Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №629/4613/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 629/4613/25

Номер провадження 22-ц/818/2530/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2025 року в складі судді Каращука Т.О. по справі № 629/4613/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 листопада 2020 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001734149401, на підставі якого останньому видано кредитну картку з кредитним лімітом 20 000,00 грн, який у подальшому було збільшено до 28 995,00 грн.

Відповідач не виконує кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим його заборгованість станом на 09 квітня 2025 року складає 40 218,94 грн, з яких 23 994,40 грн за кредитом та 16 224,54 грн за процентами.

Банк направив відповідачу письмову вимогу на адресу місця проживання, вказану в анкеті на отримання кредиту, однак у зазначений строк заборгованість не погашена.

Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 40 218,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

10 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Москвічов А.С. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Нарахування відсотків у тому розмірі, які просить стягнути позивач, є необґрунтованим. Позивач не довів факт надання грошових коштів відповідачу.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2025 року позов АТ «ПУМБ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 23 994,40 грн та витрати з оплати судового збору в сумі 1445,19 грн. В іншій частині позову відмовлено. Іншу частину судового збору залишено за позивачем.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту, що підлягає стягненню з нього на користь позивача. У стягненні заборгованості за процентами відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів правильності відсоткової ставки.

На вказане судове рішення 21 січня 2026 року через систему «Електронний суд» АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду в частині відмови у стягнені заборгованості по процентам – скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не дослідив надані банком письмові докази. 16 листопада 2020 року між банком і відповідачем було укладено у письмовій формі договір - заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001734149401, де чітко зазначені умова про проценти і розмір процентів. Крім того, відповідач підписав «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит», що також містить відомості про процентну ставку. Підписанням заяви відповідач підтвердив своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договору, отримання платіжної картки, розмір кредиту, ліміт за яким у подальшому збільшено, та розмір процентної ставки. Доказів на підтвердження наявності у відповідача на момент підписання заяви заперечень щодо умов кредитування матеріали справи не містять. Наданий банком розрахунок заборгованості містить детальну інформацію відносно графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; відомості щодо фактичної суми погашення відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; залишку непогашеної суми за кожним платежем. Розрахунок складений на підставі погоджених сторонами умов кредитування, зокрема, процентної ставки. Випискою по рахунку підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами і частково погашав борг, тобто погоджувався з умовами договору. Відповідач не звертався до банка із заявою про відмову від продовження кредитування або про відмову від збільшення кредитного ліміту.

На вказане судове рішення 30 січня 2026 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, у відкритті провадження за якою відмовлено ухвалою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року.

31 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Москвічов А.С. подав відзив на апеляційну скаргу банку, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін. Вказав, що з рішенням суду повністю погоджується. Судом при прийнятті рішення правильно застосовано положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498 IX (набрав чинності 24 грудня 2023 року), яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %». З урахуванням наявних у справі матеріалів, дослідивши долучені докази та беручи до уваги відсутність доказів правильності відсоткової ставки згідно з положеннями Закону України № 3498 IX суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в частині стягнення відсотків.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу АТ «ПУМБ» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга АТ «ПУМБ» підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом власноручного підписання останнім заяви № 2001734149401 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 11 зворот).

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

У заяві ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку (№ кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 ), встановити на поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 20 000,00 грн; розрахунковий день 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня його надання. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Стандартна процентна ставка складає 47,88 %, реальна річна процентна ставка складає 47,88 %.

Аналогічні умови кредитування містяться в паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який 16 листопада 2020 року власноручно підписано відповідачем (а.с. 12).

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001734149401 від 16 листопада 2020 року, ОСОБА_1 16 листопада 2020 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн, який 19 березня 2021 року збільшено до 25 000,00 грн, 21 квітня 2021 року збільшено до 35 000,00 грн, 27 лютого 2022 року зменшено до 23 995,00 грн, 03 березня 2022 року збільшено до 28 995,00 грн (а.с. 22).

З виписки про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ПУМБ» на ім`я відповідача, вбачається, що він користувався кредитними коштами, а також частково погашав заборгованість (а.с. 24-25).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001734149401 від 16 листопада 2020 року заборгованість відповідача станом на 09 квітня 2025 року (включно) становить 40 218,94 грн та складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 23 994,40 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 16 224,54 грн. Відсотки нараховані до 30 травня 2023 року (а.с. 22 зворот - 23).

10 квітня 2025 року банком направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості за кредитним договором № 2001734149401 у розмірі 40 218,94 грн протягом тридцяти днів з дати її отримання (а.с. 20 зворот - 22).

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 16 224,54 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як встановлено судом, факти укладення кредитного договору, користування кредитними коштами та наявності заборгованості ОСОБА_1 визнає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази правильності відсоткової ставки.

Однак з такими висновками суду колегія суддів не погоджується.

За умовами підписаної власноруч відповідачем заяви № 2001734149401 від 16 листопада 2020 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 47,88% річних.

Підписавши вказану заяву, в якій чітко визначено умови кредитування, зокрема, процентну ставку, ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору на таких умовах.

ОСОБА_1 не звертався до банку із запереченнями щодо умов договору, збільшення кредитного ліміту чи щодо продовження строку кредитування.

З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку відповідача вбачається факт користування ним кредитними коштами та здійснення платежів на погашення простроченої кредитної заборгованості.

У наданому банком розрахунку заборгованості за кредитним договором наявна інформація про період, дату нарахування, суму нарахованих відсотків, а також відомості щодо часткового погашення відповідачем заборгованості і залишку непогашеної суми.

Також з розрахунку вбачається, що проценти нараховувались саме за ставкою 47,88% річних, передбаченою умовами укладеного між сторонами договору (47,88% / 365 = 0,131178 % на день). Зокрема, на суму заборгованості за тілом кредиту 23 994,40 грн, що утворилась станом на 28 лютого 2022 року, у подальшому здійснювалось щомісячне нарахування процентів у розмірі 944,27 грн за 30 днів та 975,74 грн за 31 день, що відповідає узгодженій сторонами процентній ставці (23 994,40*0,131178%*30 днів = 944,27 грн; 23 994,40*0,131178%*31 день = 975,74 грн). За такою ж ставкою нараховувались проценти й за попередні періоди. Отже, розрахунок заборгованості судом перевірений, є правильним та відповідає даним виписки по рахунку і умовам кредитування, узгодженим сторонами. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З урахуванням автоматичного продовження строку кредитування, проценти, що нараховувались до 30 травня 2023 року, є такими, що нараховані у межах строку дії договору.

Посилання суду першої інстанції на положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498 IX, яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %», колегія суддів вважає помилковим, оскільки, по-перше, вказаний Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року, а проценти нараховані до 30 травня 2023 року, та по-друге, умовами укладеного між сторонами договору передбачена річна процентна ставка 47,88%, тобто денна ставка, як вже зазначалось, 0,131178 %, що значно менше встановленого вказаним законом обмеження.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що розмір відсотків за користування кредитними коштами є узгодженим. У матеріалах справи наявні докази заборгованості ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором у сумі 16 224,54 грн.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог - тільки в частині щодо стягнення тіла кредиту, на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2001734149401 від 16 листопада 2020 року у розмірі 16 224,54 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову АТ "ПУМБ" у частині стягнення відсотків.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовною заявою банком сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, за подачу апеляційної скарги сплачено 3633,60 грн.

Оскільки позовні вимоги банку підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі загалом 6056,00 грн (2422,40 + 3633,60).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 грудня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за процентами за кредитним договором № 2001734149401 від 16 листопада 2020 року у розмірі 16 224 (шістнадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн 54 коп.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалась та не переглядалось.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) судовий збір за подачу позову у розмірі 2422,40 грн та апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн, а всього 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова