Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №338/1611/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1611/26

Провадження №1-кп/338/137/26

17 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62026170040001923 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Глибівка Богородчанського району та жителя АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною середньою освітою, вдівця, відповідно до ст.89 КК України не судимого, військовослужбовця, проходив військову службу на посаді начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України;

встановив:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним для проходження військової служби під час мобілізації, в умовах воєнного стану самовільно залишав місце служби, а також не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби.

Злочин вчинив при таких обставинах:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» військовозобов`язаний ОСОБА_5 04.03.2025 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

На підставі наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 23.08.2025 № 1477-РС, сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.08.2025 №242, сержанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 . Згодом, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.09.2025 № 88, сержанта ОСОБА_5 прийнято у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 та зараховано до списків тимчасово прибулого особового складу військової частини НОМЕР_4 . У подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 02.01.2026 № 2-РС, сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду начальника польової лазні взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2026 №9, сержанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Проходячи військову службу сержант ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю i гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати Гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Будучи обізнаним із зазначеними вимогами законодавства, сержант ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 29.08.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 , яка на той час тимчасово дислокувалася у АДРЕСА_3 та незаконно перебував поза її розташуванням до 12.09.2025р. і проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

12.09.2025 року сержант ОСОБА_5 був доставлений до військової чатсини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_4 ) звідки був розподілений 18.09.2025 року для продовження військової служби до військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 ).

Надалі, діючи умисно, з наміром знову тимчасово ухилитися від військової служби, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану 20.11.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_4 ( місце розташування АДРЕСА_6 ) та перебував поза її розташуванням до 26.11.2025р., коли його було виявлено правоохоронним органами та повернуто до розташування військової частини.

Діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 06.02.2026р. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_7 ) та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 10.02.2026р., проводячи службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

Черговий раз ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану 11.04.2026 не з`явився вчасно до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_7 ) із щорічної основної відпуски, та незаконно, перебував поза межами розташування військового підрозділу до 16.07.2026р.

В судовому засіданні ОСОБА_5 за інкримінованим обвинуваченням свою вину визнав повністю. Пояснив, що був призаваний на військову сужбу за мобілізацією, яку розпочинав у військовій частині НОМЕР_7 . Згодом його перевели для продовження служби до в/ч НОМЕР_3 на території Сумської області. В кінці серпня 2025 року, повенувшись із бойового чергування, він покинув розташування військової частини і повернувся додому. 12.09.2025 року його виявили правоохоронці і повернули через резервний батальйон до військової частини, що розташовувалась у АДРЕСА_6 . У листопаді того ж року, він не повідомивши командира, знову поїхав до місця проживання, маючи намір взяти участь у судовому засіданні. При цьому, після засідання суду залишився вдома до 26 листопада 2025 року і знову був виявлений правоохоронними органами та повернутий уже для продовження військової служби до в/ч НОМЕР_1 . В лютому 2026 року, у зв`язку із перебуванням дружини на лікуванні, вирішив самовільно залишити військову частину. 10.02.2026 року в розташування військової частини повернувся самостійно. У квітні 2026 року, отримавши 6 днів відпустки, вибув додому і не повернувся вчасно до 11.04.2026 року із відпустки. При цьому зателефонував командиру, щоб повідомити про запізнення та дізнався, що підрозділ передислоковано для виконання бойових завдань. Тому, вирішив залишитись вдома та допомагати хворій дружині. У вчиненному розкаявся, вказав, що розуміє наслідки своїх дій та має намір після завершення судового розгляду скористатись правом для засуджених повернутись до військової служби.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, їх кваліфікацію, обвинувачений вказав про недоцільність дослідження доказів по справі. Вказану позицію підтримали захисник та прокурор. Тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України, оскільки він будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним для проходження військової служби під час мобілізації, в умовах воєнного стану самовільно залишав місце служби, а також не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його характеристику, ставлення до вчиненого ним діяння, обставини, за яких злочин було вчинено.

Обставиною, що обтяжує покарання є повторність. Вчинення особою кількох самостійних епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, утворює повторність. Оскільки повторність не є кваліфікуючою ознакою складу цього кримінального правопорушення, вона може бути визнана обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є вчинення окремих епізодів кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, якими суд визнав тяжку хворобу дружини.

Відповідно до ст.50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаної мети, принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності і даним про особу винного.

З огляду на встановлені обставини в їх поєднанні з характером та обсягом вчинених суспільно небезпечних дій, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід обрати мінімальне покарання визначене санкцією ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.370- 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавленні волі строком на 5 років.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного взяття під варту з 17.07.2026 року.

Зарахувати в час відбуття покарання, час перебування обвинуваченого під вартою з 17.07.2026 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обраний стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя