Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №583/4460/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №583/4460/26

Суддя: Сидоренко Р. В.

Справа № 583/4460/26

1-кп/583/415/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерплої особи Грунської

сільської ради Охтирського району

Сумської області ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200460000742 від 11 серпня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грунь, Охтирського району, Сумської області, громадянина України, освіта вища, фізичної особи - підприємця, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 у невстановлений слідством час і день, на початку весни 2026 року, перебуваючи на земельній ділянці в межах прибережної захисної смуги річки Грунь праворуч від земельної ділянки з кадастровим номером 5920382400:02:001:3122 поряд з вул. Шевченка, в с. Грунь, Охтирського району, в порушення ст. 13 Конституції України, ст. 88-89 Водного кодексу України, ст. 35, 60, 112, 125, 126 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у його власність або надання у користування земельної ділянки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю та їх державної реєстрації, здійснив самовільне зайняття несформованої земельної ділянки комунальної власності площею 0,0481 га, що розташована праворуч від земельної ділянки з кадастровим номером 5920382400:02:001:3122 поряд з вул. Шевченка, в с. Грунь, Охтирського району, та яка знаходиться в охоронній зоні прибережної захисної смуги руслового ставу річки Грунь, в межах с. Грунь, Охтирського району, шляхом розорювання та засівання сільськогосподарської культури - кукурудза.

Своїми діями, що виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки, розміром 0,0481 га, в прибережній захисній смузі р. Грунь, ОСОБА_4 завдав шкоду Гунській територіальній громаді в особі Грунської сільської ради, що відповідно до довідки Державної екологічної інспекції у Сумській області становить 245 грн 72 коп.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відтак, в супереч ст. 61 Земельного кодексу України, своїми діями, що виразилися у розорюванні та засіванні сільськогосподарської культури - кукурудзи, тобто використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель прибережної захисної смуги р. Грунь, ОСОБА_4 завдав шкоди Гунській територіальній громаді в особі Грунської сільської ради, що відповідно до довідки Державної екологічної інспекції у Сумській області, становить 940 грн. 35 коп.

Отже, своїми умисними суспільно небезпечними діями ОСОБА_4 заподіяв Грунській територіальній громаді в особі Грунської сільської ради майнову шкоду на загальну суму 1186 грн. 07 коп.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з угодою про примирення, укладеною 28.08.2026 року між представником потерпілої сторони Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області першим заступником сільського голови ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , згідно з якою до підозрюваного ОСОБА_4 претензій щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій стороні з боку Грунської сільської ради немає, підозрюваний визнає себе повністю винним у пред`явленому обвинуваченні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні.

Сторонами за даною угодою спільно узгоджена міра покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки наявні обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої особи, добровільне відшкодування завданого збитку, добровільне перерахування коштів на підтримку ЗСУ, у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження судом угоди про примирення, вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнає та він згоден на призначення даного покарання та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілої сторони Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області перший заступник сільського голови ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та просить суд затвердити зазначену угоду.

Суд проаналізував надані матеріали, вислухав пояснення обвинуваченого, представника потерпілої особи, думку прокурора, яка вважає, що угода про примирення може бути затверджена судом, дійшов такого.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельної ділянки в охоронній зоні.

Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, визнає.

Встановлено, що укладення угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України.

Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону.

Міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи винного, наявні пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої особи, добровільне відшкодування завданого збитку, добровільне перерахування коштів на підтримку ЗСУ, обтяжуючих обставини не встановлено, і з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно, визначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Таким чином, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, відповідає загальним та спеціальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність.

Тому суд вважає, що умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374 - 376, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 серпня 2026 року між представником потерпілої сторони Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області першим заступником сільського голови ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026200460000742 від 11 серпня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому за цим законом покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua