Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №742/4511/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/932/26

Єдиний унікальний № 742/4511/26

Постанова

іменем України

16 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на АТ «АРТеМ»,

за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

06.08.2026 о 14 год. 00 хв. в с. Антонівка Прилуцького району Чернігівської області по вул. Березняківська, 63, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dacia Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку, проводився із застосуванням приладу газоаналізатор «Alkotest Drager» ARPC 0259. Результат огляду - 1,83 ‰ (проміле), тест №3221, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, 06.08.2026 о 14 год. 00 хв. в с. Антонівка Прилуцького району Чернігівської області по вул. Березняківська, біля буд.63, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dacia Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини викладені у протоколах підтвердив, свою вину визнав. Підтримав письмове клопотання про врахування під час розгляду справи відомостей про його особу, зокрема 70-річний вік, понад 53 роки трудової діяльності, високий рівень професійної кваліфікації, багаторічну сумлінну працю, відомчі нагороди та відзнаки, позитивну характеристику, авторитет у трудовому колективі та багаторічну наставницьку діяльність. Врахувати його щире розкаяння та критичне ставлення до вчиненого, а також запевнення в неухильному дотриманні вимог законодавства надалі. Врахувати як обставину, що пом`якшує відповідальність, добровільне та повне відшкодування завданої майнової шкоди, що підтверджується листом ВП Прилуцького РЕМ АТ «Чернігівобленерго» від 19.08.2026.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Зокрема, відповідно до п.п. «а» п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735.

Згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

З огляду на матеріали справи, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №672885 від 06.08.2026, вбачається, що 06.08.2026 о 14 год. 00 хв. в с. Антонівка Прилуцького району Чернігівської області по вул. Березняківська, 63, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dacia Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку, проводився із застосуванням приладу газоаналізатор «Alkotest Drager» ARPC 0259. Результат огляду - 1,83 ‰ (проміле), тест №3221, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР України.

Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав його копію.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є джерелом доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються результатами роздруківки від 06 серпня 2026 року з приладу «Alkotest Drager» ARPC 0259, за результатами тесту якого у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено 1,83 ‰ (проміле) (а.с.2).

Згідно з Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 , виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови. За результатами огляду спеціальним технічним засобом Драгер -ARPC 0259, виявлено 1,83 ‰ (проміле) (а.с.5).

Відповідно до Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, направлявся на огляд до КНП Прилуцька ЦМЛ. Від огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.4).

Дані обставини підтверджено й оглянутим відео, наданим працівниками поліції (а.с.7).

За таких обставин, суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з іншими матеріалами адміністративного провадження зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Всі вищезазначені докази є допустимими, повністю узгоджуються між собою і вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог п.п. «а» п.2.9 ПДР України.

Окрім цього, як вбачається з протоколу серії ААД №672884 від 06.08.2026, 06.08.2026 о 14 год. 00 хв. в с. Антонівка Прилуцького району Чернігівської області по вул. Березняківська, біля буд.63, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dacia Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР України.

Відповідно до даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є джерелом доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Відповідно до положення п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно зі ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується також сукупністю інших доказів, а саме: схемою місця ДТП від 06.08.2026, на якій графічно зображені місце знаходження транспортного засобу після ДТП та описані видимі (зовнішні) пошкодження автомобіля; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 06.08.2026; письмовим поясненням ОСОБА_2 та рапортом від 06.08.2026.

Як вбачається з Довідки №99494-2026 від 08.08.2026 виданої начальником САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно бази МВС «НАІС» отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 25.02.2023.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушив п.п.«а» п.2.9, п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Судом враховано наведені ОСОБА_1 у письмовому клопотанні відомості про його особу, а саме: вік, тривалий трудовий стаж, професійну кваліфікацію, багаторічну сумлінну працю, наявність відомчих нагород та відзнак, позитивну характеристику, авторитет у трудовому колективі та багаторічну наставницьку діяльність.

Разом з тим, зазначені обставини, хоча і характеризують особу ОСОБА_1 позитивно, не спростовують встановлених судом обставин вчинення адміністративних правопорушень, не впливають на наявність у його діях складу правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також самі по собі не є передбаченими законом підставами для звільнення особи від адміністративної відповідальності.

При цьому суд бере до уваги щире розкаяння ОСОБА_1 та добровільне і повне відшкодування завданої майнової шкоди. Зазначені обставини відповідно до ст. 34 КУпАП є обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Водночас при визначенні адміністративного стягнення суд враховує характер та суспільну небезпечність допущених порушень вимог Правил дорожнього руху, зокрема керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено результатом огляду із застосуванням спеціального технічного засобу, а також вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено майно.

Суд також враховує, що добровільне відшкодування майнової шкоди усуває майнові наслідки вчиненого правопорушення в частині завданих збитків, однак не усуває самого факту порушення Правил дорожнього руху та не змінює встановленого законом складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому позитивні характеристики особи, її вік, трудовий стаж, професійні досягнення, нагороди та інші зазначені у клопотанні обставини суд оцінює у сукупності з усіма обставинами справи, однак не знаходить підстав для надання їм визначального значення при призначенні адміністративного стягнення.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою накладення на водія штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таким чином, санкція зазначеної норми не передбачає альтернативного, більш м`якого виду основного стягнення, який суд міг би обрати з урахуванням позитивних характеристик особи.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, обставини їх вчинення, ступінь вини, дані про особу правопорушника, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність встановлених судом обставин, які б унеможливлювали застосування передбаченого законом стягнення, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що врахування позитивних даних про особу правопорушника не означає автоматичного звільнення від адміністративної відповідальності або незастосування передбаченого законом стягнення, оскільки такі обставини мають оцінюватися судом у сукупності з характером та наслідками вчинених правопорушень.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Вимогами статті 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачені диспозицією ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП відповідно, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.130, 124, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративні провадження №3/742/932/26 (єдиний унікальний №742/4511/26) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та №3/742/933/26 (єдиний унікальний №742/4518/26) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в одне провадження та присвоїти спільний номер провадження №3/742/932/26 (єдиний унікальний №742/4511/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Строк позбавлення зазначеного спеціального права обчислювати з дня здачі або вилучення у ОСОБА_1 документа, що посвідчує його право керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА