Суд: Голованівський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №386/1401/26
Суддя: Гут Ю. О.
Справа № 386/1401/26
Провадження № 2/386/774/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого судді Гут Ю. О.
з участю секретаря судового засідання Корніцької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Голованівськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
в с т а н о в и в :
Директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Гаталія Костіна звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»» заборгованості за кредитним договором №010/0209/82/057369 від 17.03.2016 року в сумі 28 949,52 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.03.2016 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №010/0209/82/057369, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000, 00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку та зобов`язався повернути його у строк до 17.03.2020 року включно та сплатити відсотки у розмірі 25 ,00 %.
20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-Р, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0209/82/0527369.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0209/82/0527369.
Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», враховуючи положення ст.ст. 514,516 ЦК України, набуло право вимоги за договором №010/0209/82/057369, який укладений між «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості за договором №010/0209/82/057369 від 17.03.2016 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, становить в сумі 28 949,52 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 20837.40 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3135.31 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 3762.54 грн.;нараховані 3% річних -1214.27 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача цю заборгованість та судові витрати.
В судове засідання представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, рекомендований лист повернувся без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказною адресою», тобто вважається повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи у її відсутність або відкладення розгляду справи та відзив на позов не подавав.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .
Суд, з`ясувавши обставини справи дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 17.03.2016 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №010/0209/82/057369, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000, 00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку та зобов`язався повернути його у строк до 17.03.2020 року включно та сплатити відсотки у розмірі 25 ,00 %.
20.09.2020було укладено договір № 114/2-19-Р, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0209/82/0527369.
10.01.2024було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0209/82/0527369.
Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», враховуючи положення ст.ст. 514,516 ЦК України, набуло право вимоги за договором №010/0209/82/057369, який укладений між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості за договором №010/0209/82/057369 від 17.03.2016 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, становить в сумі 28 949,52 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20837.40 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3135.31 грн.; інфляційні збитки - 3762.54 грн.; 3% річних -1214.27 грн.
Також факт надання відповідачу кредиту підтверджено випискою наданою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів за період з 17.03.2016 по 20.09.2019 .
З 17.03.2016 відповідач користувався кредитними коштами, наданими банком, проте згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем, відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним не виконує, у зв`язку із чим, має заборгованість в сумі 28 949,52 грн.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №010/0209/82/057369 від 17.03.2016 року, ОСОБА_1 не оспорював заявлені до нього позовні вимоги та протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, а відтак, враховуючи викладене, суд задовольняє позов.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2662,40 грн..
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 13000, 00 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявка про надання юридичної допомоги № 2042 від 01.06.2026 року, витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року, прайс-лист виконаних адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» з переліком наданих послуг.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на правову допомогу, тому така вимога підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89,133, 137, 141, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загальну суму заборгованості за кредитним договором №010/0209/82/057369 від 17.03.2016 року в сумі 28 949 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять),52 грн
- судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві), 40 грн.,
- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) ,00 грн.
Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 01133, м. Київ, вул..Мечнікова, буд.3, офіс 306, Код ЄДРПОУ : 44276926.
Місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Гут Ю. О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua