Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №591/7568/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/7568/26

Провадження № 1-кп/591/367/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026200480001427 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , гр-на України, не одруженого, не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2026 року близько 23.15 год. ОСОБА_6 , в умовах введеного в країні воєнного стану, маючи намір на відкрите, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, перебуваючи в районі буд. 15 по пл. Незалежності в м. Суми, діючи відкрито для потерпілого ОСОБА_4 , заволодів мобільним телефоном останнього вартістю 11473 гривні, який випав з його кишені, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Суду надано угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2026 року за згодою потерпілого ОСОБА_4 між обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , згідно умов якої, обвинувачений визнає себе винуватим в обсязі обвинувачення, а сторони погоджуються на призначення йому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, згідно вимог ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 51000 гривень.

Обвинувачений, захисник, потерпілий та прокурор в судовому засіданні підтримали укладену угоду, її умови, просили її затвердити та ухвалити вирок на підставі угоди, а також підтвердили, що їм роз`яснено наслідки укладення угоди та винесення рішення в зв`язку з цим, а потерпілий підтвердив надання ним згоди на укладення угоди.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, як така що відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України та ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки здійснена в інтересах сторін, а вид та міра покарання відповідають особі обвинуваченого, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, пом`якшуючим покарання обставинам.

Обвинувачений беззастережно визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердивши скоєння ним діяння за наведених обставин. Прокурор підтвердив виконання умов угоди.

Наслідки укладення угоди про визнання винуватості, її затвердження та ухвалення вироку в зв`язку з цим, сторонам роз`яснені та зрозумілі. Обставини, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови в затвердженні угоди, відсутні.

Таким чином, факт скоєння обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки він, своїми умисними, протиправними діями, в умовах введеного в країні воєнного стану, вчинив відкрите, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, тобто вчинив грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення в умовах воєнного стану.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування збитків. Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, не одружений, є студентом, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, перерахував значну суму благодійної допомоги для ЗС України.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує позитивні дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, відсутність судимостей, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи викладене, угода про визнання винуватості підлягає затвердженню судом, з призначенням погодженого сторонами покарання обвинуваченому у виді штрафу, згідно вимог ст. 69 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений. Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень та підтверджені довідками, слід стягнути з обвинуваченого, а питання щодо долі речових доказів вирішується згідно вимог закону.

Суд не вбачає підстав для подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, а внесені за обвинуваченого як застава кошти, за погодженням сторін (в тому числі заставодавця), підлягають перерахуванню на адресу застереженої стороною захисту ВЧ НОМЕР_1 .

На підставі ст. 69, ч. 4 ст. 186 КК України, керуючись ст.ст. 314-317, 368, 374, 375, 468-470, 472-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2026 року за згодою потерпілого ОСОБА_4 між обвинуваченим ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання, згідно вимог ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 6257,68 гривень.

Речовий доказ: мобільний телефон - залишити в користуванні володільця.

Застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави скасувати, а внесені кошти в сумі 66560 гривень перерахувати на рахунок Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ).

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення, особою, що не була присутня під час його проголошення – з дня отримання копії судового рішення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1