Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №587/5627/25 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №587/5627/25

Суддя: Степаненко О. А.

Справа № 587/5627/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивачки - адвоката Берґ Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з уточненою позовною заявою, мотивуючи її тим, що ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_4 весь час постійно проживали та були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті було відкрито спадкову справу, за якою ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті батька в зв`язку з тим, що її рідна сестра відмовилася від спадщини на її користь. До спадкового майна належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63.6 кв.м., житловою площею 37.9 кв.м. Зазначений будинок розташований на приватизованій земельній ділянці, що належить ОСОБА_4 . Згідно відповіді Хотінської селищної ради Сумського району від 30 жовтня 2025р. вих. № 02- 586 зазначена садиба була надана батькові позивача в зв`язку з тим, що той перебував на черзі у колгоспі на отримання житла як особа, що потребує житло, в тому числі як робітнику колгоспу «Перемога» у 1989р. В 90-х роках ОСОБА_4 викупив спірний будинок, однак право власності не зареєстрував. В спірному будинку він постійно проживав разом з родиною до часу початку бойових дій з боку РФ, а саме до жовтня 2024р.У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спірний будинок в порядку спадкування після смерті батька.

У судовому засіданні представник позивачки та позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали, просили їх задовольнити.

Представник Хотінської селищної ради у письмовій заяві просив справу слухати без участі представника сільської ради, проти позову не заперечував.

Третя особа – Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Хотінської селищної ради у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи у суді.

Заслухавши пояснення сторін, та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.61).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_1 , оскільки інша донька ОСОБА_3 відмовилась від спадщини за законом на користь ОСОБА_1 ( а.с.60).

Згідно довідки Хотінської селищної ради Сумського району № 02-41/586 від 30.10.2025 відповідно до облікової картки погосподарського обліку за 2021-2025 роки головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_4 , який був зареєстрований з 07.02.1989 р. за вказаною адресою.

Окрім нього за адресою знаходження спірного будинку зареєстровані: співмешканка ОСОБА_2 , з 12.03.1987р.; донька ОСОБА_5 з 10.10.2003 р., донька ОСОБА_1 з 25.05.2007 р.; онук ОСОБА_6 . За вказаною адресою зазначено житловий будинок 1987 року побудови, загальною площею 53,0 м?, житловою площею 37,9 м2; площа земельної ділянки 0,36 га, з них 0,03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,33 га для ведення особистого селянського господарства. Дані про наявність права власності на житловий будинок та земельну ділянку відсутні. ( ар.с.37).

Згідно до довідки № 71-1-02/20 від 03.02.2020, виданої ОСОБА_4 , згідно з інформацією, яка знаходиться в інвентаризаційній справі № А 000067165 Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, станом на 29.12.2012 р. право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за: Колгосп «Перемога», підстава: Рішення Сумського райвиконкому від 21.06.1990 р., №127 зареєстровано: реєстр. кн. № 1, стор. № 119, реєстр. № 127, дата реєстрації 02.07.1990 р. частка власності: 1/1( ар.с.31).

Відповідно до архівної довідки про перейменування КСП «Перемога» № 63 від 04.05.2023 р., виданої Хотінською селищною радою Сумського району Сумської області, 13 червня 1992 року колгосп «Перемога» реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» (Протокол №2 від 13.06.1992 року). 02 жовтня 1997 року колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» реорганізовано в закрите сільськогосподарське акціонерне пайове товариство «Перемога» (протокол №1 зборів уповноважених членів КСП від 04.03.1997 року). 12 жовтня 1999 року закрите сільськогосподарське акціонерно-пайове товариство «Перемога» реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Перемога» (Протокол №1 установчих зборів акціонерів засновників від 04.03.1999 року). 15.02.2000 року згідно Указу Президента України « Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектору економіки» від 03.12.1999 року, КСП «Перемога» реформовано, згідно цього Указу було створено приватне сільськогосподарське підприємство «Гарант», яке не являється правонаступником КСП «Перемога».

Згідно архівного витягу Рішення Олексіївської сільської ради від 22.11.1993р. № 137 «Про заяви громадян», «передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки надані громадянам сільської ради народних депутатів для ведення особистого підсобного господарства, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель», «Список на приватизацію землі жителів сільської ради: № 21 ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , під будівлями 0.03, для ведення підсобного господарства 0.17 га, всього 0.20 га. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ». Згідно виписки з погосподарської книги Хотінської селищної ради за 2021 р.-2025р. «Житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги Хотінської селищної ради за 2021 р.-2025 роки, рахується за громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що набрав чинності з 27.01.2005.

Оскільки житловий будинок, що є предметом даного позову, збудований у 1989 році ( ар.с.29 зі звороту), тобто до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то порядок реєстрації зазначеного житлового будинку повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на отримане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його виникнення, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Питання набуття та реєстрації права власності у 1967 - 1991 роках регулювались, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56 (далі Інструкція).

Згідно п. 1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрація проводилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком №1 (п. 7 Інструкції). Інструкція не передбачала обов`язкової реєстрації будинків у сільських населених пунктах.

За змістом вищезазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, за приписами п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За таких обставин суд вважає, що необхідно визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 63,6 кв. м., житловою площею 37,8 кв.м.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 63,6 кв. м., житловою площею 37,8 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua