Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №343/111/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/111/26

Провадження №: 2/343/312/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого - судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання - Бойків В.П.,

з участю адвоката - Кобилинець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за договором № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року в розмірі 197 408,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 14 грудня 2024 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця було укладено договір № 472283-КС-003 про надання кредиту, що підписаний одноразовим ідентифікатором в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вимог вказаного Закону відповідачці направлено пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, яку остання прийняла, тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор «UА-8504», який відправлено на номер мобільного телефону ОСОБА_1 . Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит в сумі 75 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності та платності. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Відповідачка на виконання умов вищевказаного договору № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року здійснила часткову сплату боргу на загальну суму 12 790,00 грн., тобто вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору. Однак, на даний час ОСОБА_1 кредитні кошти не повернула у повному обсязі та не виконала інші грошові зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 07.01.2026 року у неї виникла заборгованість в розмірі 197 408,00 грн., з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 69 750,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 073,00 грн., заборгованість по відсотках згідно ст. 625 ЦК України - 37 500,00 грн. та заборгованість за простроченими платежами за комісією - 10 085,00 грн. Такі дії свідчать про відмову відповідачки від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю № 15 від 03.11.2025 року (т. 1 а.с. 233) Виноградов Ю.Е. заявлені позовні вимоги підтримав, зіславшись на вищевикладені обставини та просив позов задоволити повністю, вказавши, що відповідачка ОСОБА_1 не заперечує того факту, що вона пройшла процедуру верифікації добровільно та без тиску, однак стверджує, що кредитний договір та кошти за цим кредитом отримано іншими особами. Проте, відповідачкою не надано суду жодних доказів того, що вона зверталася до поліції з відповідною заявою за фактом вчинення відносно неї шахрайських дій та що з цього приводу відкрито кримінальне провадження. Крім того, відповідачка здійснила один платіж на погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання нею кредитного договору, а подальші її дії спрямовані на ухилення від виконання свого зобов`язання.

Також представником позивача Виноградовим Ю.Е. через систему «Електронний суд» 24.06.2026 року подано додаткові пояснення (т. 2 а.с. 32-67), в яких зазначено про те, що кредитний договір № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року було укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора, дистанційно, в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», та підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачка на веб-сайті кредитодавця зареєструвалася в особистому кабінеті, внесла свої анкетні дані, зокрема, номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Тоді відповідачка подала заявку на отримання кредиту, яку було погоджено кредитодавцем та надіслано в особистий кабінет ОСОБА_1 оферту на укладення кредитного договору, а на номер мобільного телефону, вказаний останньою в анкеті, одноразовий ідентифікатор для прийняття оферти, з якою відповідачка попередньо ознайомилася. Після цього ОСОБА_1 ввела одноразовий ідентифікатор, чим акцептувала оферту. Оригінал кредитного договору був розміщений в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця в цілодобовому постійному доступі, а також був додатково направлений на електронну адресу позичальника. Крім того, під час укладення кредитного договору відповідачка проходила відеоверифікацію, під час якої зазначила, що вона самостійно подала заявку на отримання кредиту, надала повну згоду на проведення відеоверифікації та фотофіксації екрану з її зображенням та зображеннями документів, що посвідчують її особу, підтвердила, що на неї не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту, зазначила свій номер телефону НОМЕР_2 , серію та номер паспорта, дату свого народження. Більше того, відповідачка здійснила платіж за кредитним договором, тобто вчинила конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АТ № 1119725 від 16.03.2026 року (т. 1 а.с. 115) адвокат Кобилинець Т.В. позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні. ОСОБА_1 вказала, що вона дійсно здійснила один платіж на погашення заборгованості за кредитом на суму близько 12 000,00 грн., однак даний договір не укладала, а лише пройшла процедуру верифікації. Банківська картка, на яку було зараховано кредитні кошти, оформлена на її ім`я третіми особами, вона коштами не користувалася, а стала жертвою шахраїв.

10 вересня 2026 року від представника відповідачки адвоката Кобилинець Т.В. на електронну пошту суду надійшло клопотання, в якому вона просила розгляд справи закінчувати за її та відповідачки відсутності, в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Бізнес Позика» відмовити в повному обсязі (т. 2 а.с. 210).

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 472283-КС-003 від 14.12.2024 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти такий договір, договору № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року та паспорта споживчого кредиту від 14.12.2024 року, що підписані позичальником електронним підписом одноразовими ідентифікаторами «UA-8504» та «UA-7340» (т. 1 а.с. 16-49), ТзОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн. на строк 24 тижні на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит до 31.05.2025 року та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 даного кредитного договору, стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 0,7 % в день. Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово у день його видачі та складає 15 000,00 грн.

З пункту 12 договору № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року «Реквізити та підписи сторін» та анкети клієнта від 07.01.2026 року (т. 1 а.с. 51) встановлено, що відповідачка для перерахування коштів вказала електронний платіжний засіб за № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 пройшла відповідні етапи взаємодії в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця ТзОВ «Бізнес Позика», що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення договору № 472283-КС-003 від 14.12.2024 року (т. 1 а.с. 50).

Як вбачається з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», ОСОБА_1 14.12.2024 року о 14:41 год. на підставі кредитного договору № 472283-КС-003 від 14.12.2024 року позивачем було перераховано на банківську картку № НОМЕР_3 кредитні кошти в розмірі 75 000,00 грн. (т. 1 а.с. 52).

Даний факт також підтверджується повідомленням № 8499-В від 21.04.2026 року (т. 1 а.с. 139), наданим АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2026 року про витребування доказів, з якого встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську платіжну картку за № НОМЕР_1 , на яку 14.12.2024 року о 14:41 год. здійснено зарахування переказу на суму 75 000,00 грн. від ТзОВ «Бізнес Позика».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 14.12.2024 року відповідачці було направлено пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, яку остання прийняла, підписавши договір № 472283-КС-003 про надання кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «UA-8504» та отримала від ТзОВ «Бізнес Позика» грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн. на свій банківський рахунок. Умови кредитування визначені Правилами надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» (т. 1 а.с. 53-65), які визначають умови кредитування, права та обов`язки сторін, а також містять іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору.

ТзОВ «Бізнес Позика» надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

Як вбачається з наданої позивачем довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (т. 1 а.с. 12-15), станом на 06.01.2026 року у відповідачки наявна заборгованість за договором № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року в розмірі 197 408,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 69 750,00 грн., заборгованість по відсотках, нарахованих в межах строку кредитування, - 80 073,00 грн., 10 085,00 грн. - заборгованість по комісії та 37 500,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України.

З цього ж розрахунку вбачається, що відповідачка 18.12.2024 року здійснила платіж на погашення заборгованість за кредитом на суму 12 790,00 грн., що були зараховані як оплата за тілом кредиту (5 250,00 грн.), відсотками (2 625,00 грн.) та комісією (4 915,00 грн.), тобто вчинила дії, що свідчать про визнання нею договору № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року.

Суд погоджується з тим, що відповідачка ОСОБА_1 не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів і комісії за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, внаслідок чого за нею правомірно числиться заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 69 750,00 грн., за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 80 073,00 грн. та по сплаті комісії за видачу кредиту в розмірі 10 085,00 грн.

При цьому, посилання відповідачки на те, що вона даний кредитний договір не укладала, а лише пройшла процедуру верифікації і банківську картку оформлено на її ім`я третіми особами, суд вважає голослівними та такими, що спрямовані на ухилення від виконання кредитних зобов`язань, оскільки жодних доказів, які б свідчили про вчинення відносно відповідачки шахрайських дій, суду не надано, зокрема, відсутні звернення ОСОБА_1 з цього приводу до органів поліції чи кредитора. Більше того, реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів було вказано відповідачкою у самому договорі № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року, що підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження укладення договору позивач надав візуальну форму послідовності дій щодо укладення електронного договору № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року (т. 1 а.с. 50), з якої вбачається, що 14.12.2024 року ОСОБА_1 ідентифікувалася в ІТС кредитодавця та створила особистий кабінет, доступ до якого доступний лише їй, надала товариству необхідну інформацію для формування належної пропозиції, ознайомилася і підписала одноразовим ідентифікатором «UA-7340» паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних, ознайомилася з офертою та прийняла її умови, здійснивши акцептування оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-8504».

Більше того, представником позивача Виноградовим Ю.Е. до поданих ним 24.06.2026 року додаткових пояснень долучено DVD+R диск (т. 2 а.с. 100), що був досліджений в судовому засіданні, на якому міститься один файл під назвою «6 Відеозапис відео верифікації позичальника», тривалістю 02:34 хв., на якому зафіксовано як ОСОБА_1 пройшла процедуру відеоверифікації, а саме: підтвердила свої анкетні дані, а також ствердила, що особисто та добровільно подавала заявку на отримання кредиту у ТзОВ «Бізнес Позика» і жодна особа не чинила на неї тиск або вплив з метою отримання кредиту.

Слід зазначити, що відеоверифікація при укладенні кредитного договору - це офіційна процедура дистанційного підтвердження особи клієнта за допомогою відеозв`язку в режимі реального часу. Згідно з вимогами Національного банку України та законодавства про фінансовий моніторинг, вона юридично прирівнюється до верифікації за особистої присутності у відділенні банку, а її головна мета - захистити від шахрайства, щоб ніхто не міг оформити кредит на ім`я іншої особи за чужими чи краденими документами.

Отже, сукупність наданих доказів підтверджує, що саме відповідачка пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, особисто внесла свої персональні дані до системи кредитодавця, отримала одноразовий ідентифікатор на свій номер мобільного телефону та використала його для підписання кредитного договору, що свідчить про наявність її вільного волевиявлення на вчинення відповідного правочину.

Також про факт підписання та часткового виконання відповідачкою кредитного договору № 472283-КС-003 від 14.12.2024 року свідчить і те, що з метою погашення боргу вона сплатила позивачу кошти на суму 12 790,00 грн., що не заперечувалося відповідачкою та її представником у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставним посилання відповідачки та її представника адвоката Кобилинець Т.В. у клопотанні про витребування доказів від 06.05.2026 року на те, що ОСОБА_1 не відкривала карткового рахунку у АТ «Універсал Банк», оскільки вони спростовуються наданими останніми на виконання ухвали Долинського районного суду івано-Франківської області від 06.05.2026 року про витребування доказів наступними документами: анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 12.12.2024 року, заявою клієнта про відкриття поточного рахунку в національній валюті від 12.12.2024 року та паспортом споживчого кредиту Чорної картки monobank від 12.12.2024 року (т. 1 а.с. 163, звор. а.с. 172-173,179-180), а також випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 від 29.05.2026 року (т. 1 а.с. 167-168), з якої вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, отже у суду відсутні підстави ставити під сумнів те, що відповідні кошти були перераховані саме на виконання досягнутих кредитором та боржником домовленостей щодо отримання кредиту.

Крім того, між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою раніше вже укладалися кредитні договори, що підтверджується, зокрема, договором № 472283-КС-001 від 11.08.2023 року (т. 2 а.с. 79-88), зобов`язання за яким позичальником виконано у повному обсязі (довідка про відсутність заборгованості від 22.06.2026 року (т. 2 а.с. 84).

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, укладеного з позивачем, своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з неї на користь ТзОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість за договором № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року в розмірі 159 908,00 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 69 750,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 80 073,00 грн. та заборгованість по комісії за видачу кредиту - 10 085,00 грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимоги ТзОВ «Бізнес Позика» в частині стягнення з відповідачки 37 500,00 грн. відсотків за ст. 625 ЦК України (штрафних санкцій) не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки відсотки за ст. 625 ЦК України як штрафні санкції за даним кредитним договором нараховані в період дії на території України воєнного стану, то відповідачка ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплатити на користь ТзОВ «Бізнес Позика».

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 81,00 % сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що був сплачений згідно платіжної інструкції № 1100 від 16.01.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (т. 1 а.с. 11), який становитиме 2 156,54 грн.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1054,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 472283-КС-003 про надання кредиту від 14.12.2024 року в розмірі 159 908,00 грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень), а також 2 156,54 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят шість гривень і 54 копійки) відшкодування сплаченого судового збору, відмовивши в решті позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», що знаходиться за адресою: 01133, м.Київ бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 07.12.2009 року.

Суддя: