Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №468/673/26 — Миколаївський апеляційний суд

17.09.26

22-ц/812/1632/26

Справа № 468/673/26 Головуючий у 1-й інстанції Соловйов О. В.

Провадження № 22ц/812/1632/26 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Коломієць В. В., Крамаренко Т. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Діджи Фінанс»,

на заочне рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Соловйова О. В. у місті Снігурівка Миколаївської області о 10 годині 40 хвилині зі складанням повного рішення, у справі

за позовом

ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

24 березня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 53 294 грн 69 коп. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначало, що 13 листопада 2013 року між АТ «ОПТ Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2004368196, що складається з договору на надання кредиту у розмірі 1 400 грн, з яких 1 250 грн на придбання товару строком на 12 місяців зі сплатою 0,01% річних та 0% у пільговий період, та договору про видачу та обслуговування кредитної картки позичальника з кредитним лімітом в 1 000 грн строком на три роки, що можуть бути змінені на розсуд банку з продовженням строку користування кредитною лінією, та зі сплатою за користування овердрафтом процентів у розмірі 2,49 відсотків на місяць по операціях розрахунків картою за товари та послуги і в мережі інтернет, а також 3,49% на місяць по операціях зі зняття готівки.

Однак, в порушення умов кредитного договору, позичальницею ОСОБА_2 у визначені договором строки не погашена сума основного кредиту та проценти за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

15 березня 2024 року між первісним кредитором АТ «ОТБ Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу, за яким позивач набув право вимоги.

Посилаючись на ці обставини та наявність боргу позичальниці перед первісним кредитором, право вимоги за яким перейшло до позивача, ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом в розмірі 53 294 грн 69 коп., яка складається з 36 038 грн 20 коп. боргу за тілом кредиту та 17 256 грн 49 коп. заборгованості зі сплати відсотків.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та згодом у травні 2026 року з клопотанням про долучення письмових доказів, а саме розрахунку заборгованості.

Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» відмовлено.

Постановлюючи рішення, суд вважав пред`явлені вимоги недоведеним, у зв`язку з невідповідністю дати договору, укладеного між позичальницею та первісним кредитором, даті договору, зазначеному під час передачі вимоги за договором факторингу у реєстрі боржників.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим без з`ясування всіх обставин справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач послався на факт укладення договору між первісним кредитором та позичальницею, та виплату кредитних коштів шляхом оплати товару на користь ТОВ «Епіцентр К», а також на невиконання зобов`язань за кредитним договором позичальницею під час користування кредитною лінією, які підтверджені належними та достатніми доказами, доданими до позовної заяви.

Вважав, що висновки місцевого суду ґрунтуються виключно на формальних зауваженнях щодо окремих дат, які не спростовують ні факту укладення договору, ні факту отримання та використання кредитних коштів, оскільки дата, на яку посилається позивач пов`язана з датою здійснення внутрішньобанківських операції за кредитною карткою, що видана відповідачці за кредитним договором.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 14 та 16 липня 2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України визначається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частини 1 статті 1056? ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2013 року, після заповнення опитувального листа фізичної особи та надання згоди на обробку персональних даних, між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту №2004368196 , що складається з двох окремих кредитних договорів, а саме: з договору про надання кредиту на загальну суму 1 400 грн, з яких 1 250 грн на придбання товару в ТОВ «Епіцентр К» у вигляді крісла Марсель, строком на 12 місяців зі сплатою 0,01% річних та із застосуванням пільгового періоду протягом 6 місяців із застосування 0% процентної ставки з поверненням кредиту згідно доданого до договору графіку платежів із видачею кредитної картки; та договору на видачу та обслуговування кредитної картки, де АТ «ОПБ Банк» взяло зобов`язання видати позичальниці ОСОБА_2 кредитну картку типу MasterCard Standart та відкрити картковий рахунок на умовах відновлювальної кредитної лінії з встановленням кредитного ліміту у розмірі 1 000 грн строком на 3 роки зі сплатою процентів у розмірі 2,49 % на місяць по операціям за розрахунки карткою при оплаті за товари та послуги в мережі Інтернет у розмірі 3,49% на місяць за операції за зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі, та 0,15% на день за виникнення несанкціонованого овердрафту. Погашення кредиту визначено щомісяця шляхом внесення мінімального платежу, який не повинен бути меншим 5% від розміру боргових зобов`язань. Умовами договору про обслуговування кредитної картки сторони погодили право банку на свій розсуд змінити розмір кредитного ліміту та продовжити строки користування кредитною лінією (а.с.62-64, 50-54, 58-59, 68, 69, 71).

Додатково, того ж дня між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2004368196 та договір страхування від нещасних випадків № 20/01/2004368196 (а.с.55-57, 60-61).

В подальшому 15 березня 2024 року первісним кредитором ПАТ «ОТП Банк» з позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу, за яким позивач набув права вимоги, за зобов`язаннями боржників перед АТ «ОТП Банк», зокрема і за зобов`язаннями відповідачки ОСОБА_2 за договором №2004368196 (а.с.78-87).

До договору факторингу первісний кредитор передав фактору усі документи, які стосуються укладення договору №2004368196, в тому числі виписку з рахунку приватного клієнта №2004368196 ОСОБА_2 за розрахунковий період, який починається з внутрішньобанківських операцій з 13 листопада 2013 року по 16 березня 2024 року, за основним рахунком ОСОБА_2 , із вказівкою про відсутність у відповідачки в банку додаткового рахунку ОСОБА_2 та з підключенням програми «розстрочка», і з позначенням усіх фінансових трансакцій за рахунком з використанням трьох платіжних карток MasterCard Standart в період з 8 листопада 2015 року до 4 березня 2024 року (а.с.13-22).

В той же час до витягу з реєстру боржників, доданого до договору факторингу, первісним кредитором зазначено про передачу права вимоги позивачу за кредитним договором №2004368196, укладеним з боржницею ОСОБА_2 , з датою договору 13 листопада 2013 року (а.с.48).

За такого, вважаючи ці відмінності суттєвими, а саме відмінність 24 червня 2013 року - дати фактичного укладення договору №2004368196 від вказання дати цього ж договору №2004368196 у реєстрі боржників, але як 13 листопада 2013 року, суд першої інстанції виснував про недоведенність позивачем пред`явлених вимог.

Між тим, з такими висновками погодитися не можна, враховуючи наступне.

За змістом положень статей 628, 631, 1054, 1055 ЦК України кредитний договір укладається між сторонами в письмовому виді та повинен містити усі суттєві умови, що стосуються предмету договору, а саме: зобов`язання кредитора передати позичальнику грошові кошти у користування, строки та порядок користування такими коштами, сплату за їх користування процентами, строк та порядок повернення позичальником кредитних коштів.

Тобто оскільки зобов`язання за кредитним договором вимагають виконання спочатку дій кредитора з передачі позичальнику кредитних коштів у користування, то обов`язок з належного виконання узгоджених умов цього договору у позичальника виникає, після отримання у строкове та платне користування кредитних коштів, наданих кредитором, а не з дати підписання та укладення кредитного договору, які при тому можуть як співпасти, так і бути вчинені в різні строки.

Отже, за умов укладеного між сторонами складного письмового кредитного договору, слід виснувати, що виконання окремої частини кредитного договору стосовно використання кредитної платіжної картки, почалося не з моменту укладення договору, а з моменту видачі кредитором такої картки позичальниці, її активації, відкриття кредитного рахунку, використання позичальницею кредитного ліміту, його повернення за принципом овердрафту та проведення кредитором внутрішньобанківських операцій. Внаслідок чого відмінності зазначення дати одного і того ж самого договору №2004368196 у реєстрі боржників, за документальним підтвердженням його укладення 24 червня 2013 року, але з початком проведення внутрішньобанківських операцій з 13 листопада 2013 року, надання банком позичальниці декількох кредитних карток, які нею активно використовувалися у межах кредитного ліміту за відкритою банком кредитною лінією за принципом овердрафту, а також відсутністю у ПАТ «ОТП Банк» інших кредитних рахунків, відкритих на ім`я відповідачки за укладеними будь-якими іншими договорами, є свідченням виключно допущеної технічної помилки, що виникла не під час укладення договору між первісним кредитором та позичальницею, а під час передачі документів від первісного кредитора до фактору. Тому наявність технічної помилки у зазначені дати укладення кредитного договору не спростовує його укладення між первісним кредитором та позичальницею, погодження цими сторонами його умов та порядку виконання, та подальшої передачі права вимоги новому кредитору.

За цими обставинами слід звернути увагу ще на те, що спору між учасниками справи стосовно дати укладення договору немає, як немає заперечень або доказів укладення відповідачкою з первісним кредитором двох кредитних договорів під одним номером та з одними та тими самими умовами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виснувавши про наявність між сторонами різних кредитних договорів за одним номером, у справі порушені принципи, визначені статями 12, 13 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне заочне рішення суду скасувати з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

За матеріалами справи на підтвердження умов кредитного договору за програмою «розстрочка» надано документи про оплату та придбання відповідачкою товару, а також отримання коштів за угодою про обслуговування відновлювальної кредитної лінії надано виписку з рахунку приватного клієнта АТ «ОТП Банк» (правонаступник ПАТ «ОТП Банк») за період з 30 жовтня 2015 року по 4 березня 2024 року, яка свідчить про наявність однієї відкритої кредитної лінії та інформацію користування позичальницею кредитними коштами, погашення коштів та нарахування процентів за користування кредитом (а.с.16-45).

Внаслідок користування кредитними коштами у межах кредитного ліміту за виданими платіжними кредитними картками MasterCard Standart у строк користування, який продовжений банком відповідно до пункту 2.5 кредитного договору, у позичальниці виникла заборгованість за внесенням платежів за принципом овердрафту, яка складається з боргу за тілом кредиту у сумі 36 038 грн 20 коп. та нарахованих за їх користування в межах строку кредитування процентів на суму 17 256 грн 49 коп.

Ці обставини підтверджено випискою з рахунку з фінансовими трансакціями за рахунком (а.с.16-45) та розрахунком заборгованості (а.с.166-193), складеним первісним кредитором та переданим за реєстром боржників новому кредитору (а.с.48).

Спорів з порядку та алгоритму нарахувань на час апеляційного перегляду не виникло.

Таким чином первісним кредитором станом на 4 березня 2024 року нараховано 53 294 грн 69 коп. загальної суми заборгованості за укладеним кредитним договором №2004368196, право вимоги за яким передано позивачу на підставі договору факторингу №15/03/24 від 15 березня 2024 року (а.с.13-14, 48, 78-100). Після чого 24 березня 2026 року фактором пред`явлено позов до боржниці в судовому порядку на суму боргу, що нарахована первісним кредитором, яку під час ухвалення нового рішення слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Під час подачі позову також заявлена вимога про відшкодування судових витрат, зокрема, витрат і на правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на суму 7 000 грн, крім договору та додатку до нього (а.с. 72-77, 95-97), приєднано акт надання послуг (а.с.15) та детальний опис робіт (наданих послуг) ( а.с. 49).

За наведеного та відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, і відсутністю заперечень з боку боржниці, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за розгляд справи в суді першої інстанції з відповідачки на користь позивача 2 662 грн 40 коп. судового збору та 7000 грн витрат на правничу допомогу.

Також за перегляд справи в суді апеляційної інстанції з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 993 грн 60 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», задовольнити.

Заочне рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2026 року –скасувати, ухваливши замість нього нове про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 53 294 грн 69 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2004368196 від 24 червня 2013 року, яка складається із 36 038 грн 20 коп. заборгованості за тілом кредиту та 17 256 грн 49 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2 662 грн 40 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 7 000 грн витрат на правничу допомогу, а також 3 993 грн 60 коп. судового збору за апеляційний перегляд.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді В. В. Коломієць

Т. В. Крамаренко