Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №206/1868/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2363/26 Справа № 206/1868/26 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката захисника Сергєєва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сергєєва Андрія Михайловича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 29 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 22 березня 2026 року о 00 годині 24 хвилин ОСОБА_1 , за адресою: м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 20Б керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу водій відмовився. Водію було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога - водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, ухваленої з порушенням норм процесуального права, а також через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду водія на стан сп`яніння. Так, ОСОБА_1 адекватно реагував на питання працівника поліції, його поведінка та розмова є логічною, відповідає характеру подій.

Названі поліцейським ОСОБА_1 ознаки сп`яніння - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя і є якійсь запах - були суб`єктивним сприйняттям поліцейського і в дійсності у ОСОБА_1 були відсутні. Під час події, була темна пора доби, відсутнє достатнє зовнішнє освітлення, тому використовуючи тільки світло ліхтарика не можливо об`єктивно було стверджувати про ненормальне забарвлення шкірного покриву обличчя. Щодо запаху - поліцейський не конкретизував, який саме запах йому став підозрілим.

Таким чином, вказівки поліцейського про наявність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 зазначені формально, є її суб`єктивним сприйняттям та не вбачається із відеозапису.

Зазначена правова позиція висловлена Дніпровським апеляційним судом в постанові від 04 квітня 2024 року по справі № 233/7584/23 (провадження №33/803/838/24).

З даного приводу, розглядаючи справу, Іваничівський районний суд Волинської області у своїй постанові від 03.07.2024 (справа № 156/482/24) звернув увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак сп`яніння. Крім того, має бути встановлено факт роз`яснення прав особи, а також виявлення та фіксація ознак сп`яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.

З відео вбачається, що поліцейським не роз`яснювалось ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, відмови від огляду на місці, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 не повідомляли ні назву медичного закладу, ні його адреси. Через це у ОСОБА_1 було нерозуміння свого подальшого місцезнаходження в разі поїздки до лікарні та яким чином він зможе повернутись додому в темну пору доби в комендантську годину, оскільки поліцейські з цього приводу йому нічого не повідомили.

Наведене вплинуло на сприйняття ОСОБА_1 ситуації щодо можливості огляду в лікарні та призвело до нерозуміння повного порядку дій, а не до свідомого ухилення від огляду.

ОСОБА_1 не надав чіткої, усвідомленої та безумовної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у розумінні закону.

Після роздуму та усвідомлення наслідків, ОСОБА_1 висловив готовність продути на місці зупинки газоаналізатор Драгер, про що заявив поліцейському, але йому було в цьому відмовлено.

Таким чином, працівники поліції проігнорували положення КУпАП, профільної Інструкції, Порядку та грубо порушили порядок і процедуру проведення огляду особи на стан сп`яніння.

Щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки доводам сторони захисту адвокат посилається на те, що у постанові суд підтвердив факт бажання ОСОБА_1 пройти огляд на пропозицію поліцейського. Однак констатував, що така згода була надана після складання протоколу.

Водночас наведене не спростовує того, що ОСОБА_1 висловив готовність пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора. При цьому ОСОБА_1 в момент такої згоди не був обізнаний про процес складання протоколу та який не залежав від нього.

Суд не навів мотивів, чому згода на огляд ОСОБА_1 не може вважатись наданою та помилково прийшов до висновку, що ОСОБА_1 було забезпечено право на медичний огляд.

До матеріалів справи долучено письмове направлення на огляд водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- "Направлення") складене працівниками поліції, яке не відображає фактичних обставин справи та не містить доказового значення до даної справи.

Так, в Направленні відсутній рядок, в якому вказується серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, складене працівником поліції Направлення містить заповнену графу про дані поліцейського, який нібито доставив ОСОБА_1 в лікарню, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Таким чином, долучене до матеріалів справи "Направлення", складене працівниками поліції не є доказом підтвердження направлення.

Крім того, з вказаним Направленням поліцейські ОСОБА_1 не ознайомлювали та йому не вручали.

ОСОБА_1 не був відсторонений від подальшого керування після складення відносно нього протоколу.

В порушення вимог закону відеофіксація події велась не безперервно. Наявне в матеріалах справи відео є змонтованим з різних джерел в один відеофайл, який за часом фіксування на відео не містить фіксації часу подій з 00 год 40 хв по 01 год 02 хв.

Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Вказана невідповідність викликає сумніви щодо належного оформлення матеріалів адміністративного провадження та може свідчити про порушення процедури розгляду справи, що, відповідно, ставить під сумнів її законність та обґрунтованість.

На підставі наведеного захисник просить постанову Самарського районного суд міста Дніпра від 29.06.2026 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, а також думку захисника Сергєєва А.М., апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час апеляційного розгляду захисник Сергєєв А.М. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додаткова пояснив, що безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння не було. Вказує, що в тій ситуації ОСОБА_1 опинився вперше, а тому не зміг визначитися, що йому робити. Стверджує, що у той період часу, який не потрапив до відеозапису, працівник патрульної поліції казав ОСОБА_1 , що він має право вибору, погодитися пройти огляд на місці події або у лікарні. Тоді ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на місці, але в цей час інший працівник поліції вже складав адмінпротокол і не прийняв до уваги бажання ОСОБА_1 щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння за допомогою алкотесту Драгер.

За клопотанням сторони захисту судом апеляційної інстанції був допитаний у якості свідка співробітник патрульної поліції ОСОБА_2 , який суду пояснив, що 22 березня 2026 року у нічний час у період дії комендантської години був зупинений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час розмови з ОСОБА_1 у останнього були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння — запах алкоголю з порожнини рота та різка зміна кольору обличчя. На запитання, чи вживав він сьогодні алкоголь, ОСОБА_1 пояснив, що з дружиною повертаються з кіно додому та він випив бляшку 0,33 гр. пива. Тому водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотесту Драгер або у медичному закладі. На що ОСОБА_1 відмовився. Тоді водієві було роз`яснено наслідки такої відмови та його притягнення до адмінвідповідальності. Коли водій вдруге відмовився від проходження медичного огляду, ним був складений адмінматеріал за ч.1 ст.130 КУпАП та згідно ст.266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Весь час спілкування з водієм ОСОБА_1 з моменту зупинки транспортного засобу і до завершення складання адмінматеріалу велась відеозапис на боді камеру поліцейських.

Також свідок додав, що ним безпосередньо був складений адмніпротокол за ч.1 ст.130 КУпАП та виписане направлення водія ОСОБА_1 на медичне обстеження до лікарні.

Вислухавши пояснення захисника та свідка, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620976 від 22.03.2026, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 22 березня 2026 року о 00 годині 24 хвилин, м. Дніпро, вул. Зимових Походів, 20Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу Алкотестер Драгер 6820 та у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: № 469438, 471247, відеореєстратор АВТО2875.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «надам у суді».

Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія останнього

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.3).

Відповідно до рапорту працівника поліції від 22.03.2026, близько 00.25 годин 22 березня 2026 року за адресою: м. Дніпро, Самарський район, вул. Зимових походів, 20-Б, було зупинено транспортний засіб Шевроле Круз, д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Виявилось, що транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , під час спілкування з яким у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КП «ДБКЛПД`ДОР» на вимогу поліцейського, відповідно до п. 2.5 ПДР, на що останній відмовився. Відмова від проходження медичного огляду з метою встановлення алкогольного сп`яніння була зафіксована на технічні засоби відеозапису — портативні відеореєстратори № 471247, 469438, відповідно до ст. 266 КУпАП. За даним фактом відносно водія було складено протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 № 620978, особу відсторонено від керування транспортним засобом шляхом надання керування уповноваженій нею особі, яка мала посвідчення водія та могла бути допущена до керування таким транспортним засобом, відповідно до ст. 266 КУпАП. Посвідчення водія вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами (а.с.4).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, 22.03.2026 водій ОСОБА_1 направлявся працівниками поліції до закладу охорони здоров`я — КП «ДБКЛПД» ДОР для проходження медичного огляду у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя). Огляд водія не проводиться у зв`язку з його відмовою (а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.6), на якому наявний поєднаний відеозапис з нагрудних камер працівників № 469438, 471247, а також відеозапис з відеореєстратора зі службового автомобіля.

На відеозапису з нагрудної камери № 469438 від 22.03.2026 тривалістю 00:26:31-00:35:47 годин зафіксовано, що працівник поліції підходить до зупинено ним автомобіля, привітався, представився та запитав у водія, як потім буде встановлено ОСОБА_1 , звідки він їде у комендантську годину.

ОСОБА_1 : «З заправки».

Жінка, яка перебуває на пасажирському сидіння автомобіля ОСОБА_1 : «Ми в кіно були, в Мост-Сіті».

Працівник поліції: «Зрозуміло. Надайте будь ласка Вашу документи. Чому Ви нервуєте?»

ОСОБА_1 : «Стресова ситуація».

Працівник поліції: «Якщо Ви їздите в комендантську годину, значить впевнені, що у Вас все добре, правильно? ОСОБА_3 , Ви тверезі? Алкоголь вживали сьогодні?» (00:26:40 годин)

ОСОБА_1 о 00:26:46 годин: «Давно».

Працівник поліції: «Коли давно?»

ОСОБА_1 о 00:28:50 годин: «В кіно».

Працівник поліції: «Який сам алкоголь?»

ОСОБА_1 : «Пиво. Бутилочку 0,33 л, «Корона»».

На прохання працівник поліції водій ОСОБА_1 вийшов з салону автомобіля.

Працівник поліції о 00:29:24 годин: «Згідно спільного наказу МВС та МОЗ № 1452/735 я убачаю у Вас ознаки алкогольного сп`яніння — почервоніння обличчя, є деякий запах. Тому (00:29:37 годин), пропоную Вам пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, Ви згодні?»

ОСОБА_1 о 00:29:45 годин: «Та хто знає... А якщо покаже?»

Працівник поліції: «Допустима норма — 0,2 проміле. Якщо вище — щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Якщо відмовитесь від проходження огляду — також буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмові від проходження огляду. У разі відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, я пропоную Вам проїхати до медичного закладу, де Ви здасте кров та сечу для аналізу, а також пройдете тестування за допомогою алкотестеру Драгер».

ОСОБА_1 : «Це зараз їхати?»

Працівник поліції о 00:30:18 годин: «Ні. Це якщо Ви відмовляєтесь від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. Ви можете пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, маєте право відмовитись. Я виявив у Вас ознаки алкогольного сп`яніння, тому пропоную пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру Драгер. Ви згодні пройти огляд?» (00:30:25 годин)

ОСОБА_1 : «Ви кажете, якщо я не згоден, то потрібно їхати до лікарні?»

Працівник поліції о 00:30:35 годин: «Якщо Ви не згодні пройти огляд на місці зупинки, я пропоную Вам проїхати в медичний заклад. Ви можете або погодитись, або відмовитись».

ОСОБА_1 о 00:30:41 годині: «Так ну... А якщо покаже?»

Працівник поліції о 00:30:51 годин: «Що Ви вирішили? Ви відмовляєтесь від проходження огляду?»

ОСОБА_1 о 00:30:05 годин: «Так».

Працівник поліції: «Попереджаю Вас, що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння щодо Вас буде складено протокол. У медичний заклад готові проїхати?(00:31:05 годин)»

ОСОБА_1 о 00:31:06 годин: «Зараз? Ні... Куди...»

Працівник поліції: «Так, або ні?»

ОСОБА_1 о 00:31:12 годин: «Ні».

Працівник поліції о 00:31:16 годин: «Ви відмовляєтесь?»

ОСОБА_1 о 00:31:17 годин:»Я не поїду. Куди, час ночі...»

Працівник поліції: «Тоді я повідомляю, що щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушенням Вами вимог п. 2.5. ПДР. Також (00:31:41 година) Ви відсторонені від керування транспортним засобом, автомобіль залишайте тут. Зранку, коли протверезієте, заберете автомобіль (00:32:00 годин). Сьогодні Вам їхати на машині не можна. Очікуйте в автомобілі, я складу протокол».

ОСОБА_1 : «А можна не складати?»

Працівник поліції: «Ні, не можна. Чому Ви випили, Ви не знаєте, що не можна керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння?»

ОСОБА_1 : « ОСОБА_4 його не робити, я ж не п`яний».

Працівник поліції: «Протокол буде складено і направлено на розгляд до суду».

ОСОБА_1 : «Надайте попередження, я більше не буду так робити».

Працівник поліції: «Я не може відхилятись від своїх повноважень. Це неправомірна вигода. Так робити не можна».

На відеозапису видно, що працівник поліції переходить до складання адміністративних матеріалів.

На відеозапису з нагрудної камери № 471247 від 22.03.2022 тривалістю 00:26:52-01:11:44 зафіксовано інформацію, аналогічну з нагрудної камери поліцейського № 469438, що викладена вище. Крім того зафіксовано наступне.

ОСОБА_1 о 00:37:33 годин: «Можна попередження, без протоколу? Якесь.. Я є не летів... Не знаю, що ви там відчуваєте...»

О 01:03:05 годині працівник поліції оголосили ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, повідомили дату, час та місце розгляду справи судом. ОСОБА_1 підписав протокол. Також о 01:04:49 годині працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що його посвідчення водія вилучається до рішення суду по справі, йому видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Крім того ОСОБА_1 роз`яснили його процесуальні права, вручили копію протоколу та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 о 01:06:21 годин.: «Може тоді дихнем? Може і немає нічого?»

Працівник поліції: «На Вас було складено протокол про адміністративне правопорушення, а Ви зараз кажете:«дихнем»?» Я вже нічого не можу зробити.

ОСОБА_1 о 01:06:39 годині: «Зголосився пройти і нічого не показало... Це все у вас під звітом?»

Працівник поліції: «Так. Звісно! Ми вже оформили всі документи. Це був Ваш вибір».

Крім цього, долучений до матеріалів відеофайл містить відеозапис з відеореєстратору зі службового автомобіля працівників поліції від 22.03.2026, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і зупинку його працівниками поліції.

На переконання апеляційного суду досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозапис відповідає вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження. Ним зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить повного запису з нагрудних камер працівників поліції щодо події, на переконання апеляційного суду хоча і є слушними, проте такий недолік не можна вважати істотним, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються всією сукупністю доказів, досліджених судом під час розгляду даної справи.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду та підтверджені показаннями свідка ОСОБА_2 , які він дав апеляційному суду під присягою, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 29.06.2026, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Аналізуючи твердження апелянта про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.3,6,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як убачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на запитання інспектора поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо автомобіля, останній о 00:26:50 годині годині вказав, що вживав пиво.

На неодноразові запитання поліцейського (зокрема о 00:29:37, 00:30:25, 00:30:31, 00:31:05 годин), чи готовий він пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, водій ОСОБА_1 , не надаючи однозначної відповіді, вказував «Та хто знає... А якщо покаже?» (00:29:45 годин), та «Та ну.. А якщо покаже?» (00:30:41 година).

Потім працівник поліції роз`яснив водію ОСОБА_1 можливість проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я (00:30:18 годин), а також правові наслідки відмови від проходження запропонованого огляду.

На запитання поліцейського, чи відмовляється він від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 о 00:30:51 годині відповів: «Так.».

Далі, відповідаючи на запитання працівника поліції, чи буде він проходити медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 о 00:31:12 та о 00:31:17 годині вказав: «Ні, я не поїду».

Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що зараз щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння; що його відсторонено від керування транспортним засобом, а також роз`яснив особі, яка притягається до адміністративного правопорушення його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

Лише після складання адміністративних матеріалів, оголошення складеного протоколу про адміністративне правопорушення і вручення ОСОБА_1 його копії, останній о 01:06:21 годині сказав: «Може тоді «дихнем? Може і немає нічого?»»

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на визначення стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру Драгер, так і у медичному закладі, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп`яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було. Ствердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не надав чіткої, усвідомленої відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що він не усвідомлював наслідків такої відмови, а також про те, що працівник поліції не повідомили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності назви медичного закладу, її адреси, через що у ОСОБА_1 виникло нерозуміння свого подальшого місцезнаходження у разі поїздки до лікарні, - є недоречними та не свідчать про порушення працівниками поліції процедури огляду водія на стан сп`яніння.

При цьому, посилання апелянта з цього приводу на певні рішення інших судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення місцевих чи апеляційних судів, зокрема й ті, на які посилається апелянт, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, не заслуговують на увагу і посилання апелянта на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у справі №216/5226/16-а, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.

Не є слушними і доводи апелянта про те, що працівниками поліції не підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Як було зазначено вище, вимогами п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже законодавцем не встановлено жодної вимоги до працівників поліції надавати докази на підтвердження виявлених ознак алкогольного сп`яніння. Більше того, поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані такого сп`яніння.

Доводи адвоката про те, що направлення на огляд водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують вагу та швидкість реакції, є неналежним доказом, оскільки: у ньому відсутній рядок, в якому вказується серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення; містить заповнену графу про дані поліцейського, який нібито доставив ОСОБА_1 в лікарню, що не відповідає дійсності; з вказаним направленням ОСОБА_1 не ознайомили та не вручили йому його, - не впливають на правильність висновків суду про доведеність вини останнього, оскільки такий документ є підставою для проведення огляду в медичному закладі та складається лише у випадку направлення особи до медичного закладу з метою проходження огляд на стан сп`яніння, а оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, то у працівників поліції взагалі були відсутні правові підстави для його складання.

Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте ні ОСОБА_1 , ні його захисник не скористалися процесуальною можливістю та не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб – працівників поліції.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Сергєєва А.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарського районного суду міста Дніпра від 29 червня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Сергєєва Андрія Михайловича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 29 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО