Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №610/2480/25 — Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я (заочне)

Іменем України

610/2480/25 2/610/255/2026 17 вересня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участі

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 14.09.2021 між ОСОБА_1 та АТ "УКРСИББАНК", в сумі 83972 гривні, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеного 14.09.2021кредитного договору № 98129944000 відповідачу було надано кредит в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту.

17.04.2024 між АТ "УКРСИББАНК"та ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ"було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором було відступлене на користь позивача.

Відповідач порушив умови кредитного договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості за договором.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 11).

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 78), однак на пошту за отриманням судової повістки і в судове засідання не з`явився (а.с. 88-89, 94-95, 105-106), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, поважності неявки не убачається.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

14.09.2021 ОСОБА_1 власноруч було підписано анкету-заяву на надання споживчого кредиту (а.с. 34).

Після чого 14.09.2021 року між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98129944000, предметом якого було надання грошових коштів для особистих потреб, на споживчі цілі, у безготівковій формі в сумі 50000 грншляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, сума ліміту кредитування за умови надання додаткового кредиту – до 200000 грн, а процентна ставка на суму кредитної заборгованості за умови надання додаткового кредиту – 55 % річних, на строк до 24 місяців.

Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах Тарифного плану Картка з лімітом «Шoппінг 55% Grace» окремий поточний рахунок НОМЕР_1 , до якого випускається платіжна картка, у національній валюті України (картковий рахунок), який використовується та обслуговується згідно цього договору та Правил.

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 14.05.2024. Розмір ануїтетного платежу становить 3463 грн. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 14 числа (включно) кожного місяця.

Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних. Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому Правилами. Процентна ставка понад встановлений договором термін – 7,00001 % річних.

Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього Договору та додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, відповідно до якого щомісячна комісія за управління кредитом 3,8% від суми кредиту (включається до суми ануїтентного платежу), комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу – 500 грн.

Кредитний договір підписано власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с. 14-24, 25-26).

Аналогічні умови наведені у паспорті споживчого кредиту, який відповідач також 14.09.2021 підписав власноручним підписом, в якому, крім іншого, встановлено, що строк кредитування становить 32 місяці (а.с. 30-32).

Матеріалами справи також підтверджується, що того ж дня ОСОБА_1 власноруч підписав графік платежів, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 27-29, 33).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та часткове погашення заборгованості підтверджено випискою за кредитним договором № 98129944000 з 14.09.2021 до 16.04.2024, складеною АТ "УКРСИББАНК" (а.с. 39-47).

Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 17.04.2024становить 83972 грн, з яких 42172 грн – заборгованість за тілом кредиту, 41800 грн – заборгованість за комісійними винагородами.

Викладене підтверджується довідками-розрахунками заборгованості (а.с. 48-51).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17.04.2024 між АТ "УКРСИББАНК" та позивачем укладено Договір факторингу № 271, у відповідності до умов якого АТ "УКРСИББАНК"за плату відступає ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ", а ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ"зобов`язується прийняти права вимоги, які відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників, який підписується сторонами у паперовому вигляді (а.с. 52-54).

Згідно з п. 4.1 договору факторингу право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги (Додаток № 2 до цього Договору).

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію акту приймання-передачі права вимоги від 17.04.2024, за яким у відповідності та на виконання договору факторингу клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, та копію платіжного доручення № 401 від 17.04.2024 на суму 2162841,66 грн (призначення платежу: плата згідно з договором факторингу № 271 від 17.04.2024) (а.с. 59, 100).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98129944000 від 14.09.2021 у сумі 83972 грн (а.с. 55-58).

За правилом ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивачем відповідачу надсилалась письмова досудова вимога за вих. № 2171908579-АВ від 18.07.2024 про сплату заборгованості у розмірі 83972 грн(а.с. 60).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з цього, відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитним договором.

Внаслідок задоволення позову судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

22.01.2025 між ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ"та адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною укладено договір про надання правої допомоги № 49648956, відповідно до умов якогоадвокат доручає, а клієнт приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 61-63, 64, 67).

Згідно з додатковою угодою від 01.07.2025 № 98129944000до договору про надання правової допомоги № 49648956адвокат Міньковська А.В. зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 65).

Відповідно до акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.07.2025 сторони підтвердили, що адвокат надала, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 10000 грн, а також, що оплата здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (а.с. 66).

Із огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, які є фактично понесеними.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі "Чоліч проти Хорватії" (ИOLIЖ v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій–п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14, від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.07.2025 загальна вартість робіт (послуг) склала 10000 грн, з яких: правовий аналіз обставин спірних відносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ" 2 години - 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 2 години - 5000 грн, формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 1 година – 1000 грн, подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням 1 година – 1000 грн.

Проте заявлені витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями статті 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Надавши оцінку доказам на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, досвід адвоката, принципи співмірності та розумності судових витрат, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в іншій частині не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ"заборгованість за кредитним договором в сумі 83972 гривні.

3)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ"2422,40 гривні судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днівз дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРФІНСТАНДАРТ", місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Б, оф. 503, код ЄДРПОУ 41153878.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Стригуненко В.М.