Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №354/981/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/981/26

Провадження № 3/354/469/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Державної податкової служби України в Івано-Франківській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії №1159 від 25.06.2026 року, громадянин ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання, чим порушено ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових норм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 року №4196-ІХ зі змінами та доповненнями.

У судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Романишин Д.М. у судове засідання не з`явився, направив через підсистему «Електронний суд» клопотання про закриття адміністративного провадження. Вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Так на підтвердження зазначених у протоколі обставин долучено акт фактичної перевірки від 25.06.2026 рок, вих.№12800/09/18/РРО/ НОМЕР_1 . Водночас за змістом п.2.2.12 акта у ході фактичної перевірки встановлено лише факт проведення контрольної розрахункової операції без застосуування РРО (программного РРО, розрахункової книжки) під час продажу двох чашок кави по 60 грн., на загальну суму 120 грн. Жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 до або після зазначеної контрольної операції систематично здійснював продаж товарів, надавав послуги, отримував від такої діяльності дохід, організовував її та здійснював на власний ризик, до матеріалів справи не долучено. Таким чином, матеріали справи підтверджують лише факт проведення однієї контрольної операції, однак не доводять здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації. В даному випадку, протокол не забезпечує належної конретизації інкримінованого правопорушення, оскільки наведене в ньому нормативне обгрунтування не узгоджується з фактиченим описом діяння. За умови оцінки зазначеної в протоколі контрольної операції як факту реалізації товару, вона сама по собі не підтверджує систематичного здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності. А отже відсутні докази, які б дозволяли зробити висновок, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність як самостійна особа без державної реєстрації.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, врахувавши пояснення захисника, суд приходить до переконання, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стеттаю 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною першою ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення виражається у таких формах: 1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання; 2) провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично і на власний ризик.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії №1159 від 25.06.2026 року складено за відсутності будь-яких фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Так долучений до протоколу акт фактичної перевірки №090546 від 25.06.2026 року не може слугувати належним доказом на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання, оскільки у ньому зафіксовано лише одну розрахункову операцію-реалізацію 25.06.2026 року двох чашок кавіи по ціні 60,00 грн на загальну суму 120,00 грн

У справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 здійснювалась систематична господарська діяльність, пов`язана із наданням третім особам послуг з реалізації страв та він отримував відповідний дохід.

Відповідно до приписів ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин, суд приходить до переконання про те, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення день та час господарської діяльності із перевезення вантажу.

У відповідності до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення - п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 164, 247, 251, 254, 256, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК