Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №600/2376/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2376/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 22 від 25.03.2026 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням вичерпної правової оцінки, наданої судом у рішенні, та з повним, беззастережним дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру", зокрема забезпечивши право позивача на усунення недоліків (шляхом залишення заяви без руху) та право бути вислуханим на засіданні комісії;

- зобов`язати відповідача при повторному розгляді заяви здійснити офіційне з`ясування обставин справи та надати належну, комплексну та вмотивовану правову оцінку сукупності поданих документів, а саме: висновку ЛКК № 68/173 від 04.03.2026, рішенню Виконкому Брусницької сільської ради від 06.03.2026 № 71-03/26 про доцільність призначення піклувальником та Акту Брусницької сільської ради про встановлення факту здійснення постійного догляду від 23.03.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову у зв`язку із тим, що він здійснює догляд за хворим родичем ІІ лінії споріднення, а саме дідусем, а тому має право на відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви були надані копії документів, серед яких були надані медичні документи, які підтверджують хворобу ОСОБА_2 , акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Брусницької сільської ради про доцільність призначення позивача піклувальником над дідом. Однак протоколом від 25.03.2026 відповідач ухвалив рішення про відмову в наданні відстрочки. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, оскільки, підстави для винесення рішення не обґрунтовані. Окрім того у відповідності до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що вище зазначену заяву було розглянуто комісією з розгляду питань про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і прийнято рішення оформлене протоколом від 25.03.2026 № 22 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Вказує що вказані документи не підпадають під даний пункт Постанови №560.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

25.03.2026 позивач звернувся через ЦНАП з заявою щодо надання відстрочки від призову на військовому службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

До вказаної заяви, позивачем були долучені, наступні документи:

- висновок ЛКК про потребу в постійному догляді;

- свідоцтво про шлюб чи народження дитини або особи, що здійснює догляд;

- документ про компенсацію на догляд або акт встановлення факту догляду;

- РНОКПП або паспорт особи, яка потребує постійного догляд (за умови відмови від РНОКПП);

- паспорт дідуся;

- висновок опікунською ради;

- рішення;

- свідоцтво про зміну прізвища;

- свідоцтво про шлюб.

Комісією відповідача розглянуто заяву позивача та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 25.03.2026 № 22 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови - додані документи не підпадають під даний пункт Постанови 560.

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі- Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів (далі - Закон №3543-XII).

Статтею 23 цього Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Згідно із положеннями, пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, на яку посилався позивач, як на підставу надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Позивач у заяві про надання йому відстрочки посилався на те, що він здійснює догляд за хворим родичем ІІ лінії споріднення, а саме дідусем, у зв`язку з чим він має право на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Однак, за змістом наведеної норми, вбачається, що суб`єктивним складом регульованих нею правовідносини є: військовозобов`язаний, чоловік (дружина) військовозобов`язаного, дитина військовозобов`язаного, батько чи матір військовозобов`язаного, батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

Вказана норма не регулює правовідносини між родичами другого ступеня спорідненості, в даному випадку військовозобов`язаного та рідним дідусем.

Суд вважає, що твердження позивача про наявність у нього права на відстрочку у зв`язку з постійним доглядом за рідним дідусем, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" є необґрунтованими та надуманими судженнями в наслідок невірного тлумачення законодавчих норм.

Так, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 регулює, окрім іншого, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову служу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 56 Положення відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з абз. 1 пункту 58 Положення за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

В свою чергу, додатком 5 Порядку встановлює Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відтак, згідно додатку 5 Положення документами, що підтверджують право на відстрочку з підстав передбачених пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" є:

для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико- соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Змістом вищенаведеної норми не передбачено подання документів особою, яка зайнята постійним доглядом за рідним дідусем для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Водночас, згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Водночас, згідно додатку 5 Положення документами, що підтверджують право на відстрочку з підстав передбачених до п.8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є :

- для підтвердження статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

- для патронатних вихователів - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386);

- для опікунів, піклувальників - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

- для прийомних батьків - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2006 р., № 6, ст. 299);

для батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 ( редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

За змістом пункту 7 названого Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Тому суд приходить до висновку, що рішенням комісії відповідача позивачу було правомірно відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з тим, що позивач не надав документів на підставі яких у нього виникало б право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

При цьому позивач у праві повторно звернутись з заявою та відповідними додатками з інших підстав, для підтвердження право на отримання відстрочки від призову.

За таких обставин, підстави для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно із п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ - відсутні.

У зв`язку з тим, що позивачу правомірно відмовлено в наданні відстрочки від призову на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, позовні вимоги щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням вичерпної правової оцінки, наданої судом у рішенні, та з повним, беззастережним дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру", зокрема забезпечивши право позивача на усунення недоліків (шляхом залишення заяви без руху) та право бути вислуханим на засіданні комісії та зобов`язання відповідача при повторному розгляді заяви здійснити офіційне з`ясування обставин справи та надати належну, комплексну та вмотивовану правову оцінку сукупності поданих документів, а саме: висновку ЛКК № 68/173 від 04.03.2026, рішенню Виконкому Брусницької сільської ради від 06.03.2026 № 71-03/26 про доцільність призначення піклувальником та Акту Брусницької сільської ради про встановлення факту здійснення постійного догляду від 23.03.2026 також не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно розподілу судових витрат.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя І.В. Маренич