Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №127/22879/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/22879/25

Провадження № 22-ц/801/2045/2026

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Березовська О. А.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 рокуСправа № 127/22879/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л.О., Рибчинського В.П,

за участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.

позивач: ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя, -

встановив:

22.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя.

18.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 у новій редакції, в якій просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 05.01.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме грошові кошти, які на момент 03.12.2024 року знаходилися на відкритих у банківських установах рахунках у розмірі 12 262 931,93 грн і в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошових коштів у загальному розмірі 12 262 931,93 грн.

26.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення зазначеного позову у виді накладення арешту, в межах позовних вимог на суму 12 262 931, 93 грн, на належне ОСОБА_2 нерухоме та рухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках та частки учасника у таких юридичних особах: ПП «ПАНСІОНАТ «ПРЕСТИЖ» ВІМ», код ЄДРПОУ 35028460, 100% частка учасника; ТОВ «ПАРКГОТЕЛЬ», код ЄДРПОУ 35968514, 100% частка учасника; ТОВ «ПАСАЖ-РЕЗОРТ», код ЄДРПОУ 40430200, 100% частка учасника; ПАТ «СІМ», код ЄДРПОУ 19165011, 100% частка учасника; ПП «IM-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 37444449, 100% частка учасника; ТОВ «АГРОФІРМА «СІМЕКС-АГРО», код ЄДРПОУ 37337010, 100% частка учасника; ТОВ «ДРЕВІНВЕСТБУД», код ЄДРПОУ 38621913, 100% частка учасника. Заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження, в межах позовних вимог на суму 12 262 931, 93 грн, нерухомого та рухомого майна, а також часток учасника у таких юридичних особах: ПП «ПАНСІОНАТ «ПРЕСТИЖ» ВІМ», код ЄДРПОУ 35028460, 100% частка учасника; ТОВ «ПАРКГОТЕЛЬ», код ЄДРПОУ 35968514, 100% частка учасника; ТОВ «ПАСАЖ-РЕЗОРТ», код ЄДРПОУ 40430200, 100% частка учасника; ПАТ «СІМ», код ЄДРПОУ 19165011, 100% частка учасника; ПП «IM-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 37444449, 100% частка учасника; ТОВ «АГРОФІРМА «СІМЕКС-АГРО», код ЄДРПОУ 37337010, 100% частка учасника; ТОВ «ДРЕВІНВЕСТБУД», код ЄДРПОУ 38621913, 100% частка учасника.

Вказала, що у процесі відшукання мирного врегулювання спору, відповідач пропонував передати ОСОБА_1 корпоративні права ТОВ «СМОТРІЧ», проте, з публічних джерел мережі Інтернет, їй стало відомо про відчуження ОСОБА_2 100% корпоративних прав ТОВ «СМОТРІЧ» на користь свого сина від першого шлюбу. Окрім того, одним із об`єктів обговорень та пропозицій відповідача є житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 492, 7 кв. м з прибудовою та мансардою, у якому проживало подружжя ОСОБА_3 раніше та у якому проживає ОСОБА_2 . Відповідач створив юридичну особу, у власність якою передав вказаний житловий будинок, у якому проживало подружжя. Тобто, впродовж розгляду цієї справи №127/22879/25, паралельно з пропозиціями у мирному врегулюванні питання про поділ майна подружжя, відповідачем проводились та проводяться дії з переоформлення та відчуження майна задля його приховування від дружини.

Ухвалою Вінницького міського суду від 24.06.2026 року заяву представника позивача – адвоката Браславця Я.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Забезпечено позов шляхом накладення арешту, в межах позовних вимог на суму 12 262 931, 93 грн, на належне ОСОБА_2 нерухоме та рухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках. У решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану ухвалу скасувати в частині задоволення заяви про забезпечення позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, а у справі постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказав, що суд не перевірив, чи підтверджуються наведені заявником обставини належними доказами та не навів мотивів, з яких дійшов висновків про існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду, оскільки висновку суду побудовані на припущеннях, що факт відчуження корпоративних прав може свідчити про намір відповідача ухилитися від виконання майбутнього рішення. Окрім того, суд не дотримався принципу співмірності, оскільки навіть не з`ясував вартість майна, на яке накладається арешт. Суд не з`ясував можливість застосування арешту виключно до грошових коштів або обмеження права відповідача шляхом заборони відчуження лише одного чи декількох конкретних об`єктів нерухомого майна.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає ухвалу законною та обгрунтованою.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала Вінницького міського суду від 24.06.2026 року вказаним вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження права власності відповідача на нерухоме майно представником стороною позивача надані Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №392210050 від 23.08.2024 та №430991217 від 12.06.2025.

З метою перевірки актуальності інформації, наданої позивачем, судом на запит суду згенерована відповідь №2924294 від 23.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що відповідач є власником 70 об`єктів нерухомого майна, 54 з яких знаходяться за адресами в Генічеському р-ні Херсонської області, який згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987), з 24.02.2022 є тимчасово окупованою територією, що унеможливлює виконання рішення суду, за необхідності, за рахунок цього майна до звільнення тимчасово окупованої території України. Ця обставина має бути врахована судом.

На підконтрольній Україні території знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належить ОСОБА_2 на праві власності:

- будівля (будівля охорони), площею 11, 5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (АЗС), площею 36, 4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (пилорама, прибудова), площею 224 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (склад запчастин, прибудова), площею 328, 1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (склад ПММ), площею 35, 4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (автопарк, столова-ресора, прибудова), площею 113, 8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

- будівля (будинок контори, підвал під частиною будівлі, ганок, вхід в підвал), площею 509, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- адмінбудинок (прибудова, склад), площею 372, 9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будівля (будівля цеху), площею 1 499, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ремонтна майстерня (прибудова), площею 620, 7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- садовий будинок (альтанка, гараж), загальною площею 242, 7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 ;

- об`єкт нерухомого майна, загальна площа 94, 7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2620881002:02:001:0046, площею 0, 2293 га за адресою: Івано-Франківська обл., Верховинський р., с. Дземброня;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2620881002:02:001:0044, площею 0, 25 га за адресою: Івано-Франківська обл., Верховинський р., с. Дземброня;

- земельна ділянка, кадастровий номер 26020050040088584, площею 2 га за адресою Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Дземброня;

- земельна ділянка, кадастровий номер 2620881002:01:001:0452, площею 2 га за адресою: Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с. Дземброня;

- будівля цеху, площею 1 499, 6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивачем не надана суду інформація про об`єкти рухомого майна, які належать на праві власності відповідачу.

Судом першої інстанції була згенерована відповідь №2924727 від 23.06.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, з якої вбачається, що інформація відсутня за параметрами запиту: власник, фізична особа, 1837202435, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд виходив із наявності між сторонами майнового спору, реальної загрози утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду та необхідності забезпечення його реального виконання. Врахувавши вартість позовних вимог — 12 262 931,93 грн, а також дії відповідача щодо відчуження та переоформлення майна , суд дійшов висновку про співмірність накладення арешту на його рухоме, нерухоме майно та грошові кошти в межах цієї суми. Водночас у частині арешту корпоративних прав та встановлення додаткової заборони на відчуження майна суд відмовив, вважаючи такі заходи неспівмірними.

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, оцінивши докази відповідно до ст. 89 ЦПК, правильно визначив спірні правовідносини і застосував до них норми права і дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив, чи підтверджуються наведені заявником обставини належними доказами та не навів мотивів, з яких дійшов висновків про існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду, оскільки висновку суду побудовані на припущеннях, що факт відчуження корпоративних прав може свідчити про намір відповідача ухилитися від виконання майбутнього рішення, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів вважає, що суд підставно дійшов висновку про існування реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду ,а не лише з урахуванням посилань ОСОБА_1 ,оскільки на це вказують дані отримані ним із Державних реєстрів. Зокрема, судом перевірено актуальність інформації про належне відповідачу майно та встановлено наявність у нього значної кількості об`єктів нерухомості, при цьому значна їх частина розташована на тимчасово окупованій території, що об`єктивно ускладнює можливість їх використання для виконання майбутнього судового рішення. Крім того, судом враховано наведені позивачем обставини щодо вчинення ОСОБА_2 дій з переоформлення та відчуження майна, зокрема корпоративних прав у ТОВ «СМОТРІЧ», а також передачі нерухомого майна іншій юридичній особі. Такі обставини у сукупності з характером заявлених позовних вимог, їх значним розміром 12 262 931,93 грн та наявністю між сторонами спору щодо поділу майна об`єктивно свідчать про існування ризику зменшення обсягу спільно набутого майна, за рахунок якого потенційно може бути виконане рішення суду. На стадії вирішення питання про забезпечення позову суд оцінює саме наявність обґрунтованого ризику утруднення або неможливості виконання можливого рішення суду. Такий ризик у цій справі обгрунтовано встановлено судом на підставі сукупності наведених обставин та перевірених відомостей.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався принципу співмірності, оскільки навіть не з`ясував вартість майна, на яке накладається арешт. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, врахував розмір заявлених позовних вимог, які становлять 12 262 931,93 грн, характер спірних правовідносин та встановлену наявність у відповідача значної кількості нерухомого майна. При цьому арешт накладено в межах позовних вимог, тобто на суму 12 262 931,93 грн, а не на майно без будь-якого обмеження його вартості. Сам по собі факт не встановлення судом точної ринкової вартості кожного об`єкта майна не свідчить про неспівмірність застосованого заходу забезпечення позову, оскільки арешт обмежений визначеною судом грошовою сумою, яка відповідає розміру заявлених позовних вимог. Отже, доводи апеляційної скарги про порушення судом принципу співмірності ґрунтуються на помилковому розумінні змісту оскаржуваної ухвали та не враховують, що арешт накладено саме в межах суми 12 262 931,93 грн, а тому такі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з`ясував можливість застосування арешту виключно до грошових коштів або обмеження права відповідача шляхом заборони відчуження лише одного чи декількох конкретних об`єктів нерухомого майна, також не заслуговують на увагу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються поділу грошових коштів, які, знаходилися на рахунках відповідача станом на 03.12.2024 року. Водночас заява про забезпечення позову подана лише 26.05.2026 року, а тому відсутні достовірні відомості про те, чи зберігаються зазначені кошти на рахунках ОСОБА_2 на час вирішення питання про забезпечення позову. За таких обставин арешт виключно грошових коштів не гарантував би реального виконання можливого рішення суду. Враховуючи також встановлені судом обставини щодо наявності у відповідача значного обсягу нерухомого майна та вчинення ним дій щодо його відчуження і переоформлення, суд обґрунтовано застосував арешт належного відповідачу рухомого та нерухомого майна і грошових коштів, але виключно в межах суми позовних вимог — 12 262 931,93 грн.

Отже, обраний судом захід забезпечення позову відповідає характеру заявлених вимог, є співмірним із ними та спрямований на гарантування виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не свідчать про неправильне застосування ним норм процесуального права та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржувана ухвала - без змін.

Відповідно до п.п. «в» п. 4 ч.1ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, судові витрати в суді апеляційної інстанції залишаються за апелянтом.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, -

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С. Г. Копаничук

судді: Л.О. Голота

В.П. Рибчинський