Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №644/9231/25
Суддя: Ізмайлов І. К.
16 вересня 2026 р.
Справа № 644/9231/25
н/п 3/644/31/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., розглянувши протокол про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
в с т а н о в и в :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 464505 від 25 вересня 2025 року, 25.09.2025 о 10:40:00 «м. Харків, пр. Героїв Харкова, 320 водій ОСОБА_1 керував т.з. Peugeot Landtrek днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, дуже звужені зіниці очей які не реагують на світло, від проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує т транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи»
За вказаних обставин відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду протоколу повідомлявся належним чином та своєчасно у судове засідання не прибув.
Захисник – адвокат Дубров Є.В. просив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції зазначив, що оскільки надані поліцейськими матеріали не мають підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відеозаписи не містять відомостей за якими ознаками у поліції виникли підозри вважати що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, відеозаписом не зафіксовано тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці та звуженість зіниць, а також те, що вказані обставини доводяться до відома ОСОБА_1 і поліцейський пропонує пройти медичне освідування, ОСОБА_1 не роз`яснені його процесуальні права, що позбавило його можливості скористуватися правничою допомогою, в подальшому в 11:17 за неодноразовим нагадуванням інших поліцейських, йому роз`яснено права, при цьому на його прохання доставити його до лікарні для проходження освідування поліцейський відмовляє, пояснюючи, що вже складається протокол.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні порушення вимог п 2.5 ПДР України та відсутній сам факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тощо.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, доказуванню в даній справі підлягає факт відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
За положеннями п. 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
п. 4. ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 464505 від 25 вересня 2025 року, 25.09.2025 о 10:40:00 «м. Харків, пр. Героїв Харкова, 320 водій ОСОБА_1 керував т.з. Peugeot Landtrek днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, дуже звужені зіниці очей які не реагують на світло, від проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ з метою встановлення наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує т транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи», за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з протоколом суду надано: довідку про отримання водієм ОСОБА_1 посвідчення водія, відеозаписи з камер 472793, 476014, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.09.2025 та рапорт поліцейського в якому зазначено про зупинку т.з. Peugeot Landtrek днз НОМЕР_1 під керуванням солдата ОСОБА_1 , який перебував у стані наркотичного сп`яніння. Та відмовився від проходження медичного освідування.
З досліджених судом відеозаписів із нагрудних камер поліцейських моменту зупинки транспортного засобу та встановлення особи водія не зафіксовано, фіксування на відео починається з 10:59. При цьому о 10:59 записи починається зі слів поліцейського «якщо людина відмовляється ми нікуди не їдемо, ми тут складаємо» на що ОСОБА_1 повідомляє, що в нього немає часу і не заперечує проти складання протоколу, пояснюючи, що ліпше сплатить штраф, з подальшої розмови зрозуміло, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на цей час приймає безпосередню участь у бойових діях. Отже в цій частині відеозаписом не зафіксовано встановлення особи ОСОБА_1 , роз`яснення йому прав та наведення поліцейським яких би то не було ознак сп`яніння та пропозиції пройти медичне освідування. В подальшому в 11:15 ОСОБА_1 поспілкувавшись з іншим військовим звертається до інспектора поліції і повідомляє що бажає пройти освідування в медичному закладі, однак поліцейський заявляє, що він тричі до цього пропонував йому пройти освідування і той відмовлявся і оскільки це все зафіксовано на відеокамеру то вже нічого вдіяти не можна бо складається протокол. Об 11:17 після неодноразових нагадувань колег, один з поліцейських роз`яснює ОСОБА_1 його права передбачені КУпАП.
Отже, надаючи аналіз відеозаписів суд доходить висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в рапорті поліцейського ознаки наркотичного сп`яніння жодними іншими матеріалами та відеозаписами не підтверджені, відсутні відомості про момент зупинення транспортного засобу та виявлення у водія якихось ознак сп`яніння про які б йому повідомив поліцейський і з підстав цього почав процедури перевірки факту перебування водія в стані сп`яніння. Також відеозапис не містить моменту роз`яснення водієві його процесуальних прав при початку спілкування з ним поліцейським і про пропозицію пройти медичне освідування. Натомість з відеозапису вбачається, що до початку складання протоколу об 11:15 ОСОБА_1 звертається до поліцейського і пропонує направити його до медичного закладу для проходження освідування на що отримує відмову, при цьому протокол складено о 11:35
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів його винуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 251, 289 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через районний суд в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя: І.К. Ізмайлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua