Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №202/6658/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/6658/26

1-кп/202/1656/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпра, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042210000550 від 14.05.2026 року, у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, який на утриманні малолітніх дітей чи осіб, з обмеженими можливостями не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 в денний час доби в невстановленому місці у ОСОБА_6 виник умисел направлений на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу. Після чого останній цього ж дня о 18 годині 58 хвилин, знаходячись в магазині ТОВ «Фарба Сервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 125, придбав пляшку з горючою речовиною «Уайт Спірит», яка є бензином-розчинником.

У подальшому, ОСОБА_6 14.05.2026 у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 01 години 40 хвилин, перебував поблизу будинку № 127 по пр. Слобожанський у м. Дніпро, де побачив припаркований автомобіль марки «Skoda Octavia», з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , який визначив як предмет злочинного посягання з метою його пошкодження шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 перебуваючи у тому місці та в той же час, умисно, шляхом занесення стороннього джерела запалювання, використовуючи пляшку з горючою речовиною «Уайт Спірит», яка є бензином-розчинником, здійснив підпал транспортного засобу «Skoda Octavia», з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить який ОСОБА_4 .

Після чого, виконавши свої злочинні дії до кінця, ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину та направився у невідомому напрямку, чим спричинив матеріального збитку потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 39 102 гривень 26 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 11.05.2026 у нього виник умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу. Цього ж дня о 18 годині 58 хвилин у магазині ТОВ «Фарба Сервіс» за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 125, він придбав пляшку з горючою речовиною «Уайт-Спірит», яка є бензином-розчинником. 14.05.2026, не пізніше 01 години 40 хвилин, перебуваючи поблизу будинку № 127 по просп. Слобожанському в м. Дніпрі, він побачив припаркований автомобіль «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та вирішив його пошкодити шляхом підпалу. Реалізуючи свій умисел, він, використовуючи придбану горючу речовину та стороннє джерело запалювання, здійснив підпал зазначеного автомобіля. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в нього у власності перебував автомобіль «Skoda Octavia» , який він використовував для власних потреб. 11.05.2026 увечері він залишив вказаний автомобіль під вікнами свого будинку, а вночі того ж дня прокинувся від вибуху та побачив, що його автомобіль палає. Транспортний засіб був застрахований, але розмір страхової виплати не покриває усієї завданої шкоди. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, а покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Крім вищевказаних пояснень обвинуваченого, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується нижченаведеними доказами, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Так, відповідно до витягу з ЄРДР за № 12026042210000550 від 14.05.2026 року, 14.05.2026 року о 02 годині 52 хвилини до Дніпровського РУП №2 по лінії 102 надійшло повідомлення про те, що біля буд. 127 по пр. Слобожанський в м. Дніпро горить автомобіль Виїздом на місце було встановлено, що 14.05.2026 о 02 годині 02 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи біля буд. 127 по пр. Слобожанському у м. Дніпро, діючи умисно, здійснив підпал автомобіля «Skoda Octavia»;

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2026 року, ОСОБА_4 просить вжити заходів щодо невстановленої особи, яка 14.05.2026 року приблизно о 01 годині 40 хвилин здійснила підпал автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , яка знаходилася за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 127.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-26/20651-АВ від 19.06.2026 року, вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на момент проведення дослідження складає 39 102 грн. 26 коп.

Згідно висновку експерта № 191-к за результатами проведення судово-психіатричної експертизи від 19.06.2026 року, ОСОБА_7 у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Суд, здійснивши всебічний, повний та неупереджений аналіз доказів, поданих стороною обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження в судовому засіданні, допитавши учасників кримінального провадження, у тому числі: обвинуваченого ОСОБА_6 , який повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а також потерпілого, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

На думку суду, у даному кримінальному провадженні зібрано достатня кількість доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину знайшла своє повне підтвердження за наслідками судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України – умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину, не відшкодував.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та передбачені ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та вибачився за вчинене, висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_6 надав активну допомогу слідству, яка полягала в тому, що він розповів про всі суттєві обставини вчиненого ним злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у судовому засіданні він свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та висловив жаль з приводу своїх протиправних дій і їх наслідків. Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обвинувачений усвідомив протиправність своєї поведінки, критично ставиться до вчиненого та зробив належні висновки щодо неприпустимості подібної поведінки у майбутньому. За таких обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної частини статті 194 КК України, яке, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд бере до уваги те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та висловив щире каяття з приводу вчиненого. Разом із тим, сама по собі позиція обвинуваченого щодо визнання вини та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення не є безумовною підставою для звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

При вирішенні питання щодо можливості застосування положень статті 75 КК України суд також враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також його поведінку після вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, судом встановлено, що, незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини та заявлене ним щире каяття, ним не вжито жодних фактичних заходів, спрямованих на відшкодування потерпілому заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди. При цьому відсутність будь-якого відшкодування завданої шкоди свідчить про те, що позитивна оцінка обвинуваченим власної поведінки не знайшла достатнього підтвердження у його подальших діях щодо усунення наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

За таких обставин, оцінюючи сукупність наведених обставин у їх взаємозв`язку, суд не знаходить достатніх підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного йому покарання та, відповідно, для застосування положень статті 75 КК України.

Отже, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, відсутності фактичного відшкодування потерпілому завданої матеріальної та моральної шкоди, а також інших встановлених судом обставин, суд доходить висновку про відсутність правових та фактичних підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді триманні під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Крім того, відповідно до ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 15.05.2026 по день набрання вироком законної сили.

Розглядаючи цивільні позови потерпілих суд виходить з наступного.

В рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, в якому просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у розмірі 39 102 грн. 26 коп.

Згідно частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні цивільного позову про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 в якості відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з того, що характер та розмір завданої потерпілому шкоди підтверджується висновком експерта № СЕ-19/104-26/20651-АВ від 19.06.2026 року, обвинувачений цивільний позов потерпілої визнав, суд керується положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд приходить до висновку що позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпілий зазначив, що в наслідок протиправних дій обвинуваченого, який шляхом підпалу знищив належний йому автомобіль, ьбуло завданої моральної шкоди, що виразилися у глибоких душевних стражданнях, сильному емоційному потрясінні, почуття страху за власне життя та життя членів його сім`ї.

Вказані обставини, на переконання суду, є об`єктивно існуючими та доведеними у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, ст.ст.23, 1167,1168 ЦК України і роз`яснень про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає необхідним задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, в розмірі 50 000, 00 грн. На думку суду, саме ця сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями, у зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.

Долю процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 96- 1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу..

Згідно з частиною 1 статті 96- 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_6 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Речові докази, зокрема, мобільний телефон марки Нубія, імеі 1: НОМЕР_2 , імеі 2: НОМЕР_3 , який поміщено до спец пакету, грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00, грошові кошти у розмірі 1000 грн., (номіналом 500 грн.), грошові кошти у розмірі 200 грн, 1 купюру, 100 грн. 2 купюри, 20 грн. 3 купюри, 50 грн. 1 купюри, поміщені до спец пакету, який належить ОСОБА_6 є засобом вчинення злочину.

За таких обставин, в частині вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись ст.368-370,ст.373,ст.374КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 15.05.2026 по день набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в розмірі 39102 (тридцять дев`ять тисяч сто дві) грн. 26 копійок та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі:

- 2 паперових конверти, з об`єктами дослідження проведення дактилоскопічної експертизи, сейф пакети № 6512042, № 630508, № 6512050 з об`єктами дослідження, які передані до камери схову речових доказів ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- відеозапис з приміщення магазину ТОВ «Фарба-сервіс», які містяться на DVD-R диску, який зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах вказаного провадження протягом усього часу їх зберігання.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ, а саме: мобільний телефон марки Нубія, імеі 1: НОМЕР_2 , імеі 2: НОМЕР_3 , який поміщено до спец пакету, грошові кошти в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00, грошові кошти у розмірі 1000 грн., (номіналом 500 грн.), грошові кошти у розмірі 200 грн, 1 купюру, 100 грн. 2 купюри, 20 грн. 3 купюри, 50 грн. 1 купюри, поміщені до спец пакету, який належить ОСОБА_6 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику в порядку, передбаченому ч. 15 ст. 615 КПК України протягом дня.

Головуючий суддя ОСОБА_1