Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №520/18795/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. Справа № 520/18795/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком у розмірі 3 725,00 грн щомісячно, у строки, визначені статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області відновити виплату ОСОБА_1 призначеної їй пенсії за віком у розмірі 3 725,00 грн щомісячно, у строки, визначені статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 №1788-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ УПФУ в Харківській області протиправно не здійснено призначення пенсії за віком у розмірі 3 725,00 грн щомісячно, у строки, визначені статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-ХІІ.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі №200/6797/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 053130014497 від 22.07.2025 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 14 липня 2025 року, з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до її страхового стажу періоди навчання з 01.09.1980 по 28.03.1982, періоди роботи з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 15.03.1983 по 13.07.1984, з 14.08.1984 по 02.04.1987, з 13.04.1987 по 09.02.1989, з 26.02.1989 по 22.08.1989, з 17.10.1989 по 01.04.1991, з 02.04.1991 по 05.05.1992.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Судове рішення набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №053130014497 від 08.05.2026 "Про призначення пенсії", позивачу призначено пенсію за віком з 13.08.2025 відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з надбавками 3725.00 грн.

Вказане підтверджено даними пенсійної справи позивача.

Також, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.05.2026 повідомлено позивача, що в травні 2026 року на виконання рішення суду Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 14.07.2025 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду у цій справі, зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 28.03.1982, періоди роботи з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 15.03.1983 по 13.07.1984, з 14.08.1984 по 02.04.1987, з 13.04.1987 по 09.02.1989, з 26.02.1989 по 22.08.1989, з 17.10.1989 по 01.04.1991, з 02.04.1991 по 05.05.1992 та призначено пенсію за віком відповідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.08.2025 в розмірі 3323,00 грн.

Разом з цим, як зазначив позивач, станом на 23.06.2026, 30.06.2026 ОСОБА_1 не отримала ані поточну пенсію за червень 2026 року, ані донараховану суму пенсії за період з 13.08.2025.

У зв`язку з чим представник позивача звертався до пенсійного органу із адвокатськими запитами, в яких просив надати інформацію про причини невиплати позивачу пенсії у червні 2026 року, призначеної рішенням №053130014497 від 08.05.2026., а також суми донарахованої пенсії за період з 13.08.2025 по 31.05.2026.

Проте, відповіді на адвокатський запит не отримував. Під час звернення до Сервісного центру Головного управління ПФУ в Донецькій області позивачу надане усне роз`яснення, за яким виплату пенсії призупинено на підставі Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМ України від 14.07.2025 № 821.

У відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 14.07.2025 про призначення пенсії за віком, зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 28.03.1982, періоди роботи з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 15.03.1983 по 13.07.1984, з 14.08.1984 по 02.04.1987, з 13.04.1987 по 09.02.1989, з 26.02.1989 по 22.08.1989, з 17.10.1989 по 01.04.1991, з 02.04.1991 по 05.05.1992 та прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 в розмірі 3323,00 грн. Розмір пенсії на виконання рішення суду складає: – з 13.08.2025 – 3323,00 грн; – з 01.03.2026 – 3725,00 грн.

Головним управлінням на виконання рішення суду нараховано заборгованість в загальній сумі 40 599,68 грн., зокрема:

1) поточну заборгованість в сумі 10 574,19 грн. за період з 06.05.2026 по 31.07.2026, яку обліковано в переліку одержувачів, сформованому відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, яка складається з: 6 476,09 грн – поточна заборгованість, джерело фінансування – Пенсійний фонд України (далі – поточна заборгованість ПФУ); 4 098,10 грн – поточна заборгованість, джерело фінансування – Державний бюджет України (далі – поточна заборгованість ДБУ).

2) заборгованість в розмірі 30 025,49 грн за минулий період з 13.08.2025 по 05.05.2026, яку обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, яка складається з: 19 663,42 грн – заборгованість минулих періодів, джерело фінансування – Пенсійний фонд України (далі – минула заборгованість ПФУ); 10 362,07 грн – заборгованість минулих періодів, джерело фінансування Державний бюджет України (далі – минула заборгованість ДБУ).

Виплата поточної пенсії та заборгованості з пенсії, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснюватися відповідно до п. 14 «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та статтями 23 та 24 Бюджетного кодексу України.

Рішення суду виконано в повному обсязі в межах покладених судом зобов`язань.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що стан виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 200/6797/25 не є предметом спору у даній справі. Позивач не оскаржує рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду від 12.11.2025 у справі № 200/6797/25. Позивач не заперечує, що рішення суду підповідачем виконане.

Натомість, предметом спору у справі № 520/18795/25 є бездіяльність пенсійного органу щодо виплати пенсії, призначеної на підставі рішення №053130014497 від 08.05.2026.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 85 Закону № 1788-ХІІ пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Аналогічний порядок виплати пенсій встановлений статтею 47 Закону № 1058-IV.

Відповідно до статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Отже, вказана стаття містить виключний перелік підстав припинення виплати пенсії.

При цьому, відповідач не ухвалював жодного рішення про припинення виплати позивачу пенсії у порядку, визначеному статтею статтею 49 Закону № 1058-IV, та не довів наявність передбачених законом підстав для припинення виплати пенсії.

Разом з тим, у відзиві на позов представник пенсійного органу зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву від 14.07.2025 про призначення пенсії за віком, зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 28.03.1982, періоди роботи з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 15.03.1983 по 13.07.1984, з 14.08.1984 по 02.04.1987, з 13.04.1987 по 09.02.1989, з 26.02.1989 по 22.08.1989, з 17.10.1989 по 01.04.1991, з 02.04.1991 по 05.05.1992 та прийнято рішення про призначення пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 в розмірі 3323,00 грн. Розмір пенсії на виконання рішення суду складає: – з 13.08.2025 – 3323,00 грн; – з 01.03.2026 – 3725,00 грн.

Головним управлінням на виконання рішення суду нараховано заборгованість в загальній сумі 40 599,68 грн., зокрема:

1) поточну заборгованість в сумі 10 574,19 грн. за період з 06.05.2026 по 31.07.2026, яку обліковано в переліку одержувачів, сформованому відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, яка складається з: 6 476,09 грн – поточна заборгованість, джерело фінансування – Пенсійний фонд України (далі – поточна заборгованість ПФУ); 4 098,10 грн – поточна заборгованість, джерело фінансування – Державний бюджет України (далі – поточна заборгованість ДБУ).

2) заборгованість в розмірі 30 025,49 грн за минулий період з 13.08.2025 по 05.05.2026, яку обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, яка складається з: 19 663,42 грн – заборгованість минулих періодів, джерело фінансування – Пенсійний фонд України (далі – минула заборгованість ПФУ); 10 362,07 грн – заборгованість минулих періодів, джерело фінансування Державний бюджет України (далі – минула заборгованість ДБУ).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 821, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Відповідно до п. 2 Порядку №821 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

судові рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці);

перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Порядок №821 застосовується до рішень судів, які набрали законної сили після набрання чинності Постановою №821.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Відповідно до положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України в рішенні від 25.12.1997 №9-зп зазначив, що положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Частина перша статті 55 Конституції України відповідає зобов`язанням України, які виникли, зокрема, у зв`язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 1950 рік), що згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зазначені норми Основного Закону України знайшли своє втілення у процесуальному законодавстві, зокрема у статті 14 КАС України, відповідно до положень якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд наголошує, що принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні у справі “Горнсбі проти Греції” (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91), Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

У рішенні від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (другий абзац підпункту 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018).

Водночас, ані Конституцією України, ані законами України, Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями з визначення порядку виплати пенсій, зокрема, на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, адже положеннями статті 129-1 Основного Закону чітко та безальтернативно закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом.

Крім того, суд враховує, що з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 втратила чинність та більше не може бути застосована, у тому числі, при виконанні судового рішення про перерахунок та виплату пенсії позивача в цій справі, оскільки Шостим апеляційним адміністративним судом 08.06.2026 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень”.

Постановою Верховного Суду від 10.09.2026 у справі №320/51895/25 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 залишено без змін.

У цьому рішенні насамперед зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України; суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист; прийнята з порушенням обов`язкових процедурних вимог Регламенту Кабінету Міністрів України. При цьому мета прийняття підзаконного нормативного акта не дотримана, а сам акт не виконує функцію деталізації нормативно-правових актів вищої юридичної сили та суперечить їм.

Згідно з частинами першою - третьою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на наступний правовий висновок, що зроблений ним: “Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.” (зокрема, постанови Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19, від 11.08.2023 року у справі №380/103/22, від 21.10.2025 року у справі № 600/193/24-а, від 17.02.2026 року у справі № 520/5814/24).

Враховуючи наведене до спірних правовідносин підлягають застосуванню Конституція України та Закон № 1058-IV, а не положення Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821, який їм суперечить.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо нездійснення виплати позивачу пенсії за віком, а також проведення її нарахування на виконання рішення суду із застосуванням Порядку №821.

Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2026 року по справі №520/3677/26.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 13.08.2025, визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у застосуванні до пенсії ОСОБА_1 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2025 без застосування постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821, здійснивши нарахування та виплату пенсії у розмірі 3725,00 грн. щомісячно, у строки, визначені статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної з 13.08.2025.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у застосуванні до пенсії ОСОБА_1 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2025 без застосування постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” від 14.07.2025 № 821, здійснивши нарахування та виплату пенсії у розмірі 3725,00 грн. щомісячно, у строки, визначені статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.