Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №467/897/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.09.26

33/812/389/26

Справа №467/897/26

Провадження №33/812/388/26, №33/812/389/26

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання – Соловйовим М.А.,

за участі: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Мураль О.М., представників потерпілих: ОСОБА_2 - адвоката Білова І.В. та ОСОБА_3 - адвоката Гришка П.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Білова Ігоря Валентиновича та представника потепілого ОСОБА_4 - адвоката Гришка Павла Вікторовича на постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіци І.В. від 04 серпня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , закрито на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 року, водій ОСОБА_1 28 травня 2026 р. о 13:37 год., на 105 км автодороги Н-24, рухаючись по другорядній дорозі із с-ща Арбузинка, керуючи транспортним засобом Део Сенс, державний номер НОМЕР_1 , не надала перевагу в русі автомобілю Мерседес, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Первомайськ, внаслідок чого допустила зіткнення із ним. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги підпункту 16.11 Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ст. 124 КУпАП.

Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 серпня 2026 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі ч.2 ст.284 КУпАП, матеріали справи передано до ВП № 3 Вознесепнського РУП ГУНП в Миколаївській області для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Не погодившись із зазначеною постановою судді, представник власника автомобілю Мерседес, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 - адвокат Білов І.В. та представник водія цього автомобілю ОСОБА_3 - адвокат Гришко П.В. подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою вирішити питання щодо адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП., виходячи з установлених матеріалами справи обставин порушення нею п.16.11 ПДР.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Білов І.В. мотивована тим, що автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 412 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким у момент ДТП керував ОСОБА_3 , належить на праві власності ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується матеріалами справи, схемою ДТП та фотоматеріалами. Таким чином, адміністративним правопорушенням ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду. Крім того, висновок суду в оскаржуваній постанові про порушення ПДР водієм автомобіля ОСОБА_3 безпосередньо зачіпає майнові інтереси ОСОБА_2 , оскільки може мати значення при подальшому вирішенні питань про відшкодування шкоди, страхові виплати та визначення причин виникнення ДТП. На думку представника Білова І.В., саме дії ОСОБА_1 (порушення нею вимог п.16.11 ПДР), стали причиною аварійної ситуації та наголошує, що саме ОСОБА_1 своїм виїздом з другорядної дороги створила небезпеку для автомобіля, що вже рухався головною дорогою, оскільки повинна була надати йому перевагу (перед нею знаходився знак 2.1. «Дати дорогу»). Тому для застосування конструкції «обидва водії порушили ПДР» суд повинен був встановити, що можливе порушення ОСОБА_3 : було самостійним (та яке саме порушення ПДР), виникло незалежно від створеної ОСОБА_1 небезпеки, перебувало у самостійному причинному зв`язку з ДТП, ОСОБА_3 мав технічну можливість діяти інакше. Проте, суд не встановив жодної з цих обставин. Сам по собі факт зіткнення або кінцеве положення автомобілів після удару не є доказом того, що ОСОБА_3 до моменту зіткнення порушував ПДР. Адвокат наголошує, не будь-яке можливе порушення ПДР утворює причинний зв`язок із наслідками ДТП. Суд не мав підстав робити категоричний висновок про порушення ПДР ОСОБА_5 . Представник також зазначає, що відомості про тілесні ушкодження ОСОБА_1 належним чином у постанові не обґрунтовані. У викладеній судом фабулі протоколу ЕПР1 № 687216 зазначено лише, що ОСОБА_1 отримала «незначні тілесні ушкодження». ОСОБА_1 не надала суду жодних відомостей чи документів щодо наявності у неї перелому ребра, характеру такого ушкодження, тривалості лікування або тривалості розладу здоров`я. Проте, навіть доведений перелом ОСОБА_1 сам по собі не створює складу ст. 286 КК у діях ОСОБА_6 матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_3 – адвоката Гришка П.В. мотивована тим, що у мотивувальній частині постанови суд зробив категоричний висновок, що «подія мала місце за умов порушення ПДР України обома учасниками». Цим висновком суд безпосередньо надав негативну правову оцінку діям водія автомобіля Mercedes-Benz ОСОБА_3 , тоді як справа про адміністративне правопорушення щодо нього не розглядалася, протокол відносно нього не складався, конкретне порушення ПДР з його боку судом не визначено, а можливості надати пояснення та запереченні щодо такого обвинувачення ОСОБА_3 не було надано. Зазначений висновок зроблено в постанові, якою матеріали ДТП направлено органу досудового розслідування саме для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Отже, висновок суду про нібито порушення ОСОБА_3 ПДР безпосередньо стосується його прав та законних інтересів. На думку представника, саме ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи створила первинну небезпеку для дорожнього руху. Саме внаслідок її виїзду з другорядної дороги автомобіль Daewoo Sens опинився на траєкторії руху автомобілю Mercedes-Benz, який рухався головною дорогою. Отже, саме ця дія ОСОБА_1 причиною ДТП. До того ж суд застосував тезу про «обопільне порушення», але не встановивши, що певне порушення ОСОБА_4 було самостійним, існувало незалежно від поведінки ОСОБА_1 і перебувало в окремому причинному зв`язку з ДТП. ОСОБА_7 наголошує, що відомості про тілесні ушкодження ОСОБА_1 належно не підтверджені.

Заслухавши представника ОСОБА_2 - адвоката Білова І.В. та представника ОСОБА_3 - адвоката Гришка П.В., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Мураль О.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи та переглянувши справу в межах цих доводів, апеляційний суд вважає апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наведені норми дають підстави для висновку, що посадовою особою, що складає протокол про адміністративне правопорушення, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі, а суд, розглядаючи справу, визначає доведеність (недоведеність) викладеного звинувачення.

Натомість у цій справі суд першої інстанції таких вимог закону не дотримався.

Як убачається з матеріалів справи, 28 травня 2026 р. о 13:37 на 105 кілометрі автодороги Н-24 «Благовещенськ – Миколаїв», на перехресті з автодорогою до селища Арбузинка відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) – зіткнення транспортного засобу Део Сенс, державний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 і який рухався по другорядній дорозі із с-ща Арбузинка, та автомобілю Мерседес, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Первомайськ, внаслідок чого автомобілям завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 отримала незначні тілесні ушкодження. За наслідками вказаної ДТП працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Закриваючи провадженні у справі, суд першої інстанції вважав, що для цього є підстави, передбачені ч. 2 ст. 284 КУпАП, оскільки з матеріалів справи вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, що пов`язані з продовженням лікування ОСОБА_1 .

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до положень ч.2 ст. 284 КУпАП при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування виноситься постанова про закриття справи.

Аналіз положень зазначених норм дає підстави для висновку, що направлення справи про адміністративне правопорушення до прокурора або органу досудового розслідування можливо лише, якщо суд встановив наявність ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КК України кримінальним правопорушенням є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За такого для прийняття рішення щодо направлення органу досудового розслідування матеріалів про вчинення особою кримінального правопорушення у зв`язку із виявленням ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачені ч. 1 ст. 286 КК України, у суду мають бути докази завдання потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У справі, яка переглядається, докази, що внаслідок ДТП, що мала місце 28 травня 2026 року, потерпілим було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, відсутні.

Так, по-перше, ОСОБА_1 у цій справі не є потерпілою, а є особою, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

По-друге, відповідно до пункту 4.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 95 року із змінами, внесеними згідно з наказом від 10 листопада 2025 року, судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих.

Наявні у справі медичні документи щодо виявлення у ОСОБА_1 перелому ребра (7 ліворуч) (а.с. 45,46-47) самі по собі не підтверджують ні причинно-наслідковий зв`язок такої травми із подією ДТП 28 травня 2026 року, ні віднесення її до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки таке віднесено до виключної компетенції судово-медичних експертів.

По-третє, згідно долученої до матеріалів адміністративної справи заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2026 року старшому слідчому СВВП № 3 ВРУП ГУНП в Миколаївській області остання просила зупинити подальшу перевірку, відомості до ЄРДР не вносити та відмовилась від проходження судово-медичної експертизи.

У разі незгоди з діями (рішеннями) органу досудового розслідування, зокрема щодо припинення подальшої перевірки за фактом ДТП 28 травня 2026 року, непровдення судової-медичної експертизи, ОСОБА_1 мала право їх оскаржити у порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, тоді як у справі відсутні докази такого оскарження та його результати.

З урахуванням викладеного висновок суду про закриття провадження у справі з направленням справи до органу досудового розслідування для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР є помилковим.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зауважити про невідповідність закону висновку суду в оскаржуваній постанові про те, що подія ДТП 28 травня 2026 року мала місце за умов порушення вимог правил дорожнього руху обома учасниками, оскільки в межах даної справи відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП предметом дослідження є саме оцінка правомірності дій водія ОСОБА_1 , відносно якої був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 року. Оцінка правомірності дій інших осіб судом, зокрема водія другого транспортного засобу ОСОБА_3 в межах цієї справи не надається, так як протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 і саме в межах обставин, у ньому викладених, здійснюється розгляд справи, а з`ясування інших питань виходить за межі розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 7, 254, 280 КУпАП. До того ж у справі відсутні докази складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо іншої особи за фактом ДТП, яка сталася 28 травня 2026 року.

Щодо доведеності провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 року.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, тому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 р. за статтею 124 КУпАП через порушення нею вимог підпункту 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила).

Так, згідно пункту 16.11 Правил на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху..

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, які досліджені під час розгляду судом апеляційної інстанції.

Так винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216 від 08 червня 2026 року, водій ОСОБА_1 28 травня 2026 р. о 13:37 год. на 105 км автодороги Н-24, рухаючись по другорядній дорозі із с-ща Арбузинка, керуючи транспортним засобом Део Сенс, державний номер НОМЕР_1 , не надала перевагу в русі автомобілю Мерседес, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в напрямку м. Первомайськ, внаслідок чого допустила зіткнення із ним. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками;

- змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 травня 2026 року, в якому зафіксовано дорожню обстановку місця ДТП відомості про учасників ДТП, а також пошкодження, які внаслідок ДТП отримали транспортні засоби: автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 412 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , - пошкодження в передній частині, а саме – ліва фара, решітка радіатора, капот; автомобіль Део Сенс, державний номер НОМЕР_1 , – пошкодження лівого крила, лівої дверці (передньої та задньої), розбите ліве скло передньої двері

- схемою місця дорожньої транспортної пригоди з фототаблицею, яка сталася 28 травня 2026 р., та яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687216, з якої вбачається, що ДТП сталася на перехресті другорядної дороги – з селища Арбузинка, з якої автомобіль Део Сенс під керуванням ОСОБА_1 виїхав на головну дорогу, по якій рухався автомобіль Мерседес під керуванням ОСОБА_3 ; схематичне розташування транспортних засобів після ДТП: автомобілю Део Сенс та автомобілю Мерседес, а також зафіксоване у схемі пригоди місце зіткнення - в межах крайньої правої полоси за напрямком руху.

- письмовими поясненнями водійки ОСОБА_1 , в яких вона зокрема зазначила, що їхала з с. Арбузинка у напрямку м. Південноукраїнськ та під`їхавши до перехрестя з автодорогою Н-24 «Благовещенськ – Миколаїв» одразу отримала удар в ліву сторону свого авто. Також зазначила, що водій транспортного засобу Мерседес рухався в правій крайній полосі, що призначена виключно для повороту праворуч в бік с. Арбузинка, проте водій не здійснював маневр повороту;

- письмовими поясненнями пасажира автомобілю Део Сенс, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , які є аналогічними поясненням ОСОБА_9 ;

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_3 , в яких, зокрема зазначено, що 28 травня 2026 року він керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 412 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , їхав з м. Миколаєва в напрямку м. Первомайськ по головній смузі, неподалік повороту на с. Арбузинка, а інша особа на автомобілі Део Сенс різко виїхала з повороту, внаслідок чого сталася ДТП.

Сукупність досліджених апеляційним судом доказів (зміст протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу огляду місця ДТП, схеми до протоколу огляду місця ДТП , зокрема, розташування автомобілів після зіткнення, напрямки їх руху до ДТП, локалізація та характер механічних пошкоджень автомобілів внаслідок ДТП, зафіксоване місце зіткнення, яке розташовано перехресті з автодорогою, яка є головною відносно дороги, з якої виїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , пояснення водіїв-учасників ДТП), їх оцінка свідчать, що саме водійка ОСОБА_1 , відносно якої складений поліцейським протокол, при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги не надала перевагу у русі транспортному засобу Mercedes-Benz Sprinter 412 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, в результаті чого допустила зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 412 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 .

Тобто водійка ОСОБА_1 порушила вимоги пункт16.11 Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому її дії працівниками патрульної поліції правильно було кваліфіковано за ст. 124 КУпАП як такі, що перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів.

Жодних підстав, які б давали суду можливість вважати, що вказані докази, є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи, у повному обсязі відтворюють дійсну картину подій та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд, проаналізовавши наведені докази також дійшов висновку, що версії події (ДТП), викладена у письмових поясненнях ОСОБА_1 не відповідає механізму ДТП, який зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, протоколі огляду місця події ДТП, схеми до нього та поясненням водія ОСОБА_3 , а саме спростовується зафіксованим місцем зіткнення транспортних засобів, яке розташовано на правій крайній смузі за напрямком руху автомобілю під керуванням водія ОСОБА_3 , тому не може бути врахована у справі.

Проаналізувавши наведені докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на наведене, прийнята суддею постанова про закриття провадження у справі та направлення її матеріалів до органу досудового розслідування є необґрунтованою, а тому апеляційний суд погоджується з доводами апеляційних скарг, вважає, що постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 необхідно визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення у справах підвідомчих суду, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено 28 травня 2026 р., а рішення у справі приймається 17 вересня 2026 р., тобто після спливу законодавчо встановленого тримісячного строку, протягом якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин у зв`язку із закінченням законодавчо встановлених строків накладення на особу адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , необхідно закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За такого, апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Білова Ігоря Валентиновича та представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката Гришка Павла Вікторовича задовольнити.

Постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 серпня 2026 року скасувати, прийняти по справі нову постанову.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687216 від 08 червня 2026 року.

Провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М.Базовкіна