Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №950/1043/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1043/26

Номер провадження 3/950/515/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,

- за частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2026 року о 15 год. 55 хв. у м. Лебедині Сумського району Сумської області по вул. Будильській, 60 ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіницями очей, які не реагували на світло, тремтінням пальців рук та порушенням мови. На вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння у КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» ОСОБА_1 категорично відмовився. Такими діями він порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав. Відповідно до статті 268 КУпАП справа про правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, не належить до категорії справ, у яких присутність особи під час розгляду є обов`язковою. З огляду на належне повідомлення, відсутність клопотань та необхідність дотримання строків накладення адміністративного стягнення суддя приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Стаття 245 КУпАП визначає завданнями провадження своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до статті 280 КУпАП суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності та які інші обставини мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини. Такими даними можуть бути протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, показання свідків, висновки, речові докази, показання технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також інші документи. Відповідно до статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, законна вимога про проходження огляду є обов`язковою, а відмова водія від її виконання утворює самостійне закінчене правопорушення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. За наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, він підлягає огляду у закладі охорони здоров`я. Пункт 12 розділу ІІ Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, також передбачає направлення водія з ознаками наркотичного сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637144 від 10 квітня 2026 року складений уповноваженим поліцейським безпосередньо після виявлення події. У протоколі зазначено точний час і місце, марку та номерний знак автомобіля, конкретні ознаки наркотичного сп`яніння, зміст висунутої ОСОБА_1 вимоги, визначений заклад охорони здоров`я та факт категоричної відмови від огляду. Відомості протоколу є конкретними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами. Даних про істотні порушення вимог статті 256 КУпАП під час його складення судом не встановлено.

У пункті 10 протоколу зафіксовано застосування нагрудного відеореєстратора № 14214, а у пункті 11 зазначено про долучення відеозапису. Досліджений у судовому засіданні відеозапис відображає спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , повідомлення йому виявлених ознак наркотичного сп`яніння, чітку та зрозумілу пропозицію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я і його однозначну відмову. Відеозапис має безпосередній зв`язок із подією, узгоджується з протоколом і не містить ознак монтажу чи переривання у суттєвій частині, тому суддя визнає його належним та допустимим доказом.

Направлення на огляд водія на стан сп`яніння підтверджує, що ОСОБА_1 було направлено саме до уповноваженого закладу охорони здоров`я для перевірки на стан наркотичного сп`яніння. Зміст направлення узгоджується із зазначеною у протоколі назвою КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника». Відсутність медичного висновку не спростовує обставин справи, оскільки його не було складено саме внаслідок відмови водія від огляду.

Службовий рапорт поліцейського підтверджує обставини виявлення автомобіля, встановлення водія, наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, висунення вимоги пройти огляд та відмову від її виконання. Відомості рапорту відповідають даним протоколу і відеозапису. Сам по собі рапорт є службовим документом працівника поліції, однак у цій справі він не використовується як єдина підстава для висновку про винуватість, а оцінюється у сукупності з іншими доказами.

Лист відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 15 квітня 2026 року № 67617-2026 містить відомості з обліків територіального сервісного центру МВС про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а зареєстрованих за ним транспортних засобів немає. Цим же листом підтверджено, що автомобіль Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 . Наведений документ походить від компетентного органу, сформований за офіційними обліками та має значення для вирішення питання про додаткові стягнення.

Зазначеним листом поліції також підтверджено, що 29 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за частиною третьою статті 130 КУпАП, а постановою Сумського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року у справі № 587/459/26 на нього накладено штраф у розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. Кваліфікація попереднього правопорушення за частиною третьою статті 130 КУпАП означає, що на час ухвалення цієї постанови судом уже було встановлено дворазове протягом року піддання ОСОБА_1 адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП. Нова подія сталася 10 квітня 2026 року, тобто в межах річного строку. Тому ознака систематичності, необхідна для застосування частини третьої статті 130 КУпАП, підтверджена офіційними обліковими даними та попереднім судовим рішенням.

Суддя враховує, що відмова від огляду не є тотожною доведеному перебуванню у стані сп`яніння. Для відповідальності за відмову закон не вимагає одержання медичного підтвердження стану сп`яніння, оскільки саме відмова унеможливлює проведення медичного дослідження. Необхідним є доведення факту керування транспортним засобом, наявності визначених ознак, законної та зрозумілої вимоги пройти огляд відповідно до встановленої процедури та свідомої відмови водія. Сукупність досліджених доказів підтверджує кожну з цих обставин.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, узгодженими та достатніми. Істотних суперечностей щодо часу, місця, особи водія, транспортного засобу, ознак наркотичного сп`яніння, змісту пропозиції та факту відмови не встановлено. Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, вчиненій особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом. Його дії правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 130 КУпАП.

Санкція частини третьої статті 130 КУпАП передбачає накладення на водія штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією такого транспортного засобу.

Вирішуючи питання про стягнення, суддя враховує характер порушення, його повторюваність, підвищену небезпеку для учасників дорожнього руху та те, що попереднє адміністративне стягнення не забезпечило належної превентивної дії. Водночас матеріали не містять відомостей про заподіяння майнової шкоди або настання дорожньо-транспортної пригоди. Суддя приходить до висновку, що передбачений санкцією штраф у розмірі 51 000 грн є необхідним і достатнім стягненням та відповідає меті адміністративної відповідальності, визначеній статтею 23 КУпАП.

За змістом статті 30 КУпАП позбавлення спеціального права може застосовуватися щодо права, яке було надано громадянинові. Офіційною довідкою МВС підтверджено, що ОСОБА_1 посвідчення водія ніколи не отримував, тобто спеціальне право керування транспортними засобами йому не надавалося. Відповідно позбавити його права, якого він не набував, юридично неможливо. Такий висновок узгоджується з роз`ясненнями пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, згідно з якими суди не вправі застосовувати позбавлення права керування до особи, яка такого права взагалі не мала. Тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не застосовується.

Конфіскація за частиною третьою статті 130 КУпАП може бути застосована лише щодо транспортного засобу, який перебуває у приватній власності порушника. З офіційних відомостей МВС убачається, що автомобіль Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , а за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані. Відтак правові підстави для конфіскації автомобіля відсутні.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення, у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році ця сума становить 665 грн 60 коп. і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 30, 33, 40-1, частиною третьою статті 130, статтями 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн 00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів - ГУК Сум. обл./Лебединська МТГ/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; рахунок - UA098999980314020542000018554; код класифікації доходів бюджету - 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у зазначений строк постанова надсилається для примусового виконання. Відповідно до статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 102000 (сто дві тисячі) грн 00 коп., а також витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а в разі оскарження - після ухвалення постанови апеляційним судом.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ