Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №523/13325/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1622/26

Номер справи місцевого суду: 523/13325/26

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.

за участю секретаря Скрипченко Г.В.,

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 15 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 850 гривень в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень в дохід держави,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №692126 від 13.06.2026 вбачається, що 13 червня 2026 року о 14:20 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗИЛ 131, р/н НОМЕР_1 , по вулиці Академіка Заболотного, буд.40 в м.Одесі порушивши вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Рено, р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що рухався попереду, від удару, по інерції автомобіль Рено покотився вперед та здійснив зіткнення з автомобілем Форд, р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 15 липня 2026 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 850 гривень в дохід держави; стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що:

1) водій автомобіля Рено, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 , керуючи своїм ТЗ, безпосередньо перед перехрестям здійснив маневр перестроювання з правої смуги в ліву смугу у простір між вантажівкою ЗІЛ-131 та автомобілем Форд Ескайп. Побачивши, що попереду автомобілі зупинилися на червоний сигнал світлофора, водій Рено одразу застосував різке гальмування

2) здійснюючи перестроювання в ліву смугу безпосередньо перед вантажівкою водій Рено Логан ОСОБА_3 створив аварійну обстановку та фактично сам позбавив водія ОСОБА_1 будь-якої дистанції, штучно зменшивши її до кількох метрів за рахунок габаритів власного авто.

Щодо клопотання Військової частини НОМЕР_4 про залучення у якості потерпілого

25 серпня 2026 року до Одеського апеляційного суду від Військової частини НОМЕР_4 надійшло клопотання про залучення у справі як потерпілого.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що автомобіль ЗІЛ-131, днз НОМЕР_1 на момент ДТП та на момент розгляду справи перебуває на балансі (є власністю) Військової частини НОМЕР_4 . Внаслідок вказано ДТП транспортному засобу завдано механічних пошкоджень, тим самим ВЧ НОМЕР_4 отримала матеріальні збитки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 263 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

На підставі матеріалів справи встановлено, що дійсно транспортний засіб ЗІЛ-131, днз НОМЕР_1 , на момент ДТП та під час розгляду справи перебуває у власності Військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується відповідною відміткою у схемі ДТП.

Таким чином, внаслідок ДТП військова частина НОМЕР_4 отримала матеріальні збитки як власник транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про залучення як потерпілого Військову частину НОМЕР_4 .

Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 13.1 ПДР встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вимог 13.1 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Положеннями КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 124 КУпАП є доведеність тих обставин, що особа порушила певні вимоги Правил дорожнього руху України, порушення вимог Правил дорожнього руху України перебувають у причинному наслідку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мало місце діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкода майну.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №692126 від 13.06.2026 (а.с.1);

- даними схеми місця ДТП від 13.06.2026 (а.с.3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 13.06.2026 (а.с.6);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.06.2026 (а.с.4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.06.2026 (а.с.5);

- відеозаписами з камери відеоспостереження (а.с.47);

- відеозаписами з портативного реєстратора, встановленого в транспортному засобі (а.с.30).

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП.

Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що саме дії водія ОСОБА_3 призвели до дорожньо-транспортної пригоди, то апеляційний суд звертає увагу на таке.

Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.

Крім того відповідно до частин першої – третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Тобто суд апеляційної інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 уповноважений на надання оцінки лише діям останнього, оскільки розгляд питання щодо винуватості водія транспортного засобу Рено, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 в ДТП, яка мала місце 13 червня 2026 року, виходить за межі розгляду обставин за протоколом про адміністративне правопорушення серії 13.06.2026.

Враховуючи вищевикладене, сукупність вказаних фактів дають можливість дійти висновку, що саме дії ОСОБА_1 підлягають оцінці на наявність ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки останній порушив Правила дорожнього руху.

Щодо наведених тверджень скаржника під час розгляду справи про те, що у транспортного засобу ЗИЛ 131, р/н НОМЕР_1 , була відсутня технічна можливість здійснити гальмування без подальшого зіткнення, з огляду на технічні характеристи трансопртного засобу, то суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП Експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішення питання щодо наявності технічної можливості здійснити повну зупинку транспортного засобу, уникнувши зіткнення неможливе без застосування спеціальних знань експерта.

Однак ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у апеляційній інстанції вказане клопотання заявлено не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначити чи дійсно була відсутність уникнути ДТП з урахування технічних характеристик транспортного засобу, а тому вказані доводи не беруться до уваги судом.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Пересипського районного суду м. Одеси від 15 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 15 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік