Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №592/7348/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7348/26

Провадження №2/592/2461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Сум

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А, позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , прокурора Могильної Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

установив:

У травні 2026 року представник позивача - адвокат Гаврилюк звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідача - ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтувала тим, що батьки ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували у шлюбі з 28.11.2009 року, однак мати з дитиною проживала разом зі своїми батьками у АДРЕСА_1 , а батько дитини на орендованій квартирі. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.12.2017 року шлюб між подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розірваний і стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина. Починаючи з самого народження дитина проживала лише з матір`ю, а батько перебував у лікарні на лікуванні у відділенні хіміорезистентного туберкульозу СОКППТД, а потім 29.04.2016 року вчинив злочин і був засуджений за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 08 серпня 2017 року за ч.1 ст.115 КК України до десяти років позбавлення волі. Після повернення з місць позбавлення волі, з сином не зустрічався, і надав письмову згоду на його проживання за адресою бабусі і дідуся, які придбали інші житло, щоб покращити умови для проживання онука - ОСОБА_1 , мати якого намагалася помиритися з батьком сина і проживала з ним на орендованій квартирі. Відповідач постійно проживав окремо і ніколи не цікався життям сина, його успіхами, його здоров`ям, вихованням, не надаючи ніякої матеріальної допомоги, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні, не цікавиться, не піклується про його фізичний та духовний розвиток. Матеріальної допомоги не надає. Мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітній ОСОБА_1 як проживав з бабусею і дідусем, так і проживає на сьогоднішній час. Батько дитини ніколи не з`являється і не бере участі в утриманні та вихованні дитини та ухиляється від виконання батьківських обов`язків. За таких обставин, просить постановити рішення, яким позбавити відповідача - ОСОБА_3 батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.05.2026 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 18 червня 2026 року.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 серпня 2026 року.

Позивач та його представник ОСОБА_2 просили позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач повністю ігнорує вимоги, своєї поведінки відносно дитини не змінив і не підтримує з ним ніяких стосунків.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомив.

Представник третьої особи служби у справах дітей Сумської міської ради у судове засідання не з`явився, до суду надали заяву про розгляд справи без їхньої присутності, надали висновок про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у зв`язку з систематичним неналежним виконанням батьківських обов`язків.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що дійсно її онук - ОСОБА_1 з самого народження проживає разом з нею та дідусем, повністю перебуває на їх утриманні, батько зовсім не цікавився і не цікавиться його життям, участі у його вихованні або утриманні не приймає.

Суд, вислухавши представника позивача та пояснення позивача, свідка, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13.03.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області (а.с.6).

Згідно свідоцтва про шлюб від 28 листопада 2009 року ОСОБА_6 вступила в шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 7).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.12.2017 року шлюб між подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розірваний і стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки з Обласного комунального закладу охорони здоров`я Сумського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру ОСОБА_3 перебував у лікарні на лікуванні у відділенні хіміорезистентного туберкульозу СОКППТД з 02.04.2012 року.

З довідки Управління освіти і науки Сумської міської ради -комунальна установа Сумської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів №18 Сумської міської ради вбачається, що батька учня ОСОБА_1 за період навчання до школи не приходив, батьківські збори не відвідує, з класним керівником з питань навчання сина не спілкувався (а.с.16).

З медичної виписки лікаря неповнолітнього ОСОБА_1 зазначено, що батьківський контроль за станом здоров`я неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організація його планового і термінового медичного огляду здійснювався його матір`ю та дідусем (а.с.15).

Згідно висновку Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради були проведені бесіди і з неповнолітнім ОСОБА_1 , який повідомив, що батько ніяких зв`язків з ним не підтримує, фінансової допомоги не надає, участі у вихованні не приймає, його зовсім не знає і не бачив. ОСОБА_1 проживає постійно з бабусею і дідусем, мати його померла. Зустріч з ОСОБА_3 провести було неможливо, оскільки на виклики не з`являвся, на зв`язок не виходив, а тому вважають за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з систематичним неналежним виконанням батьківських обов`язків.

Пунктом 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).

Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).

Також, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі "Ілля Ляпін проти Росії" №70879/11 від 30.06.2020 зазначив, що контакт з батьком на протязі 7 років втрачений, батько не сплачував аліменти, що свідчить про ухилення від батьківського піклування (п.50,57).

При розгляді цього спору суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», яким встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишив його без батьківської уваги та турботи, не поновив своїх обов`язків і після смерті матері дитини, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

З наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дитини, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші заходи впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 3 Конвенцію про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості протягом з 2012 року покласти зусиль для виховання свого сина, але навпаки, за цей період він не покладав зусиль для відновлення відносин з дитиною, його матеріальної та моральної забезпеченості, а тому суд розцінює його поведінку як свідомо ухилення від виконання своїх батьківських прав та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання.

На думку суду, за відсутності доказів щодо наявності між дитиною та батьком зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок такої свідомої поведінки відповідача, позбавлення його батьківських прав не становитиме втручання в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.

Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.

Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 272, 274-279, 280-282, 354, 430 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав, -задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . .

Внести запис про позбавлення ОСОБА_3 відносно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру цивільного стану громадян.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа - Орган опіки і піклування в особі Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, м.Суми, вул.Харківська, 35.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА