Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №460/14644/26
Суддя: Т.О. Комшелюк
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2026 року м. Рівне№460/14644/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду у встановлений законом триденний строк заяви ОСОБА_1 про не оспорювання адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, підписаної і направленої через застосунок "Резерв+" 24.07.2026; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2026, перевірити викладені в ній фактичні дані та з дотриманням вимог статей 247, 280 і 283 КУпАП винести передбачену законом постанову у справі про адміністративне правопорушення без визначення судом наперед змісту такої постанови; 3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 невідкладно направити ОСОБА_1 копію прийнятої постанови через застосунок "Резерв+" та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 4) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не перевірки актуальності та подальшого збереження після спливу строку розгляду заяви від 24.07.2026 чинного звернення до Національної поліції від 18.06.2026 стосовно ОСОБА_1 з причини "Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 "; 5) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати та відкликати звернення до Національної поліції від 18.06.2026 стосовно ОСОБА_1 як таке, необхідність подальшого виконання якого втратила актуальність у зв`язку з поданням 24.07.2026 заяви про дистанційний розгляд справи без участі позивача; 6) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 передати через передбачену електронну інформаційну взаємодію до інформаційної системи Національної поліції України актуальні відомості про скасування звернення від 18.06.2026 та припинення заходів щодо доставлення позивача на підставі виключно зазначеного звернення; 7) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 актуалізувати відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення інформації про наявність чинного звернення до Національної поліції від 18.06.2026 з причини "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовому обліку у відповідача. 02.08.2026 ним сформовано розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з яких установлено наявність звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національної поліції від 18.06.2026 з причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Позивач вказує, що 24.07.2026 через мобільний застосунок «Резерв+» сформував та направив заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. На переконання позивача, така заява мала бути розглянута відповідачем протягом трьох днів, однак станом на 03.08.2026 постанову за результатами її розгляду не винесено, а інформація про звернення до Національної поліції продовжувала відображатися в Реєстрі.
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачу було сформовано повістку № 7542302 про необхідність прибути 08.06.2026 о 09:00 год. для уточнення даних. За твердженням відповідача, повістку направлено поштовим зв`язком, а поштове відправлення 30.05.2026 прибуло до відділення поштового зв`язку за місцем проживання позивача, проте ним не отримано. У зв`язку з неприбуттям позивача до Реєстру внесено відповідні відомості та 18.06.2026 сформовано звернення до органу Національної поліції щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас відповідач підтвердив, що 24.07.2026 позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав заяву про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. За результатами розгляду цієї заяви 04.08.2026 сформовано постанову № R652476 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також відповідач стверджує, що 04.08.2026 засобами електронної інформаційної взаємодії направив Національній поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 05.08.2026 відмовлено позивачу у забезпеченні позову.
Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, долученими судом до справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.03.2025 № 4316-IX доповнено статтею 279-9.
За змістом статті 279-9 КУпАП особа у разі вчинення в особливий період адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, може не пізніше дня розгляду справи звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій зазначити, що не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову у справі. Такий же триденний строк передбачений статтею 277 КУпАП.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, заява позивача через електронний кабінет подана 24.07.2026.
Відповідач визнав факт її подання саме цієї дати та зазначив, що постанова за результатами її розгляду сформована лише 04.08.2026.
Отже, передбачений статтею 279-9 КУпАП триденний строк розгляду заяви дотриманий не був.
При цьому будь-яких обставин, які відповідно до закону давали б відповідачу право продовжити встановлений саме цією нормою строк або не розглядати заяву у визначений законом строк, відповідачем не наведено.
Суд враховує, що на момент звернення позивача до суду 03.08.2026 постанова за його заявою від 24.07.2026 ще не була винесена. Отже, на час виникнення спору та звернення до суду бездіяльність, яку оскаржує позивач, реально існувала.
Та обставина, що 04.08.2026, тобто вже після звернення позивача до суду, відповідач розглянув заяву та виніс постанову, не змінює факту недотримання встановленого законом строку та не може ретроспективно надати правомірності бездіяльності, яка мала місце до вчинення відповідної дії.
Подібний за змістом підхід застосував Верховний Суд у постанові від 23.01.2019 у справі № 803/667/18, зазначивши, що неприйняття суб`єктом владних повноважень у встановлений законом строк передбаченого законом рішення є протиправною бездіяльністю, а подальші обставини не позбавляють особу права на оскарження такої бездіяльності.
Тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду у встановлений законом триденний строк заяви позивача від 24.07.2026 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву від 24.07.2026 та винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Як установлено судом, 04.08.2026 за результатами розгляду цієї заяви відповідачем винесено постанову № R652476 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Отже, на час вирішення спору обов`язок, виконання якого позивач просить покласти на відповідача, фактично виконаний. Повторне покладення судом обов`язку розглянути ту саму заяву та повторно прийняти за нею постанову не спрямовувалося б на відновлення порушеного права та призвело б до дублювання вже вчинених суб`єктом владних повноважень дій.
При цьому суд розмежовує правові наслідки несвоєчасного розгляду заяви та факт її подальшого фактичного розгляду. Несвоєчасне виконання обов`язку є підставою для задоволення першої позовної вимоги, однак не створює підстав для зобов`язання повторно вчинити дію, яка на час вирішення справи вже вчинена.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача направити позивачу копію постанови одночасно через застосунок «Резерв+» та на електронну адресу суд зазначає таке.
Статтею 285 КУпАП передбачено вручення або надсилання особі копії постанови, а щодо справ за статтями 210 та 210-1 КУпАП така копія може направлятися у порядку, визначеному статтею 279-9 КУпАП. Стаття 279-9 КУпАП передбачає можливість направлення копії постанови засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Реєстрі, або в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Закон не встановлює обов`язку одночасного направлення копії постанови обома визначеними позивачем способами.
Тому підстав для покладення на відповідача обов`язку саме у сформульований позивачем спосіб - одночасно через застосунок «Резерв+» та електронною поштою - суд не встановив.
Щодо вимог, пов`язаних зі зверненням відповідача до Національної поліції від 18.06.2026, суд насамперед враховує межі заявленого спору.
Сам позивач у позовній заяві зазначив, що не стверджує про протиправність самого направлення такого звернення 18.06.2026. Предметом своїх вимог у цій частині він визначив саме подальше збереження звернення після подання заяви через «Резерв+».
Отже, питання правомірності первісного формування і направлення звернення від 18.06.2026 не входить до предмета цього спору та судом не вирішується.
Абзацом третім пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), передбачено електронну інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України для адміністративного затримання та доставлення відповідних осіб.
Пунктом 79 Порядку № 1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення осіб, щодо яких раніше надсилалося відповідне звернення. Такий механізм був запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2024 № 1217.
Таким чином, нормативне регулювання не встановлює такого способу дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як «скасування» або «відкликання» електронного звернення до Національної поліції в тому розумінні, в якому це сформульовано позивачем. Законодавчо визначеним механізмом припинення заходів з адміністративного затримання і доставлення є направлення Національній поліції повідомлення про відсутність відповідних підстав.
Разом з тим саме по собі подання 24.07.2026 заяви, передбаченої статтею 279-9 КУпАП, не мало наслідком автоматичного анулювання раніше сформованого звернення до Національної поліції.
Стаття 279-9 КУпАП визначає спрощений порядок розгляду справи за відсутності особи, яка визнає порушення, однак не містить положень, відповідно до яких з моменту подання такої заяви раніше сформоване звернення до поліції автоматично втрачає чинність або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний негайно його скасувати.
Більше того, після розгляду заяви та винесення постанови 04.08.2026 відповідач, за наведеними у відзиві відомостями, того ж дня передав Національній поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
За таких обставин суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача саме у вигляді «не перевірки актуальності» та неправомірного подальшого збереження звернення після подання заяви від 24.07.2026, оскільки закон не пов`язує з фактом подання такої заяви автоматичне припинення дії раніше сформованого звернення.
З тих самих підстав відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача «скасувати та відкликати» звернення від 18.06.2026, оскільки такий спосіб припинення заходів щодо доставлення нормативними актами не передбачений.
Не підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання передати Національній поліції відомості саме про «скасування звернення», оскільки законодавство передбачає інший зміст відповідного повідомлення - про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення.
Щодо вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про звернення від 18.06.2026.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право отримувати відомості про себе, внесені до Реєстру, а також звертатися з мотивованою заявою щодо неправомірного включення запису про себе або виправлення недостовірних відомостей.
Отже, передумовою виправлення чи виключення відомостей є встановлення факту їх недостовірності або неправомірності внесення.
Натомість надані позивачем розширені дані з Реєстру сформовані 02.08.2026, тобто до розгляду заяви від 24.07.2026 та до винесення постанови від 04.08.2026. Вони підтверджують існування на той момент звернення від 18.06.2026, але не підтверджують збереження після 04.08.2026 у Реєстрі недостовірної інформації про наявність чинних підстав для затримання та доставлення позивача.
При цьому факт існування звернення від 18.06.2026, як вчиненої дії, сам по собі не є недостовірною інформацією лише у зв`язку з тим, що згодом відпали підстави для адміністративного затримання та доставлення особи.
Тому підстав для покладення на відповідача обов`язку виключити із Реєстру інформацію про саме існування звернення від 18.06.2026 суд не встановив.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виключно в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду у встановлений законом триденний строк заяви позивача від 24.07.2026.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідачем не повній мірі доведено правомірність своїх дій, натомість доводи позивача частково обґрунтовані, як наслідок, позов належить до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Верховний Суд застосовував такий підхід до кількох немайнових вимог, розподіляючи судовий збір відповідно до кількості задоволених вимог.
Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, отже до відшкодування належить 665,60грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду у встановлений законом триденний строк заяви ОСОБА_1 про не оспорювання адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, поданої через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста 24.07.2026.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Т.О. Комшелюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua