Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №468/1606/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.09.26

33/812/373/26

Справа № 468/1606/26

Провадження № 33/812/373/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Біляєвої В.М.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Стрижака С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689888 від 11 червня 2026 року, 11 червня 2026 о 10 год 30 хв в місті Баштанка Миколаївської області, 212 км траси Н-11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERRY TIGGO 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – Стрижак С.В. подав клопотання про закриття провадження у справі та доповнення до них.

У клопотанні зазначав, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП слугувала постанова Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 487/5778/25 від 17 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Однак, на дату винесення постанови за ч.4 ст.126 КУпАП та за ч.5 ст.126 КУпАП зазначена постанова суду не набрала законної сили. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 вересня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2025 року. За такого, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689888 від 11 червня 2026 року за ч. 5 ст. 126 КУпАП складено безпідставно.

Крім того, ОСОБА_2 посилався на порушення працівниками поліції вимог законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які полягають у невідповідності фабули протоколу та кваліфікації дій ОСОБА_1 , які є суттєво різними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника – Стрижака С.В., апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Однак, при розгляді цієї справи суд першої інстанції таких вимог не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, неврахування яких істотно вплинуло на правильність висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність водіїв за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частина 3 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, ч. 4 ст. 126 КУпАП – за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2026 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689888 від 11 червня 2026 року, в якому у графі 7 зазначено: 11 червня 2026 року о 10 год 30 хв в місті Баштанка Миколаївської області, траса Н-11, 212 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1. «а» Правил дорожнього руху України – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.

У графі 8 протоколу зазначено, що за вчинене правопорушення передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Однак, ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

У рапорті інспектор УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції А.Фолкуян доповідає, що 11 червня 2026 року під час несення служби у складі екіпажу «Корвет 507» на автодорозі Н-11, 212 км у м. Баштанка Миколаївської області нею було зупинено транспортний засіб CHERRY TIGGO 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення вимог п.12.4 ПДР України.

Відповідно до рапорту під час перевірки документів та інформації щодо водія було встановлено, що постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 позбавлений права керування строком на один рік. Крім того, 04 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 7311226 за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування. Враховуючи наявність попереднього факту притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП протягом року, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689888 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Під час оформлення матеріалів виникли технічні збої через що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутня частина тексту фабули. Незбережений фрагмент містив інформацію щодо повторності правопорушення та наявності постанови серії ЕНА № 7311226 від 04 червня 2026 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

З оскаржуваної постанови вбачається, що суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП), однак не звернув уваги на те, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення містить опис іншого правопорушення – керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Отже, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, порушення ОСОБА_1 п.2.1а ПДР не має конкретизації, оскільки об`єктивна сторона правопорушення викладена таким чином, що виключає правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Проте протокол про адміністративне правопорушення , який у розумінні статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення, та одночасно є актом, в якому викладене звинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення не містить усіх обов`язкових умов для кваліфікації дій водія за частиною 5 ст. 126 КУпАП.

У рапорті інспектора УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції А.Фолкуян від 11 червня 2026 року уточнена фабула правопорушення, проте можливість внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення шляхом написання рапорту працівником поліції не передбачена ані Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, ані КУпАП.

За такого висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до адміністративної відповідальності, не можна вважати обґрунтованим.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

За такого, при винесенні постанови, суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року щодо ОСОБА_3 слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року- задовольнити.

Постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська