971,56 грн, 22.12.2022 – 9972,07 грн, 04.10.2023 – 9972,07 грн (а.с. 20-25).

Отже, за 2023 рік ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів у розмірі 12387,67 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами оренди землі №89/17 від 20.04.2017 та №571/16 від 20.12.2016, оскільки виплата орендної плати за 2018-2023 роки позивачу проведена не у повному обсязі. Так розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 667,05 грн, за 2019 рік – заборгованість відсутня, за 2020 рік – 644,15 грн, за 2021 рік – 1486,18 грн, за 2022 рік – 5763,44 грн, за 2023 рік – 6459,38 грн.

У зв`язку з невиплатою орендної плати у повному розмірі за вказані роки на підставі пункту 14 договорів оренди землі з відповідача підлягає стягненню пеня, яка розраховується за формулою: сума боргу х розрахункова ставка пені (%) /100% х кількість днів прострочення зобов`язання, а також до нього можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Аналіз частини 3 статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

При цьому, базовим місяцем уважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

Зі змісту укладених між сторонами договорів оренди землі №571/26 від 20 грудня 2016 року та №89/17 від 20 квітня 2017 року, додаткових угод до цих договорів слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Додатковими угодами №1 від 22 серпня 2018 року до цих договорів, сторони дійшли згоди щодо збільшення розміру орендної плати до 10% нормативно грошової оцінки земельних ділянок, тобто базовим місяцем для обрахування індексу інфляції є вересень 2018 року.

Проведений судом першої інстанції розрахунок орендної плати з урахуванням індексів інфляції за 2018-2023 роки відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

Отже, в супереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язання за укладеними договорами оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018-2023 роки позивачу проведена не у повному обсязі. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 15020 грн 20 коп., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Більш того, у поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що загальна сума недоплаченої орендної плати, з урахуванням індексації становить 18 002 грн 37 коп., чим фактично визнав існування заборгованості зі сплати орендної плати перед позивачем.

Переглядаючи рішення суду в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами укладених між сторонами договорів оренди землі передбачено, що в разі невнесення орендної плати у визначені строки (не пізніше 01 грудня поточного року) справляється пеня в розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочення, а не в розмірі 0,01 % облікової ставки НБУ, як про те зазначає заявник апеляційної скарги.

Наведений позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, з яким погодився і суд першої інстанції, відповідає як розміру невиконаного відповідачем зобов`язання так і умовам укладених між сторонами договорів оренди. Початком обрахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є перший день після закінчення визначеного договорами строку на внесення орендарем плати за користування належними позивачці земельними ділянками, а не фактичне внесення товариством коштів, як помилково вказав заявник апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, просила розірвати договори оренди землі №89/17 , укладений 20 квітня 2017 року та №571/16, укладений 20 грудня 2016 року, стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами оренди землі .

У подальшому, 08 квітня 2025 року представником позивача подана заява, в якій він просив залишити без розгляду позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі та, доповнивши свої вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивачки пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Відповідачем отримана заява про збільшення позовних вимог та подані заперечення на цю заяву

Вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат і 3% річних є додатковими (акцесорними) і тісно пов`язані з вимогами про стягнення боргу з орендної плати, вони не є новими окремими вимогами, які могли б змінити предмет або підстави позову.

На переконання колегії суддів прийняття судом першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог, яка була подана представником позивача з недотриманням визначених ст. 49 ЦПК України строків, не привело до істотного порушення норм процесуального права, що в силу ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Більш того, розгляд вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат в одному провадженні з вимогами про стягнення боргу з орендної плати надасть змогу уникнути несення сторонами зайвих витрат часу та коштів (зокрема щодо сплати судового збору).

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції з дотримання вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно встановив правовідносини, що склалися, дослідив і надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін й правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ухвалив судове рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу.

На підтвердження понесення ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду рішення суду витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_2 надано: додаткову угоду до договору №24 про надання правничої допомоги від 31 липня 2026 року, яким визначено, що адвокат надає клієнту правову допомогу щодо представлення його інтересів в Сумському апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги ТОВ «Райз Північ» у справі №583/747/24, розмір гонорару адвоката становить 5000 грн 00 коп.; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором №24 про надання правничої допомоги від 01 лютого 2024 року та додаткової угоди від 31 липня 2026 року, складений 31 липня 2026 року, з якого слідує, що адвокат на виконання договору, ознайомився з апеляційному скаргою ТОВ «Райз Північ» та рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2025 року у справі №583/747/24, підготував , склав та подав до Сумського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від імені та в інтересах ОСОБА_1 у справі №583/747/24, вартість наданих послуг становить 5000 грн; квитанцію №24/2, якою підтверджується сплата ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. 5000 грн 00 коп.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає розподілу, колегія суддів бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України та, врахувавши характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає, що підлягає розподілу між сторонами понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн 00 коп., понесені нею під час апеляційного перегляду рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 квітня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 2000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею під час апеляційного перегляду рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: М. В. Щербаченко

М. В. Нестеренко