Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №645/6974/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №645/6974/26

Суддя: Костіна І. Г.

Справа № 645/6974/26

Провадження № 2/645/4206/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Васько К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Овсяник С.А., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання, як дружини, в розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18.06.2021 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), актовий запис № 1933. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, починаючи з 2025 року стосунки між сторонами значно погіршились, батько дитини почав всіляко ухилятись від утримання малолітнього сина, матеріальної допомоги добровільно не надає, в зв`язку в чим всі витрати, пов`язані з матеріальним забезпеченням дитини, наразі несуться позивачем самостійно, батько дитини проживає окремо. Відповідач є особою працездатного віку, має регулярний дохід, аліменти нікому не платить, інших неповнолітніх дітей не має. Однак, добровільно не надає позивачці матеріальної допомоги, а вона в свою чергу не має можливості працювати, так як доглядає за дитиною, якій на момент звернення виповнилось 1 рік 9 місяців. Джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку позивачка не має.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява згідно змісту якої, останній просить розглядати справу у відсутність позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити. Не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги визнав частково, просив зменшити заявлений розмір аліментів, посилаючись на майновий стан.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони зареєстрували 18.06.2021 року шлюб у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), актовий запис № 1933, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.14/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони є батьками малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15/.

Відповідно до витягів з Реєстру територіальної громади, малолітній ОСОБА_3 та його матір ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 16,17/.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків від 21.03.2026р., ОСОБА_1 за період з січня 2025 р. по січень 2026р. отримувала соціальні виплати від УСЗНА Немишлянського району ХМР у розмірі 860 грн. щомісячно. Інших доходів не має /а.с.18-19/.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст.51 Конституції України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.75СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (частина 1 статті 79 СК України).

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. В першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 СК України).

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Cпільна дитина позивача та відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу дружині.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Позивачем не надано доказів того, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на її утримання у заявленому нею розмірі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21 липня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026р.

Суддя І.Г. Костіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua