Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №723/5613/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

законного представника обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2026 року у кримінальному провадженні №12025262150000385, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Красноїльськ, Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2026 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з охороною Державного кордону України строком на 3 (три) роки.

Провадження № 11-кп/822/258/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10

Категорія: ст. 332 КК України Доповідач: ОСОБА_11

На підставі ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

-пройти онлайн курс «Людина та держава. Правила гри» на освітній платформі EdEra.

Вирішено долю речових доказів та скасовано заходи забезпечення кримінального провадження.

Згідно оскаржуваного вироку, у невстановлений період часу, але не пізніше 01.12.2025 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вступили з ОСОБА_6 в попередню змову, спрямовану на незаконне переправлення особи у пішому порядку через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, зазначивши йому про порядок його дій при цьому.

Після чого, у невстановлений період часу, невстановлені досудовим розслідуванням особи, підшукали особу з числа громадян України, якій достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України та яка бажає незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешканця АДРЕСА_2 ) та обумовили з ним порядок незаконного переправлення державного кордону України і передачі коштів, в разі здійснення перетину.

Надалі, невстановлена слідством особа, для забезпечення безпосереднього переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, надала ОСОБА_6 інформацію про місце поселення останнього в закинутому будинку в селищі Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області, якого попередньо до вказаного будинку доставлено невстановленою слідством особою.

Далі, обвинувачений ОСОБА_6 , отримавши підтвердження від іншої невстановленої слідством особи щодо можливості здійснення супроводу у пішому порядку ОСОБА_12 в напрямку лінії розмежування українсько-румунського кордону, 01.12.2025 року близько 06:00 год., прибув до вищевказаного будинку та надав вказівку ОСОБА_12 слідувати за ним в пішому порядку, вказуючи йому напрямок, йдучи попереду нього та обираючи маршрут руху через лісовий масив, з метою приховування своєї злочинної діяльності та не виявлення їх працівниками прикордонної служби.

Однак, 01.12.2025 року близько 12 год. 15 хв. ОСОБА_6 , який в пішому порядку здійснював супровід ОСОБА_12 в напрямку державного кордону з метою його подальшого незаконного перетину, затримано працівниками прикордонного наряду ІНФОРМАЦІЯ_3 , на напрямку 756 прикордонного знаку державного кордону України та Республіки Румунія, що знаходиться в адміністративних межах селища Красноїльськ Чернівецького району Чернівецької області на відстані 1500 метрів від лінії розмежування українсько-румунського кордону.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні особи через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

На вказаний вирок суду першої інстанції керівник Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи кваліфікацію дій обвинуваченого, доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення вважає, що вирок підлягає скасуванню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання з випробуванням, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.

Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.

Проте суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався та необґрунтовано звільнив неповнолітнього ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з охороною державного кордону України, з випробуванням, у зв`язку з чим вирок в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, правильність кваліфікації його дій жодним з учасників провадження не оспорюються, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, колегією суддів вирок суду в цій частині не переглядається.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо законності призначеного ОСОБА_6 покарання судом першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, прокурор не оскаржує призначене обвинуваченому основне покарання та звільнення від його відбування, а тому колегія суддів не наводить мотивів щодо правильності рішення суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим, слушними є доводи прокурора про безпідставне застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання з випробуванням.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», частиною 1 статті 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.

Аналогічний правовий висновок щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування лише основного покарання зроблено Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 307/2056/20.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з охороною Державного кордону України строком на 3 (три) роки, та звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку 2 (два) роки, не дотримався вищевказаних вимог закону та застосував положення ст. 75 КК України, як до основного, так і до додаткового покарання, чим допустив неправильне застосування кримінального закону України про кримінальну відповідальність.

Вказане порушення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413 та п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2026 року скасувати в частині звільнення обвинуваченого від призначеного додаткового покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 травня 2026 року у кримінальному провадженні №12025262150000385, щодо ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в частині звільнення від призначеного додаткового покарання - скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_6 вважати засудженим за ч. 3 ст. 332 КК України до покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з охороною Державного кордону України, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

-пройти онлайн курс «Людина та держава. Правила гри» на освітній платформі EdEra.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений протягом трьох місяців з дня його проголошення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_11

Судді: [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3