Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №726/3018/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3018/26

Провадження № 1-кп/726/160/26

Категорія 93

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026262020002013 від 04.08.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Герца, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи біля міського пляжу річки Прут, розташованого по вулиці Галицький Шлях в м. Чернівці, діючи умисно в умовах воєнного стану, який був введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» строком на 30 діб та продовжений до цього часу, з корисливих мотивів, маючи на меті особисте збагачення, умисно, протиправно, шляхом вільного доступу з салону автомобіля марки «Джип Компас» державний номерний знак НОМЕР_1 , таємно викрав чоловічу сумку чорного кольору із надписом «Vera Pelle Genuine Leather», вартістю 872 грн. 62 коп., гаманець чорного кольору із надписом «North Pole Vera Pelle Reid Protected», вартістю 240 грн. та грошові кошти у сумі 14 000 гри., які знаходилися в середині сумки, що належали ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном місце злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд, своїми умисними, протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 15 112 грн. 62 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за кваліфікуючою ознакою вчинено в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні після роз`яснення головуючим суддею суті обвинувачення обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що йому зрозуміла суть обвинувачення за ч. 5 ст. 185 КК України, він визнає себе винуватим повністю у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за обставин, наведених у обвинувальному акті. Розкаявся у вчиненому та запевнив суд про недопустимість аналогічних дій у майбутньому.

Також обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 просили суд затвердити укладену у кримінальному провадженні угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 пообіцяв, що зможе реально виконати умови угоди.

Прокурор ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31.08.2026 року, укладену із обвинуваченим за участі захисника. Вважає, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджені в угоді вид та міру покарання. Просив вирішити питання речових доказів та процесуальних витрат.

Потерпілим ОСОБА_6 було надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.

Так, на розгляд Садгірського районного суду м. Чернівці, разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020002013 від 04.08.2026, яка укладена 31 серпня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_8 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 .

У п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Перевіряючи угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст. 469 КПК України).

Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно із класифікацію, визначеною ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів. В результаті його вчинення була завдана шкода потерпілому ОСОБА_6 , який надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє: права, надані йому законом; наслідки укладення та затвердження угоди; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом, а також обвинувачений цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують. У тому числі обвинувачений повідомив суду, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені Законом.

Також судом встановлено наявність згоди потерпілого на укладення такої угоди.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості від 31 серпня 2026 року між прокурором та обвинуваченим за участі захисника, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши доводи учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження такої угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за кваліфікуючою ознакою вчинено в умовах воєнного стану, а тому його дії суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України, за якою належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Погоджене сторонами вид та міра покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, а саме: щире каяття та та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, прокурором не заявлено та судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує поряд із умовами угоди про визнання винуватості також дані, які характеризують особу обвинуваченого, те що останній має зареєстроване місце проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд погоджується та доходить висновку, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та даних про його особу, саме погоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України, з встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, відповідно до ст.76 КК України.

Крім того, суд враховує і те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, усвідомив протиправність своїх дій, запевнив про готовність понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а тому, враховуючи принципи індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання з встановленням іспитового строку два роки та з покладенням на нього обов`язків, відповідно до ст.76 КК України.

Суд, виходячи із мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, вважає, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, таке саме покарання є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, клопотань про його обрання до суду не надходило.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні у розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок – слід стягнути із обвинуваченого, відповідно до ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 314, 370, 371, 373, 374, 376, 394, 468, 469-470, 472, 473- 476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, узгоджене в угоді про визнання винуватості, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, документально підтверджені витрати за проведення експертиз у розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Після набрання вироком законної сили, речові докази:

- посвідчення військовозобов`язаного; паспорт книжечка на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 ; гаманець в якому знаходилися банківську картку А-банку № НОМЕР_2 , банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_3 , банківську картку Ощадбанку № НОМЕР_4 ; ключі; сумку - залишити за належністю ОСОБА_6 .

Роз`яснити обвинуваченому положення ст. 476 КПК України, а саме: що в разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддяОСОБА_1