Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №638/15816/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №638/15816/26

Суддя: Латка І. П.

Справа № 638/15816/26

Провадження № 3/638/3273/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

09 липня 2026 року до Шевченківського районного суду міста Харкова з Головного управління ДПС у Харківській області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1131/20-40-07-30 від 02 липня 2026 року директор ТОВ «НОВІ В`ЯЗАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ОСОБА_1 вчинила правопорушення у веденні бухгалтерського та податкового обліку, що призвело до наступних порушень: п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 187.1. ст. 187, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 21309277 грн, та занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду яке сплачується до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) на 247387 грн, п. 201.1. ст. 201, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені Кодексом для такої реєстрації, податкові накладні, чим порушено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Факт порушення встановлено актом перевірки від 02.07.2026 № 26101/20-40-07-04-05/39421067.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Чумак Роман Васильович звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про завищення від`ємного значення (рядок 21 декларації) на 21 309 277 грн; завищення податкового кредиту на 20 648 894 грн; заниження ПДВ до сплати на 247 387 грн; а також про нескладення і нереєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 907 770 грн.

Захисник зазначає, що уся доказова частина Акта побудована навколо однієї операції - продажу 4 плосков`язальних машин на користь ТОВ «Автолайф Центр» на суму 5 446 620 грн (у тому числі ПДВ 907 770 грн), яку орган вважає документально не підтвердженою. Однак сторона захисту з цим категорично не погоджується, оскільки Товариство є спеціалізованим імпортером і дистриб`ютором комп`ютеризованого в`язального обладнання японського виробника SHIMA SEIKI MFG. LTD, а також супутнього обладнання, запасних частин і програмного забезпечення. Обладнання ввозиться на митну територію України під окремими митними деклараціями з фіксацією індивідуальної митної вартості кожної одиниці за унікальним заводським серійним номером. Саме сплачений на митниці при ввезенні податок на додану вартість є основним чинником формування задекларованого від`ємного значення. Право на віднесення таких сум до податкового кредиту виникає за фактом сплати ПДВ під час митного оформлення (п. 198.2, п. 201.12 ст. 201 ПКУ) і підтверджується митними деклараціями. Це право не залежить від подальшої реалізації ввезеного товару та не може бути поставлене під сумнів через оцінку окремих операцій з продажу. Товариство має необхідну матеріально-технічну базу: орендоване складське приміщення площею 160 кв. м за адресою м. Харків, вул. Олександра Шпейєра, 131 (Договір оренди № 2 від 07.02.2025 з ТОВ «АГТ ПАРТС», акт приймання-передачі від 07.02.2025). Товариство здійснює діяльність в умовах воєнного стану у Харківському регіоні, продовжуючи виконувати зовнішньоекономічні контракти та сплачувати податки в повному обсязі.

Операцію з продажу ТОВ «Автолайф Центр» 4 плосков`язальних машин оформлено договорами від 03.03.2023 № 7 та від 17.05.2023 № 11 (з додатковою угодою від 29.03.2024 № 1), видатковими накладними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Розрахунки проведено в повному обсязі у безготівковій формі на суму 5 446 620 грн, заборгованість відсутня, що прямо зафіксовано у самому Акті. Реальний рух коштів є вагомим доказом товарності операції, який контролюючий орган не спростував належними доказами, а лише припущеннями. Одним з ключових аргументів Акта є невідповідність основного виду діяльності ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» (КВЕД 45.20 — технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) предмету придбаного товару (плосков`язальні машини). З цього податковий орган робить висновок про неможливість підтвердити реальність операції. Водночас, сторона захисту звернула увагу суду, що ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» окрім інших, має такі зареєстровані КВЕДи:

- 13.91 Виробництво трикотажного полотна

- 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу

- 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів

- 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу

- 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами

- 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами.

Вищенаведене свідчить про те, що уповноважений перевіряючий або не перевірив повний перелік КВЕДів, або свідомо проігнорував наявні зареєстровані КВЕДи ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР».

Таким чином, посилання контролюючого органу на невідповідність КВЕД ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» придбаному товару не відповідає дійсно зареєстрованим КВЕДам даного ТОВ та не може бути самостійною підставою для невизнання реальності господарської операції Товариства, оскільки стосується виключно сфери діяльності покупця, а не Товариства як продавця, яке виконало свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Щодо відсутності документів про транспортування товару ТОВ «Автолайф Центр», то захисник зазначив, що за умовами договорів купівлі-продажу від 03.03.2023 № 7 (пункт 2.4) та від 17.05.2023 № 11 (пункт 2.4), укладених з ТОВ «Автолайф Центр», транспортування товару здійснюється за рахунок покупця зі складу продавця. Відтак, відсутність відомостей про придбання ТОВ «Автолайф Центр» послуг з транспортування у третіх осіб є цілком очікуваною і логічною обставиною, яка узгоджується з договірними умовами сторін, а не є ознакою нереальності операції. Контролюючий орган, посилаючись на цю обставину як на доказ нереальності операції, не взяв до уваги умови самого договору, копія якого була надана в ході перевірки. Крім того, спосіб, яким покупець організовує вивезення придбаного товару - власним транспортом, орендованим транспортом, із залученням стороннього перевізника чи будь-яким іншим чином - є виключно питанням логістики покупця і жодним чином не стосується продавця. Обов`язок Товариства за договором купівлі-продажу вичерпується належною передачею товару покупцю в місці, погодженому сторонами (на складі Товариства), що й підтверджується видатковими накладними. Подальша організація перевезення товару перебуває поза межами договірних відносин Товариства з покупцем і не може ставитись Товариству за провину, так само як і не може бути покладена на Товариство перевірка того, яким саме способом і за допомогою яких засобів покупець реалізував своє право забрати товар.

Іншими підставами для висновку про недоведеність операції в Акті зазначено відсутність у видаткових накладних посади та прізвища відповідальної особи покупця; відсутність довіреностей на отримання товару; відсутність у ЄРПН відомостей про придбання покупцем послуг з транспортування; відсутність зростання показника «Незавершені капітальні інвестиції» у балансі покупця. Кожна з цих обставин має відношення виключно до обліку та документообігу покупця, а не Товариства, і жодна з них, окремо або в сукупності, не є прямим доказом фіктивності операції. Це виключно непрямі (опосередковані) ознаки, які самі собою не спростовують реальність поставки, здійсненої Товариством.

В Акті наведено зміст статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас, як на одну з підстав невизнання операції, контролюючий орган посилається на відсутність у видаткових накладних від 03.03.2023 № 2 та від 17.05.2023 № 13 посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції з боку покупця. При цьому в Акті не наведено жодного обґрунтування того, чому саме цей недолік перешкоджає ідентифікації особи покупця — юридичної особи, яка ідентифікується за повним найменуванням, кодом ЄДРПОУ, наявністю підпису уповноваженої особи та відбитком печатки (за наявності), тобто реквізитами, що містяться в самому документі.

Таким чином, контролюючий орган цитує норму права, яка прямо передбачає, що подібні недоліки не є підставою для невизнання операції, але робить протилежний висновок без будь-якого обґрунтування істотності виявленого недоліку саме у розрізі можливості ідентифікації сторони операції. Контролюючим органом не встановлено та в Акті не наведено жодного прямого доказу нереальності операції: не встановлено пов`язаності Товариства з ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР», не встановлено повернення грошових коштів Товариству або пов`язаним з ним особам, не встановлено фіктивності самого ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» як суб`єкта господарювання, не встановлено відсутності товару як такого. При цьому оплата за товар отримана Товариством в повному обсязі безготівковим шляхом, що прямо визнається в Акті, заборгованість станом на 30.04.2026 відсутня. Реальність надходження коштів на рахунок Товариства контролюючим органом не заперечується.

Таким чином, реальність операції з реалізації обладнання на адресу ТОВ «Автолайф Центр» обґрунтована у пунктах 1.1.–1.4. цих заперечень і підтверджується сукупністю обставин, які контролюючий орган не спростував жодним прямим доказом: повним безготівковим розрахунком у сумі 5 446 620 грн за відсутності заборгованості (що прямо визнано в Акті), зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, наявністю реального товару — плосков`язальних машин Shima Seiki, ввезених під конкретними митними деклараціями з індивідуальними заводськими серійними номерами. Контролюючим органом не встановлено ані фіктивності ТОВ «Автолайф Центр» як суб`єкта господарювання, ані пов`язаності сторін, ані повернення коштів Товариству, тобто жодної з ознак, що свідчили б про безтоварність чи безпідставність правочину.

Вказані обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП виключає провадження у справі.

Крім того захисник зазначив, що на час розгляду справи закінчився строк накладення стягнення, встановлений у ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

В судове засідання ОСОБА_1 та її захисник не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Щодо ОСОБА_1 адміністративний протокол складено за порушення керівником підприємства встановленого законом порядку податкового обліку.

Зі змісту протоколу № 1131/20-40-07-30 від 02 липня 2026 року та Акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість від 02.07.2026 № 26101/20-40-07-04-05/39421067, вбачається, що порушення ОСОБА_1 податкового обліку полягало у недотриманні вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 187.1. ст. 187, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) та вимог п. 201.1. ст. 201, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (не складено і не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені Кодексом для такої реєстрації).

Дослідженням Акту від 02.07.2026 № 26101/20-40-07-04-05/39421067, який покладено контролюючим органом покладено в основу висновку про вчинення правопорушення, встановлено, що вказані порушення вимог Податкового кодексу України (завищення від`ємного значення (рядок 21 декларації), завищення податкового кредиту, заниження ПДВ, нескладення і нереєстрація податкових накладних) допущено у зв`язку з вчиненням однієї операції - продажу 4 плосков`язальних машин на адресу ТОВ «Автолайф Центр» на суму 5446620 грн (у тому числі ПДВ 907770 грн), яку орган вважає документально не підтвердженою.

З такими висновкам податкового органу суд погодитися не може з огляду на таке.

Так, відповідно до Акту висновок про неможливість підтвердити реальність операції ґрунтується на невідповідності основного виду діяльності ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» (КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) предмету придбаного товару (плосков`язальні машини). Проте, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР», окрім інших, має такі зареєстровані КВЕДи: 13.91 Виробництво трикотажного полотна; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами.

Вказані обставини свідчать, що уповноважений перевіряючий орган не перевірив повний перелік КВЕД ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР», що свідчить про невідповідність висновків Акту фактичним обставинам справи, які мають суттєве значення.

Крім того, суд наголошує, що чинне законодавство України не покладає на продавця обов`язку перевіряти відповідність предмета договору купівлі-продажу видам економічної діяльності покупця, зазначеним у Єдиному державному реєстрі, та не ставить дійсність правочину в залежність від того, як покупець в подальшому використовує або має намір використовувати придбаний товар.

Відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути будь-який товар, а частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України на продавця покладено лише обов`язок передати товар покупцеві. Мета придбання товару та подальше його використання перебувають у сфері господарської свободи покупця (стаття 6 Цивільного кодексу України) і не є предметом контролю або відповідальності продавця.

Юридична особа, зареєстрована в Україні, має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом, незалежно від того, чи внесені відповідні КВЕД до реєстраційних даних. Сам факт того, що придбання не відповідає основному задекларованому виду діяльності покупця, не є встановленим законом критерієм нереальності господарської операції та не покладає на продавця обов`язку з`ясовувати економічну доцільність придбання для покупця.

Таким чином, посилання контролюючого органу на невідповідність КВЕД ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» придбаному товару не відповідає дійсно зареєстрованим КВЕДам даного ТОВ та не може бути самостійною підставою для невизнання реальності господарської операції Товариства, оскільки стосується виключно сфери діяльності покупця, а не Товариства як продавця, яке виконало свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

Щодо відсутності документів про транспортування товару ТОВ «Автолайф Центр», про що зазначено у Акті, суд зазначає, що відповідно до умов договорів купівлі-продажу від 03.03.2023 № 7 (пункт 2.4) та від 17.05.2023 № 11 (пункт 2.4), укладених з ТОВ «Автолайф Центр», транспортування товару здійснюється за рахунок покупця зі складу продавця. Відтак, відсутність відомостей про придбання ТОВ «Автолайф Центр» не є ознакою нереальності операції. Контролюючий орган, посилаючись на цю обставину як на доказ нереальності операції, не взяв до уваги умови самого договору.

Крім того, спосіб, яким покупець організовує вивезення придбаного товару є виключно питанням логістики покупця і жодним чином не стосується продавця. Обов`язок Товариства за договором купівлі-продажу вичерпується належною передачею товару покупцю в місці, погодженому сторонами (на складі Товариства), що й підтверджується видатковими накладними. Подальша організація перевезення товару перебуває поза межами договірних відносин Товариства з покупцем і не може ставитись Товариству за провину, так само як і не може бути покладена на Товариство перевірка того, яким саме способом і за допомогою яких засобів покупець реалізував своє право забрати товар.

Зі змісту Акту також вбачається, що іншими підставами для висновку про недоведеність операції в Акті зазначено відсутність у видаткових накладних посади та прізвища відповідальної особи покупця; відсутність довіреностей на отримання товару; відсутність у ЄРПН відомостей про придбання покупцем послуг з транспортування; відсутність зростання показника «Незавершені капітальні інвестиції» у балансі покупця. Водночас, кожна з цих обставин має відношення виключно до обліку та документообігу покупця, а не Товариства, і жодна з них, окремо або в сукупності, не є прямим доказом фіктивності операції. Це виключно непрямі (опосередковані) ознаки, які самі собою не спростовують реальність поставки, здійсненої Товариством.

Суд також враховує, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, висновки податкового органу про невизнання операції у зв`язку відсутністю у видаткових накладних від 03.03.2023 № 2 та від 17.05.2023 № 13 посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції з боку покупця, не відповідають вимогам закону, оскільки в Акті не наведено жодного обґрунтування того, чому саме цей недолік перешкоджає ідентифікації особи покупця - юридичної особи, яка ідентифікується за повним найменуванням, кодом ЄДРПОУ, наявністю підпису уповноваженої особи та відбитком печатки (за наявності), тобто реквізитами, що містяться в самому документі.

Зі змісту Акту вбачається, що контролюючим органом не встановлено та в Акті не наведено жодного прямого доказу нереальності операції: не встановлено пов`язаності Товариства з ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР», не встановлено повернення грошових коштів Товариству або пов`язаним з ним особам, не встановлено фіктивності самого ТОВ «АВТОЛАЙФ ЦЕНТР» як суб`єкта господарювання, не встановлено відсутності товару як такого.

При цьому, з наданих стороною захисту доказів встановлено, що оплата за товар отримана Товариством в повному обсязі безготівковим шляхом, що також прямо визнається в Акті, а заборгованість станом на 30.04.2026 відсутня. Реальність надходження коштів на рахунок Товариства контролюючим органом не заперечується.

Таким чином, реальність операції з реалізації обладнання на адресу ТОВ «Автолайф Центр» підтверджується сукупністю обставин, які контролюючий орган не спростував жодним прямим доказом: повним безготівковим розрахунком у сумі 5446620 грн за відсутності заборгованості, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, наявністю реального товару - плосков`язальних машин Shima Seiki, ввезених під конкретними митними деклараціями з індивідуальними заводськими серійними номерами. Натомість, контролюючим органом не встановлено ані фіктивності ТОВ «Автолайф Центр» як суб`єкта господарювання, ані пов`язаності сторін, ані повернення коштів Товариству, тобто жодної з ознак, що свідчили б про безтоварність чи безпідставність правочину.

На переконання суду, ця обставина має вирішальне значення для оцінки числових висновків Акта, оскільки задеклароване завищення податкового кредиту на 20648894 грн та від`ємного значення на 21309277 грн не є самостійними порушеннями і жодним чином не пов`язане з неправильним формуванням податкового кредиту. Підтвердження реальності операції автоматично усуває підставу для всіх похідних донарахувань, враховуючи, що задеклароване завищення податкового кредиту та від`ємного значення є суто арифметичним наслідком невизнання податковим органом однієї господарської операції, багаторазово перенесеним по звітних періодах.

Таким чином, у зв`язку з підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Автолайф Центр», уся визначена Актом сума завищення податкового кредиту 20 648 894 грн та від`ємного значення 21 309 277 грн підлягає виключенню в повному обсязі.

Сукупність встановлених судом обставин свідчать про те, що ОСОБА_1 як керівник ТОВ «НОВІ В`ЯЗАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не допустила порушення вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, п. 187.1. ст. 187, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) та вимог п. 201.1. ст. 201, пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (не складено і не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені Кодексом для такої реєстрації), як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу у її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. 7, 9, 163-1, 245, 251-252, 256, 278, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua