Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №180/458/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 180/458/26

Номер провадження 3/184/229/26

16 вересня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі – судді Томаш В.І., за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В., прокурора Дорош Д., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Романюк А.О. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, працюючого ВП № 1 Нікопольського РУП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172 – 7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Покровського міського суду Дніпропетровської області перебувають матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Окрім того, в провадженні Покровського міського суду Дніпропетровської області перебувають матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 39 від 27.02.2026 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 , будучи дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції номер 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, являючись згідно з п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції суб`єктом, на якого поширюється дія цього закону, перебуваючи на службі в денний час доби, за результатами отримання заяви ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується оскарження його незаконних дій як посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів в порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно, маючи приватний немайновий інтерес, використовуючи службові дискреційні повноваження в особистих інтересах з метою унеможливлення настання негативних наслідків для подальшого проходження служби в поліції (притягнення до дисциплінарної, кримінальної відповідальності), після прийняття заяви ОСОБА_2 до особистого розгляду не повідомив не пізніше наступного робочого дня у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника, а саме: начальника сектору превенції ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Давидова І.А., заступника начальника з превентивної діяльності ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП – неповідомлення особи у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 01.01.2026, тобто наступний робочий день після прийняття заяви ОСОБА_2 до особистого розгляду. Місцем вчинення правопорушення є територія України: Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Олега Кошового, 1 (місце розгляду заяви ОСОБА_2 ).Датою виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП, слід вважати дату складання зазначеного протоколу, тобто 27.02.2026.

Крім того відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 40 від 27.02.2026 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП ОСОБА_1 будучи дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції номер 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, являючись згідно з п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього закону, перебуваючи на службі в денний час доби, за результатами отримання заяви ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується оскарження його незаконних дій як посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів в порушення вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно, маючи приватний немайновий інтерес, використовуючи службові дискреційні повноваження в особистих інтересах з метою унеможливлення настання негативних наслідків для подальшого проходження служби в поліції (притягнення до дисциплінарної, кримінальної відповідальності), після прийняття заяви ОСОБА_2 до особистого розгляду, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме:- розглянув в межах компетенції заяву ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується оскарження його незаконних дій як посадової особи під час складання протоколів про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , підготував 31.12.2025 проект відповіді на заяву ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується оскарження незаконних дій посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП – вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 31.12.2025, тобто день підготовки проекту відповіді на ім`я заявника. Місцем вчинення правопорушення є територія України: Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Олега Кошового, 1 (місце розгляду заяви ОСОБА_2 та підготовки проекту відповіді). Датою виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-7 КУпАП, слід вважати дату складання зазначеного протоколу, тобто 27.02.2026.

З матеріалів адміністративних справ вбачається, що два правопорушення були вчинені однією особою ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що дві справи розглядаються одним органом, вони підлягають об`єднанню в одне провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, тобто 27.08.2026. Разом з тим, судовий розгляд адміністративної справи та строки притягнення до адміністративної відповідальності був зупинений ухвалою суду на період з 04.08.2026 по 12.08.2026 (9 днів) та з 18.08.2026 по 10.09.2026 (24 дня), тобто на теперішній час строк накладення адміністративного стягнення у вказаному провадженні – 29.09.2026.

Матеріальної шкоди правопорушенням не заподіяно. Потерпілий у адміністративній справі відсутній. До адміністративної відповідальності протягом року ОСОБА_1 не притягався.

Факти вчинення правопорушення підтверджується наступними матеріалами:

- пояснення ОСОБА_1 ;

- пояснення ОСОБА_4 ;

- пояснення ОСОБА_5 ;

- пояснення ОСОБА_3 ;

- лист департаменту документального забезпечення НП України з додатками;

- витяг з положення про ДВБ;

- запит ДУ ДВБ НПУ;

- відповідь Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- інші матеріали справи в їх сукупності.

Протокол № 39 від 27.02.2026 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП надійшов до Марганецького міського суду Дніпропетровської області (справа 180/458/26), де ухвалами суду від 05.03.2026, 06.03.2026, 09.03.2026 та 10.03.2026 усі судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області заявили самовідвід, а справа надіслана до Дніпропетровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 20.03.2026 підсудність визначена за Покровським міським судом Дніпропетровської області, справу розподілено на суддю Томаш В.І.

14.04.2026 захисником Романюк А.С. заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи за протоколом № 39 від 27.02.2026 та клопотаннями ОСОБА_2 про визнання її потерпілою, викривачем та свідком (різні клопотання). Розгляд справи відкладено.

30.04.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням захисника Романюк А.С., оскільки повідомила про те, що Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області направлено матеріали за протоколом № 40 від 27.02.2026 до апеляційного суду для їх об`єднання та розгляду в межах одного провадження.

12.05.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням захисника Романюк А.С. про вирішення питання про об`єднання матеріалів адміністративних справ в одне провадження, та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи за протоколом № 40 від 27.02.2026.

27.05.2026 розгляд справи відкладено, суддя Томаш В.І. у відпустці, розгляд справи відкладено на 10.06.2026.

Протокол № 40 від 27.02.2026 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП надійшов до Марганецького міського суду Дніпропетровської області (справа 180/457/26), де ухвалами суду від 05.03.2026, 06.03.2026, 09.03.2026 та 10.03.2026 усі судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області заявили самовідвід, а справа надіслана до Дніпропетровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 23.03.2026 підсудність визначена за Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, справу розподілено на суддю Хоменко Л.І.

16.04.2026 суддею відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 у залученні до справи в якості потерпілої. Задоволено клопотання захисника Романюк А.С. про направлення матеріалів справи до Покровського міського суду Дніпропетровської області для їх об`єднання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 04.05.2026 підсудність визначена за Покровським міським судом Дніпропетровської області, справу розподілено на суддю Гукову Р.М.

14.05.2026 відбувся розгляд адміністративної справи, суддею Гуковою Р.М. клопотання про об`єднання матеріалів адміністративних справ за протоколами

№№ 39, 40 від 27.02.2026 відносно ОСОБА_1 направлено до судді Томаша В.І.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він працює заступником начальника з превентивної діяльності ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який підтвердив обставини провадження, а саме те, що 08.12.2025 до МВС України надійшла заява ОСОБА_2 , яка 09.12.2025 зареєстрована та скерована до ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в області, начальником ВП № 1 ОСОБА_4 розписана на сектор превенції, ОСОБА_5 (начальником сектору з превентивної діяльності ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області) резолюцією з поміткою «до розгляду» передано на розгляд ОСОБА_1 .. Звернув увагу суду на те, що вказане звернення розглядалось саме як звернення інформаційного характеру, а не скарга на дії будь якого працівника поліції, тому конфлікту інтересів ніхто не вбачав. За результатами розгляду ОСОБА_1 підготував проект відповіді, який в подальшому корегувався Пафнутьєвим Р.О. Наголосив, що вказану відповідь він ( ОСОБА_3 ) міг редагувати, коригувати, змінювати повністю на свій розсуд, оскільки по факту рішення приймалось безпосередньо ним і підписувалось також ним. Оскільки це було звернення інформаційного характеру, а не скарга на дії ОСОБА_1 , будь якого конфлікту інтересів він ( ОСОБА_3 ) не вбачав Про будь який конфлікт інтересів його ( ОСОБА_3 ) ніхто, в тому числі ОСОБА_1 не повідомляв. Якби це була скарга на дії працівника ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області порядок розгляду був би інший – розглядалась би органом вищої інстанції без залучення працівників ВП № 1 взагалі;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він працює начальником сектору з превентивної діяльності ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який підтвердив обставини провадження, а саме те, що 08.12.2025 до МВС України надійшла заява ОСОБА_2 , яка 09.12.2025 зареєстрована та скерована до ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в області, в подальшому ним ( ОСОБА_5 ) резолюцією з поміткою «до розгляду» передано на розгляд ОСОБА_1 .. За результатами розгляду останній підготував проект відповіді, який в подальшому корегувався ОСОБА_3 (заступник начальника з превентивної діяльності ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в області), що саме змінив ОСОБА_5 не знає. Відповідь підписував ОСОБА_3 , зліва внизу як виконавець вказаний ОСОБА_6 . Про будь який конфлікт інтересів його ( ОСОБА_5 ) ніхто, в тому числі ОСОБА_1 не повідомляв. Разом з тим додав, що вказане звернення розглядалось саме як звернення інформаційного характеру, а не скарга на дії будь якого працівника поліції, тому конфлікту інтересів ніхто не вбачав, тому вона була розписана на ОСОБА_1 . Жодного тиску або впливу на результат розгляду ОСОБА_1 не чинив. Сам ОСОБА_1 безпосередньо рішення не приймав, відповідь не підписував, лише підготував проект відповіді. Сам ОСОБА_1 за роки служби характеризується позитивно, претензії до його роботи відсутні, скарг не було, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що на момент вчинення правопорушення перебував на посаді начальника ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який підтвердив обставини провадження, а саме те, що 08.12.2025 до МВС України надійшла заява ОСОБА_2 , яка 09.12.2025 зареєстрована та скерована до ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в області, в подальшому ним ( ОСОБА_4 ) передано на розгляд ОСОБА_5 , начальнику сектору з превентивної діяльності. Більше ніякої ролі в розгляді звернення він ( ОСОБА_4 ) не приймав, нічого не затверджував, не підписував. В подальшому йому стало відомо (зокрема бачив по системі документообігу), що розгляд звернення доручено було ОСОБА_1 , який підготував проект відповіді, яка в подальшому корегувалась і підписувалась ОСОБА_3 (заступник начальника з превентивної діяльності). Права підписувати звернення у ОСОБА_1 не було. Про будь який конфлікт інтересів його ( ОСОБА_4 ) ніхто, в тому числі ОСОБА_1 , не повідомляв. Разом з тим наголосив, що вказане звернення розглядалось саме як звернення інформаційного характеру, а не скарга на дії будь якого працівника поліції, тому конфлікту інтересів ніхто не вбачав. Якби вказане звернення містило скарги на дії працівників ВП № 1, то це звернення не скеровували б на відділ, а розглядали вищі інстанції. Сам ОСОБА_1 безпосередньо рішення не приймав, відповідь не підписував, лише підготував проект відповіді. ОСОБА_1 за роки служби характеризується позитивно, претензії до його роботи відсутні, скарг не було, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винуватим та просив суд закрити провадження у справі, оскільки не вважає себе винуватим.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Романюк А.О. надала суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад вказаних адміністративних правопорушень, яке підтримала в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склад адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст. 172 – 7 КУпАП.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Досліджено матеріали справи, зокрема:

-заява ОСОБА_2 про забезпечення збереження речових доказів та їх належну передачу для слідчих дій;

-відповідь на заяву за підписом ОСОБА_7 (як виконавець зазначений ОСОБА_8 );

-скарга ОСОБА_2 на дії працівників ВП № 1 Нікопольського РУП;

- лист департаменту документального забезпечення НП України з додатками;

- витяг з положення про ДВБ;

- запит ДУ ДВБ НПУ;

- відповідь Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- інші матеріали справи.

Суд вважає, що вказані докази є допустимими та належними, заяв щодо їх недопустимості або неналежності від сторін адміністративної справи не надходило. Досліджені в судовому засіданні докази підтвердили обставини адміністративного правопорушення. Зокрема те, що ОСОБА_1 дійсно на момент надходження та прийняття до провадження звернення ОСОБА_2 був дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції номер 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, отримав заяву ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується його дій як посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив не пізніше наступного робочого дня у встановленому законом випадку та порядку безпосередніх керівників про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Крім того підтверджено, що ОСОБА_1 будучи дільничним офіцером поліції сектору превенції ВП № 1 Нікопольського РУП, отримав заяву ОСОБА_2 , в якій одне з питань стосується його дій як посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 , не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме розглянув в межах компетенції заяву ОСОБА_2 ; підготував 31.12.2025 проект відповіді на заяву ОСОБА_2 .

Тобто вказана заява стосувалась у тому числі оскарження незаконних дій ОСОБА_1 як посадової особи під час складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 . А сам ОСОБА_1 всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» прийняв до розгляду заяву на його протиправні «на думку заявника» дії, не повідомив про наявний конфлікт інтересів своє керівництво та підготував на вказану заяву проект відповіді.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про написання прізвища ОСОБА_9 , яке не дає змоги ідентифікувати кого саме стосується заява, є необгрунтованим, оскільки таке написання є граматичною помилкою і не перешкоджає ідентифікації поліцейського саме як « ОСОБА_1 », тим більш заявницею вказані як обставини справи так і номера судових справ, що дозволяли вірно ідентифікувати особу, чиї дії оскаржуються. Крім того, виходячи з наданої в подальшому відповіді на вказану заяву і ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який підписав відповідь, було повністю зрозуміло якого саме питання, яких обставин і чиїх дій стосується звернення ОСОБА_2 .

До показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в частині того, що заява ОСОБА_2 розглядалась як інформаційне звернення, а не скарга на дії ОСОБА_1 , сам ОСОБА_1 рішення не приймав і відповідь не підписував, а остаточне рішення приймав та підписував заступник начальника ОСОБА_3 , який зауважив, що жодного конфлікту інтересів не вбачав – слід ставитись критично, як до їх власного бачення ситуації та бажання нівелювати дії ОСОБА_1 , який працював з ними в одному органі та є їх підлеглим, під час розгляду звернення ОСОБА_2 .

Разом з тим вказані свідки підтвердили сам факт надходження звернення ОСОБА_2 , факт доручення розгляду звернення саме на ОСОБА_1 та кожен свідок показав, що про наявний конфлікт інтересів їх ОСОБА_1 нікого не повідомляв та саме він розглянув звернення та підготував проект відповіді, яка в подальшому відкоригована та підписана ОСОБА_3 .

Сам факт розгляду в межах компетенції заяви ОСОБА_2 , підготовки 31.12.2025 проекту відповіді на заяву ОСОБА_2 та неповідомлення не пізніше наступного робочого дня у встановленому законом випадку та порядку безпосередніх керівників про наявність у нього реального конфлікту інтересів – вже утворює склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП повністю підтверджена дослідженими доказами, показаннями свідків та письмовими матеріалами справи.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази у своїй єдності та сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, так як будучі дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області допустивши виникнення реального конфлікту інтересів, в порядку та відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів у спосіб та строки, визначені вказаним Законом.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності.

Наявні докази повністю узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні пред`явлених йому адміністративних правопорушень та не спростовують правомірності дій працівника поліції щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п.п. 1.2 та п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", за що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, - якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер адміністративних правопорушень, які мають підвищену суспільну небезпеку, а також їх характер, беручи до уваги особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, відсутність завданої шкоди, суддя приходить до висновку що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.172-7та ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Щодо застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення відповідно до ч. 6 ст. 30 КУпАП, як зазначено прокурором у виді позбавлення його права обіймати посади поліцейського в органах Національної поліції, з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд вважає за необхідне в цій частині відмовити.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 , від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.23,27,33-36, ч.1 і ч.2 статті 172-7, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати адміністративні матеріали за №180/457/26 провадження 3/184/300/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП та за №180/458/26 провадження 3/184/229/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7 КУпАП, в одне провадження під загальним номером 180/458/26 провадження 3/184/229/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.

Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у порядку, встановленому законодавством.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш