Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №520/11541/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2026 року № 520/11541/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРГ10У НОМЕР_3 ; 624 00. Харківська обд., АДРЕСА_3 ) щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 (РНОКПН НОМЕР_4 ; Місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) з військового обліку на підставі пункту З частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; АДРЕСА_5 ), внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПН НОМЕР_4 ; Місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

-судові витрати у повному обсязі покласти на Відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідач у відзиві зазначив, що із заявленими позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим вважає, що у задоволенні поданого позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей обліково-алфавітної книги призовників 1981 року народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача знято з військового обліку за рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2001 року на підставі статті 46 «б» Розкладу хвороб.

У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1486-ю від 10.04.2026 року позивачу повідомлено, що рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2001 року, на підставі якого ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Золочів) відсутнє. Разом з тим, у відповіді № 1486-ю від 10.04.2026 року додатково повідомлено, що зазначене рішення прийнято на підставі наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» № 2 від 04.01.1994 р., який наразі втратив чинність. Стаття 46 «б» Розкладу хвороб у редакції, чинній на момент прийняття рішення, визначала осіб як «непридатних до військової служби у мирний час, обмежено придатних у воєнний час», що відповідало ступеню обмеженості “6” за чинним на той час Положенням № 2. Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1486-ю від 10.04.2026 року, ця категорія осіб не підлягала та не підлягає виключенню з військового обліку — оскільки рішення приймалось щодо «зняття» (обмеженої придатності), а не «виключення» (повної непридатності) з військового обліку. Розмежування понять «зняття» та «виключення» з військового обліку.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Натомість, рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2001 року приймалося відповідно до наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 р. та визначало позивача як «непридатного до військової служби у мирний час, обмежено придатного у воєнний час» (ступінь обмеження 6), що відповідало статті 46 «б» Розкладу хвороб. Особи з таким ступенем не підлягали виключенню з військового обліку, а лише знімалися з нього у мирний час. Такі особи зберігають статус військовозобов`язаного у воєнний час та можуть бути повторно поставлені на облік. «Виключення з військового обліку» — це остаточний захід щодо осіб, визнаних цілковито непридатними до будь-якої військової служби (ступінь обмеження 7 за старим Положенням № 2). Такі особи втрачають статус військовозобов`язаного повністю.

Отже, оскільки позивачу у 2001 році було присвоєно ступінь обмеження 6 (а не 7), правові підстави для виключення його з військового обліку були відсутні як на момент прийняття рішення ВЛК, так і в подальшому.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключення з військового обліку здійснюється у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487), взяття на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) здійснюється лише після взяття зазначених громадян на військовий облік у відповідних ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) РТЦК та СП здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку у випадках, передбачених законодавством. У ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутнє рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.11.2001 року, що підтверджено відповіддю від 10.04.2026 № 1487-ю.

Позивач посилається на те, що у застосунку «Резерв+» у графі «постанова ВЛК» зазначено «непридатний з виключенням з військового обліку на підставі рішення ВЛК від 06.11.2001 року», однак відсутня інформація про виключення з обліку.

Присвоєний Позивачу статус «Непридатний з виключенням з військового обліку» у застосунку «Резерв+» свідчить про наявність у базі даних Реєстру відомостей щодо постанови ВЛК, однак відсутність запису про фактичне виключення пояснюється саме правовою природою прийнятого у 2001 році рішення ВЛК — воно стосувалося зняття, а не виключення з обліку, — та відсутністю первинного документа у відповідача.

Позивач у позовній заяві посилається на пункт а) частини 5 статті 37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до якого виключенню з військового обліку підлягають громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Рішення ВЛК 2001 року не містило формулювання «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» у тому сенсі, який вкладається у цю норму чинним законодавством. Нормативний акт, на підставі якого приймалося рішення (наказ МОУ № 2 від 04.01.1994 р.,), втратив чинність. Тому пряме застосування статті 37 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» до правовідносин, що виникли на підставі скасованого нормативного акта, є некоректним без встановлення змістовного та правового відповідника між нормами.

Дії відповідача були вчинені у повній відповідності до вимог чинного законодавства. У відповіді № 1486-ю від 10.04.2026 відповідач повідомив про відсутність рішення ВЛК у своєму розпорядженні. У відповіді № 1487-ю від 10.04.2026 Відповідач повідомив Позивача про те, що він знятий з військового обліку за обліково алфавітною книгою, та роз`яснив правову природу прийнятого рішення.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії-залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.