Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №591/10390/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №591/10390/26

Суддя: Косар А. І.

Справа № 591/10390/26 Провадження № 3/591/2460/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду міста Суми Косар А. І. розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області Національної поліції України стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735331 від 02.08.2026 водій ОСОБА_1 02.08.2026 о 16:00 в м. Суми по вул. Харківська, 177 керував транспортним засобом Volkswagen Touran НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії В, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за ч. 5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 743510 від 12.08.2026 водій ОСОБА_1 12.08.2026 о 10:14 в м. Суми по вул.Харківська, 177 на автодорозі Н-12 Суми-Полтава 12 км керував транспортним засобом Volkswagen Touran НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії В, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом дане правопорушення вчинено повторно протягом року, водій від керування транспортним засобом відсоронений шляхом передачі права керування іншій особі, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за ч. 5 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою вину, діяв виключно в інтересах військової соужби.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи, що у провадженні Зарічного районного суду міста Суми знаходиться кілька справ про вчинення адміністративного правопорушення однією особою, перебувають у провадженні одного судді, призначені на один день та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зобов`язаний об`єднати їх в одне провадження під одним номером: справа № 591/10390/26 провадження №3/591/2460/26.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у відповідній статті КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, диспозицією ч. 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 цієї статті.

У свою чергу диспозиціями ч. 2 - 4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування такій особі; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.35 КУпАП повторним вважається вчинення однорідного правопорушення протягом року особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже, обов`язковою ознакою складу правопорушення за ч. 5 ст.126 КУпАП є попереднє притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності саме за чч. 2, 3 або 4 ст.126 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України і застосовуваного у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події правопорушення та винності особи тлумачаться на її користь, а недоведеність винуватості особи у вчиненні правопорушення та його події прирівнюється до доведеної невинуватості цієї особи.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм "м`якого права", наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть "проміжні" процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и л а:

Об`єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення №591/10390/26 провадження №3/591/2460/26 зі справою №587/3736/26 провадження №3/591/1826/26, присвоївши номер справи 591/10390/26 номер провадження 3/591/2460/26.

Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 735331 від 02.08.2026 та серії ЕПР1 № 743510 від 12.08.2026).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. І. Косар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua