Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №641/3093/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/641/54/2026 Справа №641/3093/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Колєсніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону сержанту поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Панова Олександра Федоровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону сержанту поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Панова О.Ф., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року, винесену щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 30.10.2025 року він звернувся до Слобідського

районного суду міста Харкова з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року та 20.02.2026 року у справі № 641/8356/25 Слобідським районним судом міста Харкова ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, та 16.03.2026 року Другим апеляційним адміністративним судом у справі № 641/8356/25 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало встановлення факту розгляду справи за участю неналежного відповідача. Одночасно колегія суддів апеляційного суду роз`яснила позивачу право на повторне звернення до суду з відповідним адміністративним позовом до належного відповідача.

Також зазначив, що 20.10.2025 року приблизно о 21 годині 15 хвилин позивач керуючи належним йому транспортним засобом Nissan Leaf, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Польовій у місті Харкові, повертаючись із станції технічного обслуговування, розташованої поблизу перехрестя вул. Польової та проспекту Аерокосмічного, де здійснювався ремонт електричної системи транспортного засобу, до свого гаражу, що знаходиться у гаражному кооперативі «Слобідський» за адресою: м. Харків, вул. Польова, 8. Під час руху позивач дотримувався вимог Правил дорожнього руху України. Поблизу будинку № 117 по проспекту Аерокосмічному позаду транспортного засобу позивача почав рухатися службовий автомобіль патрульної поліції марки Toyota Prius, після чого позивача було зупинено шляхом подання сигналу проблисковим маячком червоного кольору. Позивач зупинив транспортний засіб відповідно до вимог ПДР. До нього підійшов поліцейський – сержант поліції Панов О. Ф., який повідомив позивачу про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме – рух у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар (порушення п. 19.1 (а) ПДР України). На вимогу позивача надати докази вчинення правопорушення поліцейський продемонстрував відеозапис, здійснений на мобільний телефон, який не є передбаченим нормативними актами технічним засобом фіксації, при цьому відеозапис містив лише зображення транспортного засобу позивача ззаду, що унеможливлює встановлення факту відсутності увімкненого ближнього світла фар. Позивач не погодився із висунутими обвинуваченнями та заявив клопотання про надання можливості скористатися правовою допомогою відповідно до ст. 268 КУпАП, однак поліцейський відмовив у задоволенні такого клопотання та без проведення належного розгляду справи виніс постанову серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

З вказаною постановою серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року позивач не погоджується, вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з суттєвими порушеннями норм матеріального, процесуального права при її винесенні та порушенні фундаментальних прав людини, зокрема – права на правничу допомогу, яка гарантована відповідними нормами Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим був вимушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та пояснив, що працівник поліції перед складанням оскаржуваної постанови повинен був перевірити його пояснення, а саме, що він їхав зі станції технічного обслуговування автомобілів, куди звертався щодо ремонту приладів освітлювання автомобіля.

Представник позивача Курило С.Л. в судовому засіданні, приймаючи учать дистанційно, позовні вимоги підтримав та пояснив, що матеріали справи не містять доказів не ввімкнення позивачем ближнього світла, таких доказів відповідачами не надано. Фіксування обставин справи на мобільний телефон не є належним, оскільки телефон не є спеціальним технічним засобом для відеофіксації, який передбачений чинним законодавством.

Відповідач поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону сержант поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Панов О.Ф., до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України – Свінтіцька Т.П. до судового засідання не з`явилася, надав до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності, проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі з обставин зазначених у відзиві на позов.

В наданому до суду відзиві на позов представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області – Свінтіцька Т.П. зазначила, що зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА №5980843 від 20.10.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 20.10.2025 о 21:07 год. у м. Харків, просп. Аерокосмічний 117, керував транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР України. У пункті 7 оскаржуваної постанови серії ЕНА №5980843 від 20.10.2025 вказано: до постанови додається відео з БК 473575 та інші матеріали. Також до оскаржуваної постанови поліцейським було долучено рапорт зі змісту якого вбачається, що під час винесення постанови серії ЕНА №5980843 поліцейським було допущено технічну помилку в графі 7, а саме не вірно вказано номер БК, просить вважати вірним №475375 (копія рапорту додається). Згідно відомості до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 20.10.2025 № 586/2 встановлено, що сержант поліції Панов О.Ф. отримав портативний відеореєстратор - № 475375 (копія відомості додається). Нормами КУпАП не передбачено процедуру виправлення описок або арифметичних помилок у постановах про накладення адміністративного стягнення. Тому, враховуючи інші наявні у справі докази, прошу суд даний факт вважати як технічну описку та вважати вірним відеореєстратор - № 475375.

Також зазначила, що з відеозапису під назвою «рух транспортного засобу» вбачається, що на вулиці темна пора доби, ввімкнено вуличне освітлення, транспортні засоби рухаються з ввімкненим ближнім світлом фар. При цьому, транспортний засіб Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував позивач рухається без ввімкненого ближнього світла фар. Зазначений транспортний засіб було зупинено на підставі пункту третього частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». З відеозапису під назвою «розгляд справи» (БК №475375) вбачається, що поліцейський підійшов до водія, представився та пояснив причину зупинки транспортного засобу. В подальшому, в ході спілкування з поліцейськими позивач сказав, що втомився, тривалий час ремонтував крісла в авто, світло забув ввімкнути (час на відео 21:07). О 21:13 год. поліцейський повідомив про початок розгляду справи, у відповідності до статті 278 КУпАП. Позивачеві в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що також підтверджується відеозаписом доданим до відзиву. О 21:14 год. поліцейський запитав водія, чи бажає останній надати якісь пояснення стосовно даної справи, на що позивач попросив надати відеозапис правопорушення. О 21:15 год. поліцейський надав водію відеозапис на якому було видно, як позивач керував транспортним зсобом без ввімкненого ближнього світла фар.

Після перегляду відеозапису позивач почав казати, що в авто нібито щось замикало, казав що керував транспортним засобом із ввімкненим світлом. Інших пояснень та клопотань від позивача не надходило. За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. О 21:18 год. поліцейський повідомив позивача, що відносно нього буде винесено постанову та повідомив про завершення розгляду справи. В подальшому поліцейським була винесена оскаржувана постанова серії ЕНА №5980843 від 20.10.2025. Позивач на місці був ознайомлений зі змістом постанови та отримав її копію, що також підтверджується відеозаписом доданим до відзиву. Зазначив, що в даному випадку, оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а розгляд справи відбувся з дотриманням процедури визначеної цим же Кодексом. Під час розгляду справи поліцейський з`ясував, що Позивач вчинив адміністративне правопорушення, дослідив матеріали, які підтверджують винність останнього у вчиненні правопорушення, а також з`ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності приходить до наступного.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 20.10.2025 о 21:07 год. у м. Харків, просп. Аерокосмічний 117, керував транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

За пунктом 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

У п. 19.1 а ПДР визначено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).

У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення факту порушення ОСОБА_1 при керування транспортним засобом Правил дорожнього руху та дотримання поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідної процедури розгляду справи.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, проте доказів на підтвердження своїх заперечень не надав. При розгляді справи представником відповідача до суду було надано копію відеофіксації правопорушення на нагрудну боді камеру 475375 та відеофайл з назвою "Рух транспортного засобу", проте на зазначених відеозаписах відсутні докази керування позивачем транспортним засобом без ввімкнутих фар ближнього світла.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні відповідачем постанови серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суб`єктом владних повноважень не досліджено повно, всебічно та об`єктивно всі обставини справи, а тому вказана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови серії ЕНА № 5980843 від 20.10.2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510грн. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону сержанту поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Панова Олександра Федоровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №5980843 від 20.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (адреса місцезнаходження: вул.Федора Ернста, буд.3, м. Київ, код 40108646).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя - М. Ю. Онупко