Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №646/10606/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/10606/26

№ провадження 3/646/1859/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Литвинова Андрія Вікторовича, секретаря судового засідання Білецькій А.К., за участі потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого начальником сектору протидії шахрайству ВКП РУП №2 ГУНП в Харківській області, РНОКПП не відомий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 №499602 від 19 серпня 2026 року ОСОБА_2 19 серпня 2026 року близько 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень у відношенні своєї співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав, дав ляпаса по обличчю, чим була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав свою провину та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного провадження. Також він пояснив, що ОСОБА_1 не являється його співмешканкою, вони зустрічаються близько двох років, разом не проживають та не ведуть спільне господарство. 19.08.2026 у вечорі за місцем проживання ОСОБА_1 між ними виникла суперечка, вони сперечалися на підвищених тонах, при цьому один одного не ображали, фізичної сили до ОСОБА_1 він не застосовував.

У судовому засіданні ОСОБА_1 також заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного провадження, вважає, що діями ОСОБА_2 шкоди її фізичному чи психологічному здоров`ю заподіяно не було. Також вона підтвердила, що вони з ОСОБА_2 не співмешкають, останній відвідує її 2-3 рази на тиждень.

Переглядом відеоматеріалів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення (зйомки з боді-камер поліцейських), встановлено що по прибутті наряду поліції за вищевказаною адресою ОСОБА_1 відмовилася писати заяву про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та давати письмові пояснення. Усно вона повідомила працівників поліції про те, що дійсно між нею та ОСОБА_2 у вечорі 19.08.2026 був конфлікт, але про завдання їй останнім фізичної чи психологічної шкоди вона не повідомила. Також мати ОСОБА_1 усно пояснила працівникам поліції, що ОСОБА_3 у даній квартирі не проживає, а «приходить, уходить», письмових пояснень від неї працівники поліції не відбирали, хоча вона була свідком вказаних подій.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, суперечка, про яку йде мова у протоколах про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є співмешканкою ОСОБА_4 , а вони лише зустрічаються, при цьому згідно переглянутих відеозаписів, працівник поліції, яка складала протокол навіть не встановлювала характер відносин між цими двома особами.

На підставі викладено, суд прийшов до висновку, що факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 , не знайшов свого підтвердження.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.173-2, п. 1ч. 1 247, 284 КУпАП, суд

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанова суду дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Основ`янського районного суду

м. Харкова А. В. Литвинов