Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №520/11101/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. № 520/11101/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00501550707 від 03 листопада 2025 року, в частині покладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 794,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказана позовна заява стосується оскарження платником податків фактів наявності у її діях порушень вимог п. 12 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосування у зв`язку із вказаним відносно позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 52 794,00 грн. Представник позивача, з посиланням на позицію Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 січня 2024 року по справі № 420/12275/22 зазначив, що під час проведення податкової перевірки контролюючим органом не вимагалось надання документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). В межах вказаної фактичної перевірки, відповідно до пп. 20.1.4., 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 ПК України, запит про надання документів, як зазвичай, в перший день перевірки не вручався. Контролюючим органом не складався акт про ненадання в повному обсязі до проведення перевірки запитуваних документів та в акті фактичної перевірки не зазначено конкретного переліку документів, не наданих платником податків, тоді як факт придбання суб`єктом господарювання телефону apple iphone 17 256gb mist blue підтверджується накладною № ПФ- 01003 від 03.10.2025 року. Оскільки контролюючим органом, під час проведення перевірки, не вимагалось від суб`єкта господарювання надання документів, які підтверджуються облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), а саме форми обліку товарних запасів, що ведуться у порядку визначеному Наказом МФУ від 03 вересня 2021 року № 496, представник позивача вважає, що у позивача не настав обов`язок щодо надання вказаних доказів. А відтак у діях позивача відсутні порушення вимог п. 12 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, адже перевірка контролюючим органом порядку ведення позивачем обліку товарних запасів фактично не проводилась.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, звернувши увагу суду на те, що, по-перше, фактичну перевірку позивача проводили посадові особи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області). По-друге, заперечуючи проти доводів позивача, представник відповідача вказав, що доказом ненадання посадовим особам ГУ ДПС в Івано-Франківській області документів, що підтверджують облік товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу, є пояснення, надані продавцем ОСОБА_2 , в яких зазначено, що документи щодо походження товару iphone 17/256gb відсутні. Також, вказано, що цей товар належить ФО-П Фатдаєвій (копія пояснень додається). По-третє, представник відповідача вважає безпідставним посилання позивача на те, що податковим органом не вимагалися надання документів суб`єктом господарювання, оскільки в силу вимог пункт 11 розділу ІІ Наказу № 496 передбачено надання первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, на вимогу посадових осіб контролюючого органу. Проте, ця норма протирічить п. 12 ст. 3 Закону № 265. у якій така вимога відсутня. При цьому, закон мас вищу юридичну силу, ніж наказ. Стосовно неможливості зробити копії документів, звертаємо увагу суду на те, що як передбачено тим самим п. 11 розділу ІІ Наказу № 496, копії первинних документів надаються лише у випадку відсутності оригіналів документів у місці продажу.

З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року витребувано від сторін додаткові докази, а саме, позивача зобов`язано надати суду докази на підтвердження того, що товар iphone 17/256gb, реалізація якого зафіксована в акті перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/ НОМЕР_1 , був облікований суб`єктом господарювання у встановленому законом порядку; документальне підтвердження того, що позивач введе облік товарних запасів; накладну № ПФ-01003 від 03.20.2025 року, яка була надана в якості додатку до заперечення від 15.10.2025 року на акт перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/ НОМЕР_1 ; письмові пояснення щодо особи (із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові), в якої були відібрані письмові пояснення від 07.10.2025 року в ході перевірки платника податків. Уточнити суду чи перебувала вказана особа у трудових відносинах з позивачем.

На відповідача було покладено обов`язок надати докази звернення податкового органу до платника податків з вимогою щодо надання первинних документів, необхідних для проведення перевірки за наказом від 02.10.2025 №2459-п; уточнити суду період ("з"-"по") проведення перевірки за наказом від 02.10.2025 №2459-п; письмові пояснення щодо особи (із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові), в якої були відібрані письмові пояснення від 07.10.2025 року в ході перевірки платника податків.

Ухвалою суду сторонам встановлено п`ятиденний строк виконання вимог суду.

Вказана ухвала суду направлена позивачу засобами поштового зв`язку та представникам позивача та відповідача в їх електронний кабінет 25.06.2026 року.

На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 року представником відповідача через систему “Електронний суд” подані додаткові письмові пояснення та витребувані судом докази.

Приймаючи до уваги те, що спір по справі виник в результаті незгоди позивача з податковим повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00501550707 від 03 листопада 2025 року, в частині покладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 794,00 грн., а також приймаючи до уваги те, що предмет спору охоплює дослідження судом наявності правових підстав у податкового органу для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до наказу № 2459-п від 02.10.2025 року з огляду на сталу та послідовну практику Верховного суду, яка склалася у подібних правовідносинах, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року запропоновано позивачу висловити письмову правову позицію щодо залучення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області співвідповідачем по справі з урахуванням вимог ст. 48 КАС України. Також, вказаною ухвалою суду витребувані додаткові докази по справі.

Вказана ухвала суду направлена сторонам та Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області для виконання засобами поштового зв`язку та представникам позивача та відповідача в їх електронний кабінет 14.07.2026 року.

Так, на виконання вимог ухвали суду від представника позивача 24.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові докази по справі. Також, представник позивача, з посиланням на ст. 48 КАС України, зазначив, що не заперечує проти залучення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області співвідповідачем по справі.

23.07.2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Поважні причини невиконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області суду не відомі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року залучено до участі в адміністративній справі №520/11101/26 в якості співвідповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, зобов`язано позивача та співвідповідача надати витребувані судом документи.

Вказана ухвала суду направлена позивачу засобами поштового зв`язку, а його представнику позивача та відповідачам по справі в їх електронний кабінет 28.07.2026 року.

На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 року Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області через систему «Електронний суд» 03.08.2026 року та 07.08.2026 року подані витребувані судом докази та додаткові письмові пояснення та відзив на позовну заяву, згідно яких на думку співвідповідача податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення перевірки за наявності відповідних на те підстав, за умови прийняття відповідного наказу із зазначенням у ньому таких норм законодавства, як правову підставу для проведення перевірки. У випадку позивача – правова підстава п.п. 80.2.2, 80.2.7., п. 80.2 ст. 80 ПК України. Аналізуючи положення п. 80.2 ст. 80 та п. 81.1 ст. 81 ПК України, податковий орган робить висновок що кожен з підпунктів п. 80.2 ст. 80 ПК України є самостійною підставою для проведення фактичної перевірки, у зв`язку із чим зазначення в наказі про проведення перевірки однієї з підстав визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, без зазначення будь-якої іншої інформації, відповідач вважає достатньою мірою для такого, щоб наказ відповідав вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України. Головне управлінням ДПС в Івано-Франківській області звернуло увагу суду на те, що працівники податкового органу були допущені до перевірки, примірник акту перевірки було вручено продавцю ОСОБА_2 . Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позовну заяву, співвідповідач, з посиланням на постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у від 30.07.2026 року у справі № 160/820/25, від 27.12.2023 року у справі № 280/1998/23, зазначив, що наявність у суб`єкта господарювання на реалізації необлікованого товару (зокрема той, що пропонується до продажу) та/або ненадання до перевірки документів на товар в реалізації утворює склад правопорушення, за яке застосовується фінансова санкція в порядку статті 20 закону №265/95-ВР. Суть порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів, полягало саме у тому, що під час перевірки не було надано первинні документи (їх копії), які підтверджують облік та походження товару, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об`єкті) та були реалізовані працівникам контролюючого органу.

Також, 07.08.2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року подані витребувані судом докази, а саме квитанцію про оплату штрафної санкції у розмірі 79 191 грн. 00 коп. за ППР № 00501550707 від 03.11.2025 року.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити насутпне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних Витягу № 193777 від 04.08.2025 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, 20%.

Головне управління ДПС у Івано-Франківській області відповідно до наказу від 02.10.2025 №2459-п «Про проведення фактичної перевірки» на підставі пп. 80.2.2., п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України мало провести з 03.10.2025 року фактичну перевірку господарської одиниці - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Термін перевірки доручено провести відповідно до вимог ст. 82 ПК України, у строк, визначений ст. 102 ПК України ( а.с. 162).

Також до матеріалів справи контролюючим органом надано копії направлень № 4476 від 02.10.2025 та № 4475 від 02.10.2025 на проведення перевірки головним державним інспектором ГУ ДПС у Івано-Франківській області Василишину Т.В. та головним державним інспектором ГУ ДПС у Івано-Франківській області Климюку І.Я. відповідно ( а.с. 163, 164).

Під час дослідження документів, що стали підставою для проведення перевірки, встановлено невідповідність зазначених у них дат, щодо початку проведення перевірки. Так, з тексту направлень № 4476 від 03.10.2025 та № 4475 від 02.10.2025 перевірка за наказом 02.10.2025 №2459-п «Про проведення фактичної перевірки» мала розпочатися з 02.10.2025 року та тривати 10 діб, в той час як згідно з наказу від 02.10.2025 №2459-п «Про проведення фактичної перевірки» перевірку доручено провести починаючи з 03.10.2025 року.

Судом встановлено та підтверджено письмовими поясненнями Головного управління ДПС у Харківській області, що фактична перевірка згідно з наказом від 02.10.2025 №2459-п була розпочата 07.10.2025 року об 11 год. 46 хв. та була закінчена 07.10.2025 року об 12 год. 45 хв.

Так, перед початком проведення фактичної перевірки, посадовими особами відповідача було проведено контрольну закупку і придбано телефон apple iphone 17/256qb на суму 52 794,00 грн. без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій та без видачі фіскального чека. Розрахункову операцію проводив продавець ОСОБА_2 , у присутності якого проводилась перевірка.

За наслідком перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/ НОМЕР_1 (дата реєстрації) (а.с. 52).

Актом зафіксоване порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог:

п. 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

ст. 21-24 Кодексу законів про працю України

п. 6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 року № 148.

В ході перевірки у працівника позивача - ОСОБА_2 були відібрані письмові пояснення, з яких вбачається, що особа, яка надавала письмові пояснення не видала фіскальний чек за смартфон iphone 17/256qb на суму 52 794,00 грн. та вказала про неможливість надання пояснень щодо походження товару.

15.10.2025 року платник податків направив на адресу ГУ ДПС у Івано-Франківській області заперечення на акту перевірки від 07.10.2025 року (вих. № 15-009-10/2025), з якого вбачається, що акт перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/ НОМЕР_1 було отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в день його складання. Заперечуючи проти встановлених порушень, платник податків зауважив на тому, що контролюючим органом не складався акт про ненадання в повному обсязі до проведення перевірки запитуваних документів та в акті фактичної перевірки не зазначено конкретного переліку документів, не наданих платником податків, тоді як факт придбання суб`єктом господарювання телефону apple iphone 17 256gb mist blue підтверджується накладною № ПФ-01003 від 03.10.2025 року, копія якої додається разом з іншими накладними на товар. Обґрунтовуючи неможливість надання всіх необхідних копій первинних документів, платник податків послався на те, що перевірка тривала лише годину. Також, на спростування висновків податкового органу про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, платником податків додано письмову копію форми обліку, яка ведеться в електронному вигляді.

Оскільки позивач зареєстрований у м. Харків, матеріали фактичної перевірки надіслані до Головного управління ДПС у Харківській області для прийняття рішення.

На підставі акту перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/2182325768, Головного управління ДПС у Харківській області винесене податкове повідомлення - рішення від 03.11.2025 року № 00501550707, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 131 985 грн. 00 коп., з яких:

за порушення п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до платника податків застосовано відповідальність визначену ст. 20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року у розмірі 52 794 грн. 00 коп.;

за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до платника податків застосовано відповідальність визначену ст. 17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (вдруге ппр від 30.12.2024 року) від 06.07.1995 року у розмірі 79 191 грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення № 339 від 27.07.2026 року штрафна санкція у сумі 79 191 грн. 00 коп. за ППР № 00501550707 від 03.11.2025 року сплачена платником податків в добровільному порядку.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним в частині покладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 794,00 грн. та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.3 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 ст. 80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 та підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Верховний Суд у складі Судової палати в постанові №420/9909/23 від 26.03.2024 року зробив висновок про те, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (пункт 80.4 статті 80 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 81.1 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацами п`ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до вимог абзаців восьмого і дев`ятого пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 80.9 статті 80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 82.3 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Суд наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки є ключовим документом на підставі якого контролюючий орган може приступити до проведення перевірки.

Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання.

У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки.

З огляду на це вимоги пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення найменування платника податків, його реквізитів, об`єкта перевірки, виду та підстав перевірки мають імперативний характер і спрямовані на забезпечення належної індивідуалізації акта контролю. Відсутність такої індивідуалізації або її заміна узагальненими позначеннями фактично нівелює правову визначеність наказу як підстави для втручання у сферу господарської діяльності.

Як встановлено судом з матеріалів справи, як в направленнях № 4476 від 02.10.2025 та № 4475 від 02.10.2025, так і в наказі про проведення перевірки від 02.10.2025 №2459-п, як об`єкт визначено «магазин «Sote.Sota», що розташований за адресою АДРЕСА_2 . Фактичні перевірочні дії були здійснені щодо конкретної фізичної особи-підприємця – ОСОБА_1 , на яку й були складені документи за результатами перевірки.

Згідно наявної в матеріалах справи копії договору суборенди (найму) приміщення № 07.02-2023 від 07.02.203 року, фізична особа-підприємець – ОСОБА_3 є орендарем частини приміщення, що розташований за адресою АДРЕСА_2 (86,7 кв.м.). Зазначені обставини й знайшли своє підтвердження в запереченнях до акту перевірки від 15.10.2025 року.

Зауважень щодо невідповідності між суб`єктом, визначеним у наказі, та суб`єктом, щодо якого фактично здійснено контрольні заходи, позивач не висловлював ані в запереченнях до ату перевірки, ані в адміністративному позові.

Також, під час дослідження документів, що стали підставою для проведення перевірки, судом встановлено невідповідність зазначених у них дат, щодо початку проведення перевірки. Так, з тексту направлень № 4476 від 02.10.2025 та № 4475 від 02.10.2025 перевірка за наказом 02.10.2025 №2459-п «Про проведення фактичної перевірки» проводиться з 02.10.2025 року та триває 10 діб, в той час як згідно з тексту наказу від 02.10.2025 №2459-п перевірку доручено провести починаючи з 03.10.2025 року. Що, додатково підтверджується письмовими поясненнями Головного управління ДПС у Харківській області.

Жодних зауважень щодо недоліків у направленнях на проведення фактичної перевірки за наказом від 02.10.2025 №2459-п, а саме щодо дати перевірки, позивач не наводить ні в запереченнях щодо ату перевірки, ні в адміністративному позові. Представники податкового органу були допущені до перевірки.

Окрім того, судовим розглядом встановлено, що юридичною підставою для ініціювання та проведення спірної фактичної перевірки у наказі ГУ ДПС у Івано-Франківській області № 02.10.2025 №2459-п зазначено не лише підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а й п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Приймаючи до уваги те, що предмет спору охоплює дослідження судом наявності правових підстав у податкового органу для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до наказу № 2459-п від 02.10.2025 року з огляду на сталу та послідовну практику Верховного суду, яка склалася у подібних правовідносинах, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 року витребувано від ГУ ДПС у Івано-Франківській області:

нормативно обґрунтовані письмові пояснення із зазначення правових та фактичних підстав проведення фактичної перевірки відповідно до наказу № 2459-п від 02.10.2025 року за наслідком якої було складено акт реєстраційний № /09/15/рро/ НОМЕР_1 від 07.10.2025 року, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до наказу № 2459-п від 02.10.2025 року;

докази наявності правових підстав для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме - наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

докази наявності правових підстав для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме - наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Так, на виконання вимог суду, співвідповідачем були надані виключно письмові пояснення, згідно яких податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення перевірки за наявності відповідних на те підстав, за умови прийняття відповідного наказу із зазначенням у ньому таких норм законодавства, як правову підставу для проведення перевірки. У випадку позивача – правова підстава п.п. 80.2.2, 80.2.7., п. 80.2 ст. 80 ПК України. Аналізуючи положення п. 80.2 ст. 80 та п. 81.1 ст. 81 ПК України, податковий орган робить висновок що кожен з підпунктів п. 80.2 ст. 80 ПК України є самостійною підставою для проведення фактичної перевірки, у зв`язку із чим зазначення в наказі про проведення перевірки однієї з підстав визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, без зазначення будь-якої іншої інформації, відповідач вважає достатньою мірою для такого, щоб наказ відповідав вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Проаналізувавши вищевказані доводи податкового органу, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, які в силу вимог вищевказаних норм податкового законодавства є правовими підставами та достатнім обґрунтуванням для призначення заходу податкового контролю у формі фактичної перевірки, зокрема, з приводу спірних правовідносин щодо проведення розрахункових операцій та обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем проведення розрахункових операцій.

За таких обставин суд доходить висновку, що встановлені у справі порушення щодо п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які є предметом спору, допущені при оформленні та визначенні змісту наказу про проведення перевірки, є такими, що мають істотний характер, оскільки стосуються базової передумови здійснення податкового контролю - належної та індивідуалізованої правової підстави для його початку.

Суд виходить з того, що протиправність наказу про проведення перевірки має наслідком незаконність усіх дій контролюючого органу, вчинених на його виконання, а також результатів такої перевірки, оформлених відповідними актами та прийнятими на їх підставі рішеннями. За відсутності належної правової підстави для проведення перевірки, сам процес її здійснення не породжує правомірних юридичних наслідків.

Також, з матеріалів справи вбачається, та не спростовано відповідачами, що разом із запереченнями від 15.10.2025 на акт фактичної перевірки від 07.10.2025 №09/15/рро/2182325768 позивачем було надано належним чином посвідчену копію Форми обліку товарних запасів, яка ведеться в електронному вигляді та копії видаткових накладних.

На вимогу суду представником позивача надано копію видаткової накладної № ПФ-01003 від 03.10.2025 року, яка міститься в переліку облікованих товарних запасів, та за якою було оприбутковано товар iphone 17/256qb.

Таким чином, суд вважає, що податковим органом не доведено порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому законом порядку, адже матеріалами справи підтверджено, що позивач діяв відповідно до положень чинного законодавства.

Проте, ГУ ДПС у Івано-Франківській області, при розгляді заперечень на акт фактичної перевірки так само проігноровано доводи ФОП ОСОБА_1 та залишено висновки акту фактичної перевірки без змін.

З нього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постановах від 13.07.2022 у справі №3640/20016/18, від 17.01.2022 у справі №640/4983/19 сформував сталу правову позицію, відповідно до якої податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючим органом без урахування документів та пояснень, наданих платником податків на стадії заперечень на акт перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи.

У межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі податкового повідомлення – рішення про застосування штрафу, яке безумовно впливає на майнове (фінансове) становище заявника як учасника суспільних відносин, створюючи новий публічний обов`язок з приводу здійснення грошового платежу на користь бюджету.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах суб`єктом владних повноважень – ГУ ДПС у Харківській області не було забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк оскаржене управлінське волевиявлення у формі податкового повідомлення – рішення було прийнято на підставі неправомірно призначеного суб`єктом владних повноважень – ГУ ДПС у Івано-Франківській області заходу податкового контролю у вигляді фактичної перевірки, результати якого не можуть бути кваліфіковані у якості належних та допустимих доказів існування події та складу податкового правопорушення.

Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати не доведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки – доведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені висновки щодо істотних порушень, допущених при прийнятті наказу про проведення перевірки, а також зважаючи на те, що ГУ ДПС у Івано-Франківській області заходу не доведено порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому законом порядку, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № №00501550707 від 03 листопада 2025 року, в частині покладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 794,00 грн.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим доводам, факторам та обставинам, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл витрат з оплати судового збору по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код 43983495) та Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20, код 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00501550707 від 03 листопада 2025 року, в частині покладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52 794,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (04116, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 20, код 43968084) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) ггрн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА