Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №347/2019/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2019/26

Провадження № 2/347/1374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

17 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

12.08.2026 року представник позивача адвокат Беньковський В. А. подав до суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 грудня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали між собою шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що свідчить актовий запис №190. Після реєстрації шлюбу прізвище відповідача залишилося ОСОБА_3 .

Під час шлюбу у подружжя народилася одна дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час проживає з матір`ю. Спір щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків – відсутній.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у подружжя відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння.

Спільне життя у позивача з ОСОБА_2 склалося негативно, вони так і не досягли взаєморозуміння, їхні погляди на сімейні цінності та ведення спільного господарства виявились розбіжними. Фактично шлюб набув формального характеру, оскільки вже тривалий час подружжя проживає окремо та не веде спільного господарства. Спроби примирення результатів не дали, сімейні відносини тільки ускладнились. А тому збереження сім`ї є неможливим, і суперечить інтересам сторін та інтересам дитини.

Позивач не бажає і не має подальшого наміру підтримувати чи відновлювати з ОСОБА_2 сімейні стосунки, а тому наполягає на розірванні шлюбу без надання терміну на примирення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив шлюб між ними розірвати.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак у позовній заяві (а. с. 4) адвокат Беньковський В. А. просив розгляд справи проводити без участі позивача, позов просив задовольнити, термін на примирення не надавати.

Відповідач в судове засідання не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а. с. 18-19), про причину неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Судом також розміщувалось оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 16).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду на 17.09.2026 року.

Про судове засідання відповідач повідомлялася належним чином (а. с. 18). Згідно з трекінгом відстеження АТ «Укрпошта», поштове відправлення, надіслане ОСОБА_2 Косівським районним судом, 18.08.2026 було вручено одержувачу (а. с. 19).

Одночасно із цим, судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/2019/26 відповідача ОСОБА_2 (а. с. 16).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 24 грудня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №190, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 24.12.2007 року (а. с. 5).

Відповідно до копії паспорта та Витягу з реєстру територіальної громади, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 (а. с. 6-7).

Відповідно до копії витягу зі свідоцтва про народження та копії перекладу з французької мови витягу зі свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 16.07.2002 року – ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 8-9).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на цей час не підтримують сімейних стосунків та проживають окремо. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, про що однозначно і категорично ствердив у тексті позовної заяви.

Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, та зважаючи на те, що на теперішній час, зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім`ї немає, а шлюб між сторонами носить формальний характер, в зв?язку із чим подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

В зв?язку з наведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України), і документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України).

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання цим рішенням законної сили воно підлягає направленню судом до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 89, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 грудня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №190 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула