Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №638/18245/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/18245/26

Провадження № 2/638/10809/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27 червня 1997 року між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 789.Від даного шлюбу сторони мають двох спільних повнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільних неповнолітніх дітей у сторін немає. Останнім часом спільне життя позивача і відповідача не склалося. Сторони мають різні погляди на життя, втратили почуття взаємоповаги та підтримки. Сторони не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, проживають окремо (відповідач наразі постійно проживає за межами України) та фактично припинили шлюбно-сімейні відносини. Подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, воно суперечить його інтересам та інтересам сторін. Примирення між ними неможливе, наміри розірвати шлюб є остаточними.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 17.08.2026 прийнято та відкрито провадження по вказаній справі. Призначено судове засідання.

13.08.2026 від представника відповідачки ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах відповідачки ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, надійшла заява, в якій представник зазначив, що відповідачка проти розірвання шлюбу не заперечує, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим. Майнових та інших претензій до позивача немає.

У судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

27 червня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, про що зроблено відповідний актовий запис № 789, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторонами по справі не заявлено вимог щодо поділу майна подружжя та житлового спору, тому вказані питання судом не вирішуються при розгляді даної справи.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):

Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Так, відповідачка скористалася наданим правом та подала заяву про визнання позовних вимог.

Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що відповідачка у заяві про визнання позовних вимог не порушувала питання відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за можливе залишити відповідачці прізвище « ОСОБА_5 ».

Враховуючи, що позивач у позові просить залишити судові витрати за ним, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 10,12, 13, 49, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, місце народження Україна, с. Ківшарівка, Куп`янської Міськради, Харківської області) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянкою України, місце народження Україна, с. Слатіно, Дергачівського району, Харківської області), зареєстрований 27 червня 1997 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 789 від 27.06.1997.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачці ОСОБА_2 залишити – « ОСОБА_5 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов