Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №587/1685/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1685/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №1520570 від 27.03.2024 року у розмірі 31275,00 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що 27.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1520570 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому, відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті, а Первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію позичальника із використанням системи BankID НБУ. Згідно умов Кредитного договору, позичальнику надано кредит у сумі 3000,00 грн, строком 364 дні, зі сплатою процентів: стандартна процентна ставка 2,50 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом, в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 0,010% в день.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Натомість відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем було укладено Договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1, Реєстру боржників, новий кредитор набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1520570.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1520570 від 27.03.2024 року становить: Заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн., Заборгованість по відсотках - 26775,00 грн., Пеня, штраф - 1500,00 грн., Загальна заборгованість - 31275,00 грн., яку позивач просе стягнути на свою користь.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, суду надав письмову заяву у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.03.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір №1520570 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», згідно якого сума кредиту становить 3000 грн, строк 364 дні, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 26 днів, стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується відповідно до умов Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 30 300,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 28 357,80 грн.

З метою отримання кредитних коштів відповідач вказав реквізити платіжного засобу № № НОМЕР_2 , свої анкетні та паспортні дані. (матеріали в електронному вигляді).

Договір підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором K512 27.03.2024 року.

Відповідач ознайомився і аналогічним чином підписав електронним підписом Заяву-Анкету, Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 1520570 від 27.03.2024 року (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)), тобто ознайомився з усіма істотними умовами кредитування (матеріали в електронному вигляді).

Згідно Довідки щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи клієнта і верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору № 1520570 від 27.03.2024 Товариство здійснило ідентифікацію і верифікацію особи Клієнта в порядку, передбаченому п.2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)», затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.2020 № 107, тобто з використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційнотелекомунікаційній системі Товариства було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Факт надання первісним кредитором кредитних коштів відповідачу підтверджується Довідкою № 20250815-526 від 15.08.2025 року ТОВ «ПЕЙТЕК», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, про успішний перерахунок коштів в сумі 3000,00 грн на рахунок відповідача 27.03.2024 о 12:01:01 з призначенням платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5167803266939995. (матеріали в електронному вигляді)

Факт отримання коштів у кредит відповідач не оспорюється.

Згідно з копією розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1520570 від 27.03.2024, заборгованість відповідача становить 31 275,00 грн, з яких: 3000 грн тіло кредиту, 26 775,00 грн заборгованість по відсотках та 1 500,00 грн заборгованість по штрафах (матеріали в електронному вигляді).

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та Позивачем було укладено Договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

На підтвердження правомірності переходу права вимоги до матеріалів справи долучено: скан-копію Договору факторингу№ 01.02-23/25 від 15.07.2025; копію платіжної інструкції 10120 від 16.07.2025 про оплату фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025; копію Реєстру боржників, згідно якого новий кредитор набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1520570 на суму заборгованості 31275,00 грн.

Правомірність укладеного і долученого до матеріалів справи Договору факторингу відповідачем не оскаржена, рішення про визнання цього Договору недійсним відсутнє.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно умов вищевказаного договору факторингу та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Таким чином, судом установлено факт не виконання відповідачкою узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та відсотків, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Разом з тим, щодо стягнення заборгованості за нарахованими позивачем простроченими відсотками та штрафами суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно Довідки №974 від 04.09.2025 відповідач перебував на строковій військовій службі з 13.06.2019 по 15.01.2020 та з 15.01.2020 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині Національної гвардії України ІНФОРМАЦІЯ_1 . До матеріалів справи також відповідачем долучено копію військового посвідчення та УБД.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам)-штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі під час укладання та у період виконання умов кредитного договору, та на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до ного не може застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг, на основі повно з`ясованих обставин, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими позивачем простроченими відсотками та штрафами відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі тіла кредиту 3000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем долучено платіжну інструкцію №19 від 30.04.2026, зі змісту якої вбачається, що позивач здійснив платіж у розмірі 2662,40 грн на сплату судового збору за подачу позовної заяви до суду.

Оскільки загальна сума задоволених вимог позивача складає 3000,00 грн, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 255,60 грн (3000 грн. х 100% : 31275,00 грн =9,6% х 2662,40 грн), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором №1520570 від 27.03.2024 року у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у сумі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко