Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №725/7909/26
Суддя: Федіна А. В.
Єдиний унікальний номер 725/7909/26
Номер провадження 2-о/725/149/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2026 року м. Чернівці
Судова колегія Чернівецького районного суду м. Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.
та присяжних Пелех В.В., Бушку В.В.,
за участю секретаря судових засідань Попової Р.Р.,
заявника ОСОБА_1 ,
та представника заінтересованої особи Спенул О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення опікуна, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив призначити його опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який визнаний судом недієздатним.
В обґрунтування вказаної заяви посилався на те, що його брат ОСОБА_2 з 28.05.2019 року є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, безтерміново та рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26.08.2025 року визнаний недієздатним та над ним встановлено опіку. Зазначав, що ОСОБА_2 виявляє ознаки психічного захворювання у формі шизофренії, параноїчної форми, безперервний перебіг, виражений змішаний тип дефекту. Захворювання, на яке страждає ОСОБА_2 носить стійкий хронічний характер та він здійснює постійний догляд за ним, піклується про нього. Просив врахувати, що в силу наявного у брата захворювання, він легко піддається впливу інших людей, може брати швидкі кредити під високі відсотки, викидає свої документи, проявляє агресію, якщо своєчасно не приймає ліки.
Також, зазначав, що він налагодив довірливі стосунки з братом, адже останній проявляє агресію до інших членів родини, неодноразово бив покійну бабусю та відповідно інші члени родини не можуть здійснювати за ним догляд, оскільки їх спільна мати проживає окремо, більше 10 років доглядає чоловіка інваліда ІІ групи з захворюванням опорно-рухового апарату, а також ОСОБА_3 проявляє до неї агресію.
З урахуванням наведеного, посилаючись на норми матеріального права, подання органу опіки та піклування, просив призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив задовольнити, надав суду пояснення аналогічні змісту заяви та просив врахувати, що окрім нього інших членів сім`ї, які б могли опікуватись братом немає, адже саме він вибудував з ним довірливі відносини, обізнаний із його схемою лікування та особливістю поведінки. Брат проявляє виражену агресію до осіб жіночої статті, в тому числі до матері та покійної бабусі, яка його доглядала до 2021 року, також мама наразі доглядає його хворого батька та як за станом здоров`я так і з урахуванням інших факторів неспроможна опікуватись братом.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити. Вказувала на те, що при підготовці подання органом опіки та піклування було проаналізовано питання наявності інших членів сім`ї першого ступеня спорідненості і встановлено не можливість виконання такими особами обов`язків щодо опікунства над ОСОБА_2 , натомість проведеною перевіркою встановлено, що саме заявник обізнаний з особливостями поведінки хворого брата, налагодив з ним довірливі стосунки та після смерті бабусі постійно здійснює за ним догляд. Просила врахувати, що раніше догляд за недієздатним здійснювала його бабуся ОСОБА_4 , яка неодноразово скаржилась на побиття з боку ОСОБА_2 , натомість саме ОСОБА_1 знайшов до брата підхід та здатний контролювати його поведінку, а тому вважала за доцільне призначення заявника опікуном свого недієздатного брата.
В ході судового розгляду даної справи судом залучено до участі у справі заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже пунктом 10 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.
Натомість, представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За наслідками розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , адже у них спільна мати та різні батьки. Наведене підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження заявника та його брата.
Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 26.08.2025 року ОСОБА_2 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку (а/с 24).
За змістом ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).
Отже, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.
За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.
Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі №341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі №634/1126/23.
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.
Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пп. 3. 1 Правил опіки та піклування).
Згідно з підпунктами 3. 2, 3. 3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.
Тобто, сам орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.
Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23.
За наслідками розгляду справи встановлено, що відповідно подання Органу опіки та піклування від 29.07.2026 року №01/02-05/1939 від 29.07.2026 року орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с 9-10).
Зі змісту вказаного подання вбачається наступне.
Заявник ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом і особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновками лікарської комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного сторонньою догляду. За місцем фактичного проживання характеризується позитивно, відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності відсутні, також відсутні відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості та про розшук. На підставі медичного висновку про стан здоров`я громадянина, виданні поліклінічним відділенням № 1 КНП «Міська поліклініка № З» від 22.06.2026 року ОСОБА_1 за станом здоров`я може надавати соціальні послуги (бути опікуном). Потенційний опікун ОСОБА_1 в шлюбі не перебуває, власних дітей немає.
До 2021 року догляд і нагляд за хворим ОСОБА_2 здійснювала бабуся ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . З березня 2021 року по теперішній час заявник ОСОБА_1 здійснює догляд та нагляд за хворим недієздатним братом ОСОБА_2 , який проявляє ознаки агресії, навіть піднімав руку на покійну бабусю та матір. Заявник має вплив та довірливі стосунки з ОСОБА_3 . Батько недієздатного зі слів заявника помер.
Мати заявника та недієздатного ОСОБА_2 з синами не проживає, перебуває в третьому шлюбі з громадянином ОСОБА_5 , який є батьком заявника ОСОБА_1 , написала заяву від 16.08.2026 року про те, що не заперечує щоб її син ОСОБА_1 був призначений опікуном її хворого сина ОСОБА_2 . Особисто вона не має фізичної можливості бути опікуном свого хворого сина тому, що більше 10 років доглядає чоловіка інваліда ІІ групи з захворюванням опорно-рухового апарату, а також вказує на те, що її син має агресивну поведінку до неї, а молодший син найтепліше знаходить з ним спільну мову.
Отже, вказане подання містить відповідну мотивацію та обґрунтування з посиланням на наявні докази щодо можливості виключно заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення.
Також, вирішуючи дану заяву по суті, судова колегія враховує висновки Верховного Суду, які зазначені у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23, відповідно до якої саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Таким чином, судова колегія дійшла обґрунтованого висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного брата ОСОБА_2 .
На підставі вище викладеного та керуючись ст..60 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 295-300 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 17.09.2026 року.
Суддя Чернівецького
районного суду м. Чернівців А.В. Федіна
Присяжні: В.В. Пелех
В.В. Бушку
Оригінал: reyestr.court.gov.ua