Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №496/5623/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5623/26

Провадження № 3/496/2079/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

прокурора - Коваленко І.В.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ),

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. вказані справи відносно ОСОБА_1 були 11.09.2026 року об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 496/5623/26.

Так, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 року по 01.11.2024 року (декларація при звільненні). Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 09.08.2023 року № 1036 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 11.08.2023 року. Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 01.11.2024 року № 1772 о/с ОСОБА_1 слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника поліції. Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 45 Закону, приміткою до ст. 1726 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення. Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада слідчого відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Згідно з частиною першою статті 651 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті З цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно- правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023 року, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону. Абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у п. 1, пп «а», «в»- «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Відповідно до пп. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства від 08.11.2023 року № 252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 року за № 1965/41021, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 під час звільнення з посади слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області 01.11.2024 року, зобов`язаний був подати декларацію, особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, тобто до 00 годин 00 хвилин 02.12.2024 року. Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію при звільненні, ОСОБА_1 подав 15.03.2026 року о 18:47, унікальний ідентифікатор декларації - 9521са34-0920-4873-аf8а-297с69b78а48, (протерміновано на 469 календарних днів).

Листом від 29.05.2026 № 47-01/37951-26 ОСОБА_1 було запрошено прибути 17262026. о 15 год. 00 хв. до Національного агентства для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення. Проте у зазначені дату та час ОСОБА_1 до Національного агентства не з`явився, запрошення не отримав та жодних пояснень не надав. Листом від 17.06.2026 № 47-01/4243026 ОСОБА_1 було запрошено прибути 02 0 72022 о 15. год. 00 хв. до Національного агентства для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, листом від 18.06.2026 № 47-01/42594-26 Національне агентство направило до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за місцем роботи ОСОБА_1 , запрошення для вручення (з підтвердженням) про необхідність прибути до Національного агентства 02.07.2026 о 15 год. 00 хв. У відповідь на зазначений лист від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист (вх. №71443/0/06-26 від 29.06.2026) до якого долучено листок-ознайомлення ОСОБА_1 із запрошенням прибути до Національного агентства 02.07.2026 року на 15:00, що підтверджує своєчасне отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошення, надісланого за місцем його роботи. Незважаючи на належне повідомлення, станом на 02.07.2026 року ОСОБА_1 до Національного агентства не з`явився, жодних письмових пояснень щодо причин несвоєчасного подання декларації, а також заяв чи клопотань не подав.

Таким чином, обставин, які можуть бути визнані як поважні причини несвоєчасного подання декларації, не встановлено.

Обов`язок подання декларації, встановлений статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», має імперативний характер і не ставиться у залежність від будь-яких обставин (у тому числі технічних чи фізичних можливостей суб`єкта декларування, його необізнаності щодо вимог законодавства тощо). Слід зауважити, що обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

ОСОБА_1 неодноразово подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже, йому відомі послідовність дій та строки подання таких декларацій. Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 17.06.2026 року № 70-05/6985-26, технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період не зафіксовано. Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Крім того, відповідно до абз. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Отже, днем виявлення правопорушень слід вважати день складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто коли уповноважений орган виконав дії, передбачені частинами 2-4 ст. 256 КУпАП, а саме - 02.07.2026 року. Днем вчинення правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є день подання такої декларації. У даному випадку днем вчинення правопорушення, яке полягає у несвоєчасному поданні декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не схоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 року по 01.11.2024 року є 15.03.2026 року. Відтак строки накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення у цій справі не закінчились.

Оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, у зв`язку із перебуванням на посаді слідчого СВ Одеського районного правління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, то, враховуючи положення п. 22 розділу II Порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Національного агентства від 10.06.2025 року № 169/25, місцем вчинення правопорушення, слід вважати місцезнаходження місця роботи: вул. Успенська, 2, м. Біляївка, Одеська область. Часом вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 15.03.2026 року.

Враховуючи, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, факт подання її поза встановлений Законом строк утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення). Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб`єктом подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зобов`язаний був подати декларацію за 2024 рік (після звільнення), тобто до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025 року. Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію при звільненні, ОСОБА_1 подав 15.03.2026 року о 15:55 (протерміновано на 349 календарних днів).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Оголосив клопотання про повернення протоколів про адміністративне правопорушення для усунення недоліків. В своєму клопотанні вказав, що про складання зазначеного протоколу йому стало відомо з листа, який 03.07.2026 року о 13:54 год. надійшов на його електронну адресу від НАЗК із вкладенням двох електронних документів у вигляді супровідного листа на 1 арк., в якому було зазначено про направлення других примірників протоколів та додатків до них та файлу із розширенням «.р7з», що є службовим файлом, який містить електронний цифровий підпис (КЕП/ЕЦП). Проте, других примірників протоколів, їх копій, додатків до них зазначений лист не містив. В листі також містилось пояснення, що копія відповідного протоколу разом із додатками буде відправлена за його дійсним місцем мешкання, яка в супровідному листі зазначена вірно. В подальшому, зазначений протокол (імовірно з додатками до нього) надійшов до Біляївського районного суду Одеської області, про що йому стало відомо після отримання судової повістки у месенджері та надходження повісток на пошту, які він не встиг отримати за браком часу, але про які йому було відомо через сповіщення від поштового оператора. Однак, сповіщення про надходження протоколу та додатків до нього він не отримував. Враховуючи те, що супровідний лист ним було отримано, він припустив, що поштовий оператор міг не надіслати сповіщення через технічні причини та звернувся до відділення пошти особисто, де йому було повідомлено, що за його даними будь-яких листів від НАЗК направлено не було. Таким чином, в наслідок грубого порушення вимог чинного законодавства уповноваженими особами НАЗК, що виразилась у неврученні/не надсиланні йому копії протоколу та додатків до нього, фактично він був позбавлений можливості своєчасно отримати повний зміст висунутого щодо нього обвинувачення в адміністративному правопорушенні, ознайомитися з доказами, на яких ґрунтуються твердження НАЗК, перевірити їх належність та допустимість, надати відповідні пояснення, заперечення та докази, а також належним чином підготуватися до розгляду справи. Вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути розглянуті судом та підлягають поверненню органу, який його склав, для усунення недоліків з огляду на таке.

Навіть у разі наявності у НАЗК підстав вважати, що особа відмовилася від отримання протоколу, НАЗК мало виконати встановлений Порядком обов`язок щодо його направлення. Жодної такої відмови з його боку не було, а доказів належного вручення або направлення йому другого примірника протоколу НАЗК не надано.Більше того, ненадання йому копій матеріалів, на яких ґрунтується протокол, унеможливлює належне ознайомлення з доказовою базою та реалізацію передбаченого статтею 268 КУпАП права на захист. Особливо істотним це є з огляду на те, що частина перша статті 172-6 КУпАП стосується порушення вимог фінансового контролю, а встановлення обставин такого правопорушення безпосередньо залежить від змісту документів та інших доказів, на які посилається НАЗК. Таким чином, ненадання йому копії протоколу та матеріалів, що до нього додаються, свідчить про недотримання встановленого порядку оформлення матеріалів справи та створює перешкоди для реалізації його права на захист.

Також надав пояснення, що протягом кінця 2024 року, 2025 року та початку 2026 року щодо нього було відкрито виконавче провадження, тому картки було заблоковано, у нього не було електронного цифрового підпису, він не міг зайти та подати декларації.

У судовому засіданні прокурор просила притягнути до відповідальності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративних справ суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 ним вказаних адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами №47-01/217/26, 47-01/218/26 про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 року; скріншотами результату пошуку з єдиного державного реєстру декларацій; послідовністю дій користувача, вимогою з НАЗК до ГУНП в Одеській області щодо ОСОБА_1 , відповідь на вимогу з додатками, листи НАЗК адресовані ОСОБА_1 разом з пам`ятками про права та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 29.05.2026 року, від 17.06.2026 року, лист з МУЮ від 29.06.2026 року про необхідність прибуття з додатками, службовою запискою НАЗК від 17.06.2026 року щодо надання інформації про стан функціонування ІКС «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та іншими письмовими доказами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП містить вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Так, для кваліфікації діяння за ч.1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

На виконання вимог законодавства ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 року по 01.11.2024 року (декларація при звільненні), а також за 2024 рік (після звільнення).

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави лише у 2026 році.

Його позиція стосовно неможливості подання вчасно декларації через відсутність електронного підпису та через відкриті виконавчі провадження не можуть бути підставою неврахування тієї обставини, що він своєчасно, будучи обізнаним щодо порядку не виконав вимоги законодавства щодо подачі декларації.

Своїм правом на повідомлення про неможлвість подачі декларації вчасно він також не скористався.

Наведені в клопотання про повернення адміністративних матеріалів обставини про неналежні виклики та невручення копій протоколів про адміністративні правопорушення, а також доданих на їх обґрунтування письмових доказів, спростовуються матеріалами долученими до адміністративних протоколів.

Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд при накладенні стягнення враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, фактичні обставини справи, особу правопорушника, ступінь її провини, майновий стан.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене та вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, із застосування вимог ч.2 ст.36 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 23, 24, 33, 36, 172-6, 221, 245, 251, 252, 254, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291, 307, 308 КУпАП України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення:

-за ч.1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

-за ч.1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), остаточне покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2026 року.

Суддя М.Л. Пасечник