Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №950/2110/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2110/26

Номер провадження 3/950/873/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринки Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , рядового, водія автомобільного відділення 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року близько 07 год. 00 хв. рядовий ОСОБА_1 , перебуваючи у розташуванні 2 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду та воєнного стану мав зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію головного сержанта 2 артилерійської батареї молодшого сержанта ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Водночас у матеріалах справи міститься його письмова заява, у якій він визнав вину у вчиненні військового адміністративного правопорушення та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржити постанову. Частина друга цієї статті не відносить справи за статтею 172-20 КУпАП до категорій, у яких присутність особи під час розгляду є обов`язковою. З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 , його однозначне волевиявлення щодо розгляду справи без його участі та відсутність клопотань про відкладення розгляду суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за його відсутності без порушення права на захист.

За приписами статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до статті 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає доказами у справі будь-які фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджений судом протокол про військове адміністративне правопорушення А5002 № 119 від 11 липня 2026 року складений уповноваженою посадовою особою, містить відомості про час, місце та суть інкримінованого діяння, дані про особу ОСОБА_1 , посилання на конкретні докази й роз`яснення процесуальних прав. У графі пояснень ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Зі змістом протоколу згоден», підписав протокол та отримав його копію. Зауважень щодо змісту протоколу, порядку його складення або роз`яснення прав він не висловив. Суд оцінює цей доказ як належний і допустимий, а наведені у ньому відомості як послідовні та узгоджені з іншими матеріалами справи.

Акт відмови від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння від 10 липня 2026 року підтверджує, що о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, однак він відмовився від огляду у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Акт містить підписи обох свідків. Його зміст конкретний, не містить внутрішніх суперечностей і відповідає опису події у протоколі.

Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 підтверджують, що 10 липня 2026 року близько 07 год. 00 хв. у н.п. Рябушки він помітив ОСОБА_1 у збудженому стані з ознаками алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти медичний огляд у КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань», від чого ОСОБА_1 відмовився. Суд враховує, що свідок безпосередньо сприймав поведінку ОСОБА_1 , особисто висловив пропозицію пройти огляд і був присутнім під час відмови, тому його показання стосуються обставин, які він спостерігав особисто.

Письмові пояснення свідка ОСОБА_3 за змістом узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 . Свідок зазначив, що бачив ОСОБА_1 у збудженому стані з ознаками алкогольного сп`яніння і був присутнім, коли ОСОБА_2 запропонував йому пройти огляд, а ОСОБА_1 відмовився. Відомості обох свідків збігаються щодо часу, місця, поведінки ОСОБА_1 , змісту пропозиції та факту відмови. Даних про особисту заінтересованість свідків у результаті розгляду справи або про наявність між ними та ОСОБА_1 неприязних відносин матеріали не містять.

Копії паспорта, військового квитка, картки платника податків, службова та медична характеристики підтверджують особу ОСОБА_1 , його статус військовослужбовця, військове звання, посаду та проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Службова характеристика свідчить, що ОСОБА_1 характеризується як посередньо дисциплінований військовослужбовець, не завжди виконує вимоги військових статутів і не завжди робить належні висновки з критики. Медична характеристика не містить відомостей, які виключали б його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 110 від 11 січня 2026 року підтверджує повноваження посадових осіб військової частини на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення за статтями 172-10 - 172-20 КУпАП. Отже, протокол складено належним суб`єктом у межах наданих повноважень.

Письмова заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності містить пряме визнання вини. Це визнання не є єдиною підставою для висновку про винуватість, однак воно узгоджується з протоколом, актом відмови та поясненнями двох свідків. У сукупності наведені докази є взаємопов`язаними, послідовними та достатніми для встановлення обставин правопорушення поза розумним сумнівом.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, під час службових поїздок, а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира. Матеріалами підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 та виконував обов`язки військової служби.

Частина перша статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, а також за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з частиною третьою цієї статті дії, передбачені частинами першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Закон України «Про оборону України» визначає особливий період як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану в Україні чи в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. На час вчинення правопорушення в Україні діяли правовий режим воєнного стану та особливий період. Саме вчинення діяння в умовах особливого періоду є самостійною кваліфікуючою ознакою частини третьої статті 172-20 КУпАП.

У протоколі також зазначено, що 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за частиною третьою статті 172-20 КУпАП у виді штрафу. Водночас правова кваліфікація діяння у цій справі не залежить від підтвердження повторності, оскільки правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, що є самостійною кваліфікуючою ознакою частини третьої статті 172-20 КУпАП. Оскільки окрема копія постанови про попереднє притягнення серед досліджених матеріалів відсутня, суд не покладає лише зазначені у протоколі відомості в основу висновку про винуватість або вибору суворішого виду стягнення.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння уповноваженими посадовими особами, а у визначених законом випадках - у закладі охорони здоров`я. Пунктом 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32, встановлено, що у разі відмови військовослужбовця від огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування у присутності двох свідків складає протокол, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця щодо ухилення від огляду. У цій справі факт належної пропозиції пройти огляд і відмови ОСОБА_1 зафіксований окремим актом, підписаним двома свідками, та відображений у протоколі. Жодних заперечень щодо реальності пропозиції, зрозумілості її змісту, особи, яка її висловила, або добровільності відмови ОСОБА_1 не заявляв.

Суд відмежовує зовнішні ознаки сп`яніння від медично встановленого стану. Самі по собі спостереження свідків про збуджену поведінку та ознаки алкогольного сп`яніння не замінюють медичного висновку. Проте для відповідальності за відмову від проходження огляду закон не вимагає одержання медичного підтвердження стану сп`яніння, оскільки саме відмова унеможливлює проведення такого дослідження та утворює закінчене правопорушення. Тому відсутність медичного висновку не спростовує факту відмови і не виключає відповідальності.

Оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду доведена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами. Його дії правильно кваліфіковано за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Визнання вини суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність. Матеріальної шкоди правопорушенням не завдано. Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність і підтверджені належними доказами, судом не встановлено. Разом із тим суд враховує підвищену суспільну шкідливість порушення військової дисципліни під час воєнного стану та виконання ОСОБА_1 обов`язків водія артилерійського підрозділу.

Санкція частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачає альтернативні стягнення у виді штрафу або арешту з утриманням на гауптвахті. Враховуючи визнання вини, відсутність заподіяної шкоди, проходження ОСОБА_1 військової служби та необхідність забезпечити подальше виконання ним службових обов`язків, суд вважає, що застосування арешту з утриманням на гауптвахті було б надмірним. Суд приходить до висновку, що штраф у мінімальному передбаченому санкцією розмірі 17 000 грн є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання новим правопорушенням, відповідає принципам законності, індивідуалізації та пропорційності адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Оскільки ця справа безпосередньо стосується поведінки ОСОБА_1 під час виконання обов`язків військової служби, він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись статтями 23, 33, 172-20, 245, 251, 252, 266-1, 268, 280, 283, 284 КУпАП, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК Сум.обл/Лебединська МТГ/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок UA098999980314020542000018554; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: адміністративний штраф у справі № 950/2084/26, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії цієї постанови, а у разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова надсилається для примусового виконання. Відповідно до статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп., а також витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі оскарження - після ухвалення постанови апеляційним судом.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ