Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №638/7798/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/7798/26

Провадження № 3/638/1949/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківський районний суд м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

30.03.2026 року о 10 год 20 хв у м. Ізюмі, по дорозі Київ-Харків-Довжанський 632 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 0695. Результат огляду 2,06 проміле. З результатом згоден. Факт правопорушення зафіксовано на бодікамеру Тексар №65 та 51. Від керування відсторонений. Своїми діями порушив п. 2.9.а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, положення ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов`язковою участі особи при розгляді справ за ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

У судовому засіданні адвокат Строгий В.Ф. надав пояснення з приводу протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Просив зупинити розгляд справи у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі. Зазначив, що ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає з підстав викладених у письмових поясненнях. Також, повідомив, що наявний факт накладання подвійного стягнення, оскільки судом винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Суд розглянув клопотання і приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

За змістом ст. 268 КУпАП суд може розглянути справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 цього Кодексу, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 скористався допомогою адвоката Строгого В.Ф. який діє в його інтересах і має право подати до суду пояснення (заперечення), клопотання та докази у даній справі. Більш того, ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

Повноваження суду на зупинення розгляду справи про адміністративне правопорушення є дискреційними.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що клопотання адвоката Строгого В.Ф. про зупинення провадження не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР України).

Згідно підп. а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735).

Відповідно до п. 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Особи, які порушують Правила дорожнього руху України, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627649 від 30.03.2026;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, проба позитивна 2,06 проміле;

- роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6820, прилад № ARSM 0695, дата та час тесту – 30.03.2026 о 10:25 год, результат тесту № 66 – 2.06 проміле;

- відеозаписом правопорушення з бодікамер №65, №51;

- рапортом поліцейського УПП в Харківській області ДПП В. Лобушко від 30.03.2026,

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.03.2026,

- копією посвідчення водія НОМЕР_2 ,

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6934081 від 30.03.2026 за ч. 1 ст. 126 КУпАП,

- довідкою начальника САП Ізюмського РУП ГУНП в Харківської області Р. Спорника від 06.04.2026.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627649 від 30.03.2026.

Щодо доводів захисника Строгого В.Ф. про те, що 30.03.2026 року стосовно ОСОБА_1 було складено два протоколи про адміністративне правопорушення, а саме за ч.3 ст.172-20 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП, що свідчить про подвійне притягнення до адміністративної відповідальності за одне й те саме діяння.

Дійсно, відповідно до п.8 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Натомість, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №627649 від 30.03.2026 року та копії постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.07.2026. наданої стороною захисту, відповідно до змісту даної постанови суду ОСОБА_1 30.03.2026 о 10:45 год. було виявлено на території тимчасового розташування військової частини, тобто в іншому місці та за інших обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №627649 від 30.03.2026.

Крім того, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивною стороною правопорушення, є керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Суб`єктом правопорушення є водії транспортних засобів.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є не тільки факт її перебування у стані алкогольного сп`яніння, а і факт керування нею транспортним засобом у такому стані.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у виконанні обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду. Суб`єкт вказаного правопорушення є спеціальним, а саме військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Тож, підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП став не тільки факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а і факт керування ним транспортним засобом у такому стані.

Посилання про те, що наявний факт подвійного притягнення до адміністративної відповідальності апеляційним судом не приймається, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.07.2026 закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи захисника Строгого В.Ф. про те, що ОСОБА_1 двічі притягується до адміністративної відповідальності за одне й те саме діяння - є суб`єктивними та безпідставними.

Щодо доводів захисника Строгого В.Ф. про те, що ОСОБА_1 одразу повідомив, що є військовослужбовцем та виконує службове завдання, що огляд його підзахисного як військовослужбовця мав бути проведений у відповідності до вимог ст.266-1 КУпАП, а не у загальному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців Збройних Сил Українина стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння,щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наявного відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції на стаціонарному блокпості у м. Ізюм. Під час спілкування з поліцейськими останній зазначив, що є військовослужбовцем, що відображено і у матеріалах справи, однак, не акцентував увагу на своєму особливому статусі, не вказував, що виконує будь-яке службове завдання, а також не надавав жодного документу для огляду, який би підтверджував його особливий статус, виконував будь-яке службове завдання.

При цьому, матеріали судового провадження не містять жодного документу на підтвердження тих обставин, якими захисник обґрунтовує необхідність проведення огляду ОСОБА_1 у відповідності до ст.266-1 КУпАП. Не надано таких документів ОСОБА_1 чи стороною захисту і до суду.

З огляду на викладене, можна зробити цілком обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 перебував поза межами території будь-якої військової частини та не виконував в той час жодних військових обов`язків, а тому на той момент у працівників поліції існувала обґрунтована презумпція для застосування саме загальної процедури огляду, передбаченої ст.266 КУпАП.

Разом із тим, суд звертає свою увагу на положення статті 15 КУпАП, згідно якої військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При цьому, виклик на місце події співробітників ВСП (Військової служби правопорядку), як на тому акцентує свою увагу адвокат, не блокує і не зупиняє роботу інспекторів патрульної поліції, оскільки повноваження складати протокол за ст.130 КУпАП (у даному випадку) належать виключно уповноваженим посадовим особам Національної поліції. Факт присутності або відсутності ВСП на місці події не є підставою для закриття справи чи уникнення особи від відповідальності.

Таким чином, доводи захисника про порушення порядку направлення та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, повинен був проводитись у відповідності до ст.266-1 КУпАП, суд знаходить необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до приписів п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 , як військовослужбовець, звільнений від сплати судового збору у провадженні по даній справі.

Керуючись ст. 40-1, 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя О.В. Шишкін